Механіка генетичного апгрейду від Гомо інтеліс до Гомо сапієнс: як тварина стала людиною (+аудіо)

Аудіоверсія: Механіка генетичного апгрейду від Гомо інтеліс до Гомо сапієнс: як тварина стала людиною

Попередні статті:

• Політична зоологія: психопати і соціопати в ситуації глобальної кризи
• Homo intelis: людиноподібні надтварини та їх ідентифікація
• Походження Homo intelis, або Проміжна ланка – одкровення Книги Буття
• Релігія сапієнсів і псевдо-релігійний культ інтелісів
• Генетика психопатів, або Чому в людей народжуються людиноподібні тварини

Робили для себе, тому постарались

У попередніх статтях ми з’ясували, що перехід від тварини до людини відбувся через перехідну форму, яку ми називаємо Homo intelis – «носій інтелекту». Інтеліси – це інтелектуальні тварини, що володіють людською мовою. В сучасній науці їх називають психопатами. У них переважно антисоціальна (антилюдська) спрямованість, хоча існують і соціалізовані інтеліси – їх називають «просоціальними психопатами».

– Чому «небесна лабораторія» спочатку створила інтелісів, і лише після неї – сапієнсів?

Тому що сапієнс – це «носій духу», тобто вмістилище для втіленої духовно-божественної сутності. Тож перед тим, як втілюватися, ці сутності подбали про створення для себе досконалої психофізичної оболонки. І це зрозуміло, адже справа дуже відповідальна, подібно як будувати собі корабель для далекого плавання – все має бути зроблено надійно, безпечно, зручно, красиво, функціонально, з великим запасом міцності.

Тож інтелісів робили так, аби потім лише додати «вай-фай модуль» для зв’язку з духом – і можна сміло втілюватися. Цей інтерфейс для зв’язку з духом передбачав фізичну модернізацію головного мозку з відповідним допрацюванням «програмного забезпечення», тобто психіки. Проте загальний зовнішній дизайн залишився без змін, тому інтеліси можуть бути так само красивими, як і люди. Подібним чином два пристрої – автономний і мережевий – зовні можуть бути абсолютно подібними, адже відрізняються лише наявністю захованої всередині мережевої карти.

Ген людини ar25

Суттєве вдосконалення вже існуючої моделі позначають терміном «апгрейд», що значить «модернізація», «поліпшення», «оновлення». Для того, щоб побачити апгрейд, який перетворив Гомо інтеліса на Гомо сапієнса, досить порівняти будову мозку людей і психопатів, а також порівняти їхні психіку та поведінку. Відмінності будови мозку описав уже знайомий нам Кент Кіл у книзі «Психопати. Правдива розповідь про людей без жалю, без совісті, без каяття (2019, 2021). Відмінності психіки та поведінки докладно описали Герві Клеклі, Анджей Лобачевський і Роберт Хаер (посилання в попередніх статтях).

Згадані автори показали, що між людьми і психопатами нема перехідних форм – досліджувана особа завжди є або сапієнсом (людиною), або психопатом (надтвариною). Психопатія передається нащадкам за моделлю рецесивного успадкування. З усього цього випливає, що психофізичні відмінності між інтелісом і людиною кодуються одним геном, який бере під своє керування цілий комплекс інших генів.

Позначмо цей «ген людини» ar25: «ар» – тому що він відкриває доступ до внутрішнього бога, а «25» – тому, що це число перемоги, а також найпотужніша цифрона «Живого Слова».

«Ген людини» є домінантним, тож як тільки потрапляє в зародковий генокод інтеліса, то одразу ж перетворює його на людський генокод. Тобто ar25 керує всією генетичною надбудовою, яка перетворює інтеліса на людину. Прикладом такого керуючого гена є вже згадуваний нами ген p53, який називають «охоронцем геному» (англ. guardian of the genome) і «головним генним регулятором», оскільки він керує широким діапазоном найважливіших генів. Ген p53 суттєво підвищує стабільність роботи генокоду, натомість його пошкодження призводять до онкологічних захворювань.

Якщо використовувати комп’ютерні метафори, то «ген людини» – це пакет оновлення (англ. – service pack), тобто набір змін, виправлень і поліпшень комп’ютерної програми, який поставляється в одному комплекті. Цей «сервіс пак» є домінантним щодо існуючої програми: як тільки він активується, то негайно бере цю програму під своє управління і надає їй нових властивостей.

