Стратегія пророка Єзекиїла: 13 заповідей для організованих психопатів

Попередні статті:

• Політична зоологія: психопати і соціопати в ситуації глобальної кризи
• Homo intelis: людиноподібні надтварини та їх ідентифікація
• Походження Homo intelis, або Проміжна ланка – одкровення Книги Буття
• Релігія сапієнсів і псевдо-релігійний культ інтелісів
• Генетика психопатів, або Чому в людей народжуються людиноподібні тварини
• Механіка генетичного апгрейду від Гомо інтеліс до Гомо сапієнс
• «Викидання з гнізда», або Біосоціальна причина сучасної кризи: люди і людиноподібні тварини
• Жук у мурашнику і ефект пляшкового горла: велике еволюційне розділення
• Після кризи: нове суспільство громад і його новий союзник
• «Щасливі приязні, бо вони успадкують Землю» – 5 настанов Доброї Новини для проходження крізь «пляшкове горло»
• Золотий перетин і контрольна сума Євангелія – індикатор правильного очищення й відновлення цілісності Послання
• Діти Божі та діти диявола, або Хто такі фарисеї, психопати, рибоголові та рептилоїди згідно з Євангелієм
• Чому відбулося руйнування Єрусалима і як його зміг передбачити Ісус Хрестос
• Фантастика жахів пророка Єзекиїла та його альтернативна історія

Як ми вже з’ясували, іудейський священник і пророк Єзекиїл не був людиною – він належав до біологічного виду інтелектуальних тварин Homo intelis. В цьому не було б нічого поганого, якби Єзекиїл зберігав просоціальну, миролюбну позицію. Проте він перейшов на темну сторону, а саме під’єднався до злобного егрегора диявола, про що сам і написав у своїй фантастичній «книзі жахів». Відтак Єзекиїл став інтелісом-психопатом, і це пояснює, чому його вчення є відверто психопатичним, нелюдським, «потойбічним».

Мотивація

Перше запитання, яке виникає з цього приводу: Що рухало пророком? Звідки він черпав силу для своїх шалених писань? Про це не важко здогадатися. Єзекиїл, син іудейського священника Бузія, разом з іншими вельможними іудеями був забраний у полон за першого нашестя вавилонян («халдеїв») на Єрусалим у 597 р. до н.е. Природно, що перебуваючи у вавилонському полоні, він неминуче відчував приниження, а з ним – ненависть до завойовників і бажання помсти.

– Чи можуть інтеліси відчувати бажання помсти?

Важко сказати про всіх інтелісів, адже їхня поведінка визначається програмами, закладеними у ранньому дитинстві. Проте достеменно відомо, що бажання помсти є потужним мотиватором інтелісів-психопатів.

Річ у тім, що інтеліси, будучи тваринами, не мають духовного регулятора, тому в них дуже виразно, в чистому вигляді проявляються тваринні інстинкти. Базовими є інстинкти домінування і задоволень. Власне, вже саме домінування, особливо підкорення інших, приносить інтелісам задоволення. У інтелісів-психопатів це виражається у вигляді садизму: експериментально встановлено, що психопати отримують насолодження, коли спостерігають за стражданнями інших живих істот, думають про це, прокручують в уяві, а особливо коли самі займаються катуванням.

Наявність розвиненого інтелекту дозволяє психопатам розробляти ретельні плани помсти та втілювати їх у життя. Ця риса властива навіть для «просоціальних психопатів». Ось як про це розповідає інтеліс професор Джеймс Феллон: «Я отримую задоволення від помсти. Це – абсолютна психопатія. Для цього я можу вичікувати роками. Якщо хтось мене бісить, я так не залишаю. Я розраховуюся з ним із хірургічною холоднокровністю. Є люди, які через мене втратили роботу. Я можу дуже сильно псувати людям життя. Люди, яким я помстився, часто не підозрюють, чиїх це рук справа» – читаємо у статті «Як виглядає мозок психопата – інтерв'ю з інтелісом професором Джеймсом Феллоном». Для нас виглядає дивним, що професор хизується своєю аморальністю, але для інтелісів це нормально. В їхньому середовищі такі речі лише підвищують статус і є предметом гордості. Наші уявлення про сором не стосуються інтелісів, оскільки в них нема такого почуття. У інтелектуальних тварин інший спосіб думання, і він суттєво відрізняється від людського мислення. Принагідно пояснимо, що слово «думання» стосується діяльності психіки, а слово «мислення» вказує на діяльність духовної сутності, яка керує цією психікою. Тому мислити можуть тільки люди, натомість думати можуть не лише люди, а й інтеліси. Мислення – це прояв діяльності розуму (раціо), яким володіє дух, натомість думання – це прояв діяльності інтелекту, який вирішує завдання.

Так що виникнення в Єзекиїла палкого бажання помсти було природним і, можна сказати, неминучим. Як відомо, у психопатів слабко розвинена емоційна сфера. Дослідження показали, що єдина виразна емоція, яку вони можуть відчувати у відповідній ситуації, – це злість і прагнення помсти.

Дивує інше: чому ненависть Єзекиїла була спрямована не так на вавилонян, що завоювали Іудею, як на все людство? А також, чому він вважає корисним інцест (кровозмішення), але гостро засуджує гомосексуалізм? Відповідь знаходимо у книзі «Буття» – першій книзі «Тори».

Самоідентифікація зоопророка

Книга «Буття» починається з оповідання про два етапи створення людини. Це оповідання рясно нашпиговане вставками Єзекиїла. З характеру цих вставок очевидно, що їх автор не усвідомлював цілісної картини – «бачив дерева, але не бачив лісу». В результаті дві сусідні фрази з його писань можуть суперечити одна одній. Добре відомо, що такого роду фрагментарність думання властива психопатам.

Згадані вставки, зафіксовані в скомпільованій Єзекиїлом книзі «Буття», несуть чимало корисної інформації. Фактично, вони дозволяють відтворити, що взагалі відбулося з пророком дві з половиною тисячі років тому.

По-перше, він отримав доступ до глибинних знань про походження людини: можливо, тоді ці знання ще не були таємницею. Як відомо, жреці Вавилонії (халдеї) володіли прадавніми знаннями, отриманими ще від сумерів. Цілком можливо, що питання походження людини розглядалося в кількох, а може й багатьох джерелах – і про це навіть можна було поговорити зі знавцями.

По-друге, Єзекиїл дізнався, що на першому етапі були створені інтелектуальні тварини «за образом Божим», тобто істоти з людиноподібною формою тіла («образ» означає «форма»). Це були так звані «надтварини» – вже не тварини, але ще не люди. Ці надтварини вміли говорити, володіли логікою, оперували абстрактними поняттями та шаблонами. Сьогодні ми їх називаємо інтелісами (Гомо інтеліс, Homo intelis), в науці їх позначають терміном «психопати», а в публіцистиці – «рибоголові» (fishheads), «змії в костюмах» (snakes in suits) та «рептилоїди» (reptiloids). Євангеліє застосовує слово «археїси» (ἀρχαίοις), тобто «первозданні, примітивні, первинні».

Єзекиїл також дізнався, що на другому етапі частина цих надтварин шляхом генетичного апгрейду була перетворена на людей «за подобою Божою» («подоба» означає «сутність»). Це означає, що людську форму («за образом Божим») було вдосконалено так, що в неї почали втілюватися божественно-духовні сутності, які й принесли з собою свідомість, совість, любов, милосердя, творчість, відповідальність, честь, волю. Слово «людина» буквально означає «гравець» (Homo ludens»). Для її позначення ще використовують слово «сапієнс», від Homo sapiens – «носій мудрості».

Згідно з книгою «Буття», на відміну від інтелісів, у людей з’явилися сором, свідомість, краса, совість і бажання творчості. Цю тему ми вже дослідили у статтях:

• Походження Homo intelis, або Проміжна ланка – одкровення Книги Буття
• Генетика психопатів, або Чому в людей народжуються людиноподібні тварини
• Механіка генетичного апгрейду від Гомо інтеліс до Гомо сапієнс

Після ознайомлення з описами згаданих двох біологічних видів, Єзекиїл переконався, що він є інтелісом. У нього відбулась ідентифікація зі своїми – це базовий рефлекс для всіх живих істот.

Пророку одразу сподобались інтеліси. З інтелісами все зрозуміло, – міркував собі Єзекиїл, – вони інтелектуальні, практичні, конкретні. Натомість із сапієнсами все навпаки. Взяти хоча б цю їхню безглузду совість, якою люди постійно тицяють інтелісам... Або вся ця їхня маячня про честь, сором, красу, любов – це ж просто знущання над інтелектом...

З погляду Єзекиїла, на другому етапі відбулося не вдосконалення інтелісів, а їх зіпсуття. Нормальними істотами, «справжніми людьми», є інтеліси, натомість люди – це виродки. Такий хід мислення Єзекиїла прямо випливає з його інтерпретації оповідання про сотворення людини, яке він відредагував, доповнив і записав до книги «Буття».

Первинний текст про сотворення людини

В оригінальному тексті, з якого робив виписки Єзекиїл, процес сотворення людини виглядав приблизно так:

«І сказав Бог: «Створімо людину за образом Нашим і за подобою Нашою, і хай панують над мо́рською рибою, і над птаством небесним, і над худобою, і над усією землею, і над усім, що плазує по землі».

І Бог [спочатку] на Свій образ людину створив, на образ Божий її Він створив, як чоловіка та жінку створив їх.

І поблагословив їх Бог, і сказав Бог до них: «Плодіться й розмножуйтеся, і наповнюйте землю, оволоді́йте нею, і пануйте над мо́рськими рибами, і над птаством небесним, і над кожним плазуючим живим на землі!»

І сказав Бог: «Оце дав Я вам усю ярину, що розсіває насіння, що на всій землі, і кожне дерево, що на ньому плід деревни́й, що воно розсіває насіння, – хай буде на їжу це вам!

І зе́мній усій звірині і всьому птаству небесному, і кожному, що плазує по землі, що душа в ньому жива, – уся зелень яринна на їжу для них». І сталося так.

І побачив Бог усе, що вчинив. І ото, – вельми добре воно!

І зібрав Господь Бог із землі всю польову звірину́, і все птаство небесне, і до Адама привів, щоб побачити, як він їх кликатиме. А все, як покличе Адам до них, до живої душі — воно ймення йому.

І назвав Ада́м імена всій худобі, і птаству небесному, і всій польовій звірині.

І насадив Господь Бог рай ув Едені на сході, і там осадив людину, що її Він створив. І виплекав Господь Бог дерева, принадні на вигляд і на їжу смачні, і дерево життя посеред раю – дерево пізна́ння добра і зла.

А були вони на́гі обоє, Адам та жінка його, і вони не соро́мились.

І запросив їх Господь Бог спробувати плодів з дерева, що в сере́дині ра́ю, і сказав: «Коли будете з нього ви їсти, ваші очі розкриються, і станете ви, наче Боги, знаючи добро й зло».

І побачила жінка, що дерево добре на їжу, і принадне для очей, і бажане, щоб набути знання. І взяла з його плоду та й з’їла, і разом дала теж чоловікові своєму, – і він з’їв.

І розкрилися очі в обох них, і усвідомили, що на́гі вони. І назвав Ада́м ім'я своїй жінці: Єва [тобто «блага, добра, гарна»].

І сказав Господь Бог: «Ось стала людина, наче один із Нас, щоб знати добро й зло».

І вислав людей Господь Бог із еденського раю, щоб плекати Землю».

Приблизно так виглядало первинне оповідання про сотворення людини, що його згодом використав Єзекиїл для компіляції трьох перших глав книги «Буття».

Обурення пророка

Коли Єзекиїл робив виписки з оповідання про походження людини, він уже був підключеним до диявольського егрегора, тому все бачив не лише у темних тонах, а й у перевернутому вигляді. Відтак йому не сподобалось, що Бог створив світ у достатку і дав людині усе для того, щоб вона була ситою та щасливою. Тому дописав фразу: «І не було на землі жодної польової рослини, і жодна ярина польова не росла, бо на землю дощу Госпо́дь Бог не давав». Те, що ця фраза заперечувала попередню, його не бентежило – Єзекиїл, подібно до решти інтелісів, «знав ноти, але не відчував мелодії».

Наступні слова про те, що людина стала подібною до Бога, взагалі обурили пророка. Тому щиру обіцянку Бога про те, що в людини розкриються очі й у неї з’явиться усвідомлення добра і зла, Єзекиїл перевернув з ніг на голову. За його версією, з людьми спілкувався не Бог, а змій. При цьому Бог остерігався розвитку людини, щоб вона часом не дорівнялася йому знаннями і силою. Відповідно, набуття людиною божественної свідомості Єзекиїл представив як великий гріх і прокляття. Здобуття людьми самодостатності та бажання перетворювати Землю зоопророк представив як вигнання з раю у земне пекло. Тому після речення «І вислав людей Господь Бог із еденського раю, щоб плекати Землю», пророк дописав: «І вигнав Адама, а на схід від еденського раю поставив херувима і меча полум’яного, який оберта́вся навколо, щоб стерегти дорогу до дерева життя» – щоб більше ні в кого не розкрилися очі.

Характерно, що у своїх думках пророк апелює до практичності та реалізму інтелісів, але при цьому його не бентежать розмовляючі змії, херувими та «мечі полум’яні, що обертаються навколо». Це тому, що відсутність свідомості, яка є основою раціонального мислення, психопати намагаються компенсувати забобонами, казками і псевдорелігійними ритуалами.

13 заповідей психопатів

З переробленої Єзекиїлом версії походження людини випливало, що «справжніми людьми» є інтеліси – інтелектуальні тварини, натомість нинішні люди є виродками та грішниками. Найстрашнішим для зоопророка видавалося те, що людей багато, а інтелісів мало. Тому люди пригнічують меншину інтелісів – і це несправедливо, адже інтеліси кращі. З цим треба щось робити, тож Єзекиїл розробив інтелектуальний проект реваншу інтелісів. Його можна звести до таких 13 заповідей.

1. Розмножуйся! Інтеліси мають усіма засобами збільшувати свою чисельність. Статеві збочення протидіють розмноженню, тому гомосексуалісти мають бути знищені, про що виразно сказано в оповіданні про Содому і Гомору: «І Єгова послав на Содом та Гомору дощ із сірки й огню́, від Єгови з неба. I поруйнував ті міста, і всю околицю, і всіх мешканців міст, і рослинність землі» (Буття 19.24-25). Далі конкретніше, щоб не було сумнівів: «А хто лежа́тиме з чоловіком як із жінкою, — гидоту вчинили обоє вони, — будуть конче забиті, кров їхня на них!» (Левіт 20.13).

2. Схрещуйся зі своїми! Для того, щоб діти гарантовано були інтелісами, обоє батьків – самець і самка – мають бути інтелісами. А все тому, що при схрещуванні інтеліса з людиною народжується людина, адже людський ген є домінантним. Відтак «не споріднюйся з ними: дочки́ своєї не даси його синові, а його дочки́ не візьмеш для сина свого» (Второзаконня, 7.3). В екстремальній формі ця ідея сформульована на прикладі першого єврейського патріарха Авраама та його дружини Сарри, яка була його єдинокровною сестрою – вони мали спільного батька і різних матерів (Буття 20.12). Авраам і Сарра, будучи братом і сестрою, народили Ісаака – другого єврейського патріарха. Схрещування між рідними дає найвищу гарантію чистоти породи – логічно зметикував Єзекиїл.

3. Дотримуйся тільки власного Закону! Перевагою людей є наявність внутрішнього регулятора, адже він дає їм солідарність та організованість. Єдине, що цьому можуть протиставити інтеліси, – зовнішній регулятор у вигляді ретельно розроблених законів, обов’язкових до виконання. Це єдиний Закон, якого інтелісам необхідно дотримуватися чітко й безумовно. Натомість людські закони для інтелісів не мають жодного авторитету.

4. Бійся Єгови! Головним зобов’язуючим інструментом для інтелісів є «страх божий» – загроза смертної кари. Цей страх забезпечується підключенням до егрегора диявола на ім’я Єгова і звичаєвою практикою колективного побивання каменями кожного відступника. Що потужніший егрегор, то ефективніші «страх Єгови» та регуляторна сила законів. Диявол Єгова ефективно налаштовує інтелісів проти людей і перетворює інтелісів на психопатів, відтак «спалює мости» можливої співпраці інтелісів з людьми, адже інтеліси-психопати засадниче не можуть співпрацювати з людьми. Для напомповування диявольського егрегора руйнівною енергією, вчення Єзекиїла перенасичене сценами геноциду, знищень і страждань, починаючи з його «книги жахів».

5. Домінуй над людьми! Психопати під керуванням Єгови є вищими істотами, тому мають підкорити людей цілого світу. Виглядає занадто сміливо, проте гігантоманія – характерна риса психопатів.

6. Ослаблюй людей! Для підкорення людей треба скоротити їх чисельність, а тих, що залишаться, опустити нижче інтелісів. Для цього людей треба позбавити високого інтелекту і перетворити на тварин. Тоді інтеліси отримають інтелектуальну перевагу, а їхнє панування над людьми буде вічним.

7. Готуйся приховано, нападай безжально! Поки психопати перебувають в меншості, їм треба маскуватися, діяти обережно, повільно й непомітно. Але коли прийде слушний час – діяти максимально рішуче, жорстоко і демонстративно – вважав Єзекиїл.

8. Обманюй і залякуй! Люди довірливі та емоційні, тому їх можна і треба ефективно дурити й залякувати. «Вищим пілотажем» обману вважається хуцпа – супернахабна брехня, яка ошелешує людей і на якийсь час паралізує їхню волю. Хуцпа розглядається психопатами як прояв доблесті, сміливості, винахідливості та високого інтелекту.

9. Здобувай владу і гроші! На відміну від ідеалістичних людей, психопати є суто матеріалістичними істотами, тому їх мають цікавити тільки влада і гроші. «Галілеянин любить честь, а іудей – гроші» (Талмуд).

10. Паразитуй! Психопати неспроможні до життя власною силою, тому можуть виживати тільки паразитуючи на людях.

11. Поширюй свій генокод! Підкидаючи людям свою генетику, психопати використовують людей для народження і вигодовування нових психопатів – подібно як зозуля підкидає свої яйця у гніздо прийомних батьків. Таким чином психопати виступають в ролі генетичних паразитів. Це важливий пункт еволюційної стратегії психопатів, адже люди є дбайливими батьками, натомість психопати холодно ставляться до своїх дітей. Психопати, виховані людьми, мають вищі шанси виживання.

12. Перехоплюй управління! Домінування над людьми починається з прихованого проникнення в людські структури і перехоплення управління. Це «вищий пілотаж» паразитування і домінування над людьми. Найефективніша влада є прихованою.

13. Знищуй білих чоловіків! Білі чоловіки є найбільшою загрозою для психопатів, тому що вони: 1) фізично сильніші та сміливіші в порівнянні з жінками, 2) мають вищий потенціал творчості в порівнянні з чоловіками інших рас. Без чоловіків жінки стають легкою здобиччю психопатів. Настанова винищення білих (арійських) чоловіків багаторазово повторюється у «святих писаннях»: «Коли Єгова уведе і тебе до того кра́ю, куди ти входиш, щоб заволодіти ним, то Він вижене числе́нні язичницькі (арійські) народи перед тобою: хітте́янина, і ґірґаше