Почнемо з того, що Ісус сам чітко вказував про мету свого земного втілення.
«Він відповів їм: Ходімо в інші поселення, щоб і там я проповідував. Я маю й іншим звіщати Добру Новину про Царство боже...» (с. 114).
«Відповів Ісус: Ти кажеш, що я – цар. Я на те родився і прийшов у світ, щоб засвідчити істину. Кожен, хто від істини, слухає мій голос» (с. 178).
Ми не знаходимо жодного слова про іудейського месію (помазаника). А ось інший фрагмент, який засвідчує, що Ісус ніколи не бажав бути царем:
«Довідався Ісус, що вони хочуть прийти й узяти його силоміць, щоб зробити царем. І, коли ж настав вечір і учні його зійшли до моря, зараз же примусив учнів увійти та сісти до корабля й переплисти поперед нього на той бік щодо Витсайди, поки він тим часом відпустить народ...І коли відпустив народ, відійшов сам один знову на гору молитись на самоті» (с. 134).
Наступні фрагменти чітко показують як Ісус з учнями привселюдно ігнорували священну для юдеїв суботу.
«Того часу, одного разу в суботу, коли Ісус проходив засіяними ланами, учні ж його зголодніли, стали на ходу рвати колоски і, розтерши їх руками, їли. Побачили це деякі з фарисеїв і кажуть до Нього: Глянь! Он твої учні роблять те, чого не дозволено робити в суботу. Ісус відповів їм: Син людський – господь і суботи» (с. 120).
«Фарисеї стали за ним назирати, чи він оздоровить його в суботу, щоб найти якесь оскарження на нього...Тоді Ісус до них промовив: Питаю вас: чи годиться в суботу добро чинити чи зло робити? Спасти життя чи погубити? Вони мовчали. Тоді, глянувши кругом на всіх, поглянувши на них гнівно, зажурений, що їхні серця закам’яніли, каже до чоловіка: Простягни твою руку! Той зробив так, і його рука стала здорова, як і друга» (с. 121).
Крім цього, Ісус і його учні ніколи не жили за переданням іудейських старших.
«Тоді приступили до Ісуса й питають, отже, його фарисеї: Чому твої учні не живуть за переданням старших, а порушують, і не миють рук, коли споживаються страву?» (с. 135-136).
На це Ісус відповів:
«Слухайте мене всі й розумійте. Нема нічого зовнішнього для людини, що, до уст входячи в неї, могло б осквернити людину; а те, що з уст людини виходить, те оскверняє людину. Хто має вуха слухати, хай слухає» (с. 136).
Ісус дає чітко відповідь про Царство боже, протиставляючи її облудним уявленням фарисеїв:
«Як спитали його фарисеї, коли прийде Царство боже, він відповів їм: не приходить Царство боже помітним чином, і не скажуть: ось воно тут – або: он там – бо Царство боже є всередині нас» (с. 149).
«Озвався до них Ісус: Хіба не написано в законі вашім: «Я сказав: ви – боги»?» (с. 163).
Характерним є епізод, в якому розповідається про вхід Ісуса до Єрусалима. Якщо б він був іудеєм, як намагалися протягом сотень років довести людям фальсифікатори, його повинні були добре знати в місті. Натомість:
«І коли він увійшов у Єрусалим, було вражене все місто, питаючи: Хто це такий? Натовпи казали: Це пророк, Ісус із Назарета в Галілеї. І він увійшов у храм, і оглянув усе; а що було вже пізно, вийшов з дванадцятьма у Витанію» (с. 154).
Своє ставлення до фарисеїв Ісус озвучив чітко:
«Горе вам, фарисеї, лицеміри, що людям замикаєте Царство боже! Самі не входите й не дозволяєте ввійти тим, які бажали б увійти. Горе вам, фарисеї, лицеміри, що проходите море й землю, щоб придбати одного новонаверненого, і коли знайдете, робите його удвічі більше, ніж ви, гідним пекла. Горе вам, сліпі проводирі, що кажете: Хто клянеться храмом, це – нічого; а хто клянеться золотом храму, той винуватий. Нерозумні й сліпі! Що більше – золото чи храм, який освячує золото? Горе вам, фарисеї, лицеміри, що даєте десятину з м’яти, кропу і кмину, а занедбуєте те, що найважливіше в законі: справедливість, милосердя і віру. Сліпі проводирі, що комара відціджуєте, а ковтаєте верблюда. Горе вам, фарисеї, лицеміри, що очищаєте зверху чашу й миску, а всередині вони повні здирства та нездержливості. Сліпий фарисею! Очисти спершу середину чаші й миски, щоб і назовні були чисті. Горе вам, фарисеї, лицеміри, що схожі на побілені гроби, які зверху здаються гарними, а всередині повні мертвих кісток і всякої нечисті. Отак і ви: назовні здаєтесь людям справедливими, а всередині ви повні лицемірства й беззаконня. Змії, гадюче кодло! Як ви можете уникнути пекельного засуду?» (с. 161).
«Коли він говорив так, численні увірували в нього. Сказав тоді Ісус до іудеїв: Коли ви пробуватимете в моїм слові, справді будете учнями моїми; і ви пізнаєте правду, і правда визволить вас».
«Вони ж йому відповіли: Ми потомки Авраама й не були ніколи невільниками ні в кого. Як же ти кажеш: будете визволені? Ісус відповів їм: Істинно, істинно кажу вам: кожен, хто чинить гріх, – гріха невільник. Диявол – ваш батько, і ви прагнете чинити волю батька вашого. Він був душогубець від початку і не тримався правди, бо правди нема в ньому: коли говорить брехню, зо свого говорить, бо він брехун і брехні батько. Тоді вони сягнули по каміння, щоб кинути на Нього» (с. 162-163).
«І ведуть того, що був сліпий, до фарисеїв. Фарисеї спитали його, як він прозрів. Він сказав їм: Він поклав мені на очі глей, я вмився і бачу. Деякі з фарисеїв казали: Цей чоловік не від Бога, бо не шанує суботи. Інші мовили: Чи може грішний чоловік такі чудеса чинити?» (с. 164).
Ісус ніяк не може бути іудейським месією, як це нам досі подає іудохристиянство, якщо самі іудеї сказали:
«Нема у нас царя, крім кесаря! І крик їхній переміг» (с. 181).
Цитаті взяті із книги «Євангеліє Ісуса Хреста. – «Піраміда». – 2017». Деякі фрагменти подані із невеликим редагуванням відповідно до тексту очищеної Доброї Новини Ісуса Хреста на сайті «Народний Оглядач».
Бути хрестиянами!
Син людський – господь і суботи, та всього Часу.РаДіє
Коментарі
Син людський – господь і суботи, та всього Часу.РаДіє
Дуже влучне спостереження: якби Ісус був іудеєм, його б знали в Єрусалимі, а Ісус був би знайомий з Єрусалимом, принаймні з його храмом.
Все, що робиться з власної волі, – добро!