Енергетичний реактор сапієнсів

Для комфортного існування в людському тілі, духовно-божественні сутності забезпечили собі не лише досконалу плоть, а й потужне енергетичне джерело. Йдеться про під’єднання до невичерпної енергетики внутрішнього бога. Фактом такого під’єднання пояснюється феномен нестримного і дуже енергійного поширення людської популяції по всьому світу попри холод і льодовики. Ця енергетична самодостатність прадавньої людини донині проявляється в деяких сучасних людей, які навіть взимку почуваються комфортно без теплого одягу, як про це ми вже говорили у статті Походження Homo intelis, або Проміжна ланка – одкровення Книги Буття.

Додатковим підтвердженням наявності прихованого реактора є відсутність у людини суцільного волосяного покрову. Усі теплокровні тварини мають зігріваючу шерсть, натомість в людини її нема. Зате є дуже розвинене потовиділення, наприклад, кількість потових залоз у людини приблизно в десять разів більша, ніж у шимпанзе. Головне призначення системи потовиділення полягає в ефективному охолодженні організму від перегрівання. Тож виходить, що на етапі конструювання головною небезпекою для тварин вважалося переохолодження, а для людини – перегрівання. А все тому, що першолюдина могла генерувати будь-яку кількість тепла, тому при розробці її дизайну «небесна лабораторія» відмовилася від зігріваючого волосяного покрову, який заважає охолодженню, натомість посилила тепловідведення шляхом різкого збільшення кількості потових залоз.

Як надтварини почали народжувати людей

Отже, перехід від геному Гомо інтеліс до геному Гомо сапієнс відбувся завдяки одноразовому комплексному генетичному апгрейду, який зачепив частину популяції інтелісів. Із прийняттям до свого генокоду нової генетичної інформації, у цих інтелісів назовні нічого не змінилося, проте вони вже несли в собі домінантний «ген людини». Після цього згадана частина інтелісів з оновленим генокодом почала народжувати як інтелісів, так і сапієнсів.

Присутність домінантного гена ar25 навіть в одного з батьків приводила до того, що у них з імовірністю 50% народжувалася людина, і з такою ж імовірністю – інтеліс. Якщо ж ген ar25 був одночасно в батька і матері, то спрацьовував уже відомий нам механізм рецесивного успадкування:

• з імовірністю 25% народжувався чистий інтеліс (без «гена людини»);

• з імовірністю 50% народжувалася людина-носій, тобто людина, яка несла в собі рецесивний «ген надтварини»;

• з імовірністю 25% народжувалася чиста людина, тобто людина без рецесивного «гена надтварини».

Стандартний механізм генетичного апгрейду

Ви запитаєте: А яким чином «людський ген» потрапив у генокод інтелісів?

Відповідь: таким самим чином, як це відбувається постійно, зокрема під час сезонних оновлень генофонду, – через віруси. Давно відомо, що віруси – це не лише мова спілкування між собою живих істот, а й механізм обміну генетичним матеріалом. Живі істоти обмінюються між собою фрагментами власного генокоду – подібно як люди обмінюються інформацією за допомогою слова. Завдяки вірусам відбувається пристосування організмів до постійних змін навколишнього середовища. Завдяки вірусам прискорюється еволюція всього живого.

Згідно з даними молекулярної генетики, принаймні 8–10% геному людини складається з фрагментів т. зв. ретровірусів. В цілому ж геном людини більше ніж на 32% складається з інформації, що кодується вірусоподібними елементами. За допомогою вірусів може відбуватися й так зване «горизонтальне перенесення генів», тобто передача генетичної інформації не від батьків до дітей, а між двома неспорідненими особами (навіть такими, що належать до різних видів).

Оновлення загального генофонду за допомогою вірусів відбувається постійно – подібно до щоденного оновлення програмного забезпечення наших комп’ютерів. Проте час від часу відбуваються великі оновлення, коли комп’ютер отримує великий оновлюючий пакунок – черговий «сервіс пак».

Яскравим прикладом такого великого оновлення в живій природі є вже згаданий вище ген p53 – головний генний регулятор. У 2007 році американські вчені встановили, що вмонтування p53 в геном було здійснено ретровірусом приблизно 40 мільйонів років тому. Очевидно, що вдосконалити дуже складну систему може тільки ще досконаліша надбудова. Цю надбудову приніс вірус.

Проте найпотужнішою подією світового рівня став апгрейд генокоду інтелісів до рівня Гомо сапієнс. Як ми вже говорили, після цього апгрейду надтварини почали народжувати людей – втілених духовних сутностей.

Сервіс-пак «Райське яблуко»

Для того, щоб вірус почав генетичне оновлення людини, він має потрапити на слизову оболонку. Це відбувається через дихання, їжу, слину, кров. Яким чином «ген людини» потрапив до організмів інтелісів – питання майбутніх досліджень. Свою версію пропонує книга «Буття» в оповіданні про перетворення інтелектуальної тварини на людину. Згідно з ним, інтеліси отримали «ген людини» через споживання яблук з особливої яблуні – «дерева пізнання добра й зла». Плоди цієї особливої яблуні й несли в собі вірус з геном ar25.

Книга «Буття» дає зрозуміти, що після споживання яблука в Адама «відкрилися очі» і він почав усвідомлювати добро і зло, у нього з’явилися совість, відчуття краси і відчуття сорому.

Тут варто розуміти, що Адам – це узагальнене ім’я всієї популяції інтелісів, які потім стали людьми. Тож після споживання «високотехнологічного яблука» очі відкрилися не в однієї особи чоловічої статі, а у всієї популяції щойно народженого виду Гомо сапієнс. Наголосимо, що свідомість з’явилася не в тих інтелісів, що їли яблука і отримали «ген людини», а в їхніх дітей, які вже народилися людьми і вже були втіленими духовними сутності.

Книга «Буття» також розповідає про особливу роль жінок у духовному пробудженні колективного Адама. Вони здійснили настільки добру справу, що отримали колективне ім’я Єва, яке означає «блага, добра».

– І в чому полягала ця їхня велика добра справа?

У тому, що вони почали народжувати ЛЮДЕЙ.

Загальна схема апгрейду

Отже, спочатку були створені інтелектуальні тварини – надтварини, інтеліси. Їхня популяція множилася на сприятливій для цього території, яку книга «Буття» позначає словом «Еден». Інтеліси ВЖЕ не мали захисної шерсті – як у тварин, але ЩЕ не мали доступу до божественного енергетичного реактора – як у людей. Отже, вони були вразливими щодо несприятливої погоди. З цього випливає, що в Едені був м’який теплий клімат.

Після того, як модель інтелісів була доведена до досконалості, їм було відкрито доступ до споживання яблук, «заряджених» вірусом, який здійснював вмонтування «гену людини» в генокод інтелісів. Ті інтеліси, які сприйняли цей вірус і принесений ним «сервіс пак», почали народжувати людей.

Люди вже були енергетично самодостатніми, відтак стрімко розійшлися, просто розбіглися по всьому світу, не зважаючи на холод, гори та океани.

– А куди поділися інтеліси? Як вони могли подорожувати разом з людьми, якщо не мали ні шерсті, ні внутрішнього реактора?

Одні залишилися в теплих краях, інші рухалися світом разом з людьми, точніше, всередині людей – у вигляді рецесивних генів. У міру того, як люди втрачали зв’язок з енергетикою внутрішнього бога і компенсували його теплим одягом та житлом, енергетичний статус людей та інтелісів поступово вирівнювався. Сучасні люди так само залежні від зовнішнього тепла, як і людиноподібні тварини. Відмінність у тому, що люди можуть собі повернути енергетичну незалежність. Для цього кожній людині потрібна релігія, тобто «відновлення зв’язку» з внутрішнім богом.

Що далі?

Пізнання механізму перетворення тварини на людину дозволяє зрозуміти першопричину нинішньої кризи. Ця причина має біологічний характер, відтак зачіпає глибинні основи людського життя. А це означає, що нас чекають фундаментальні перетворення і великі пригоди.

Усвідомлення сенсу кризи – це найголовніше, все решта – «справа техніки». А все тому, що кожна загадка несе в собі розгадку, кожна хвороба містить в собі ліки, а кожна криза пропонує механізм її розв’язання. В чому він полягає? Про це поговоримо в наступній статті: «Викидання з гнізда», або Біосоціальна причина сучасної кризи: люди і людиноподібні тварини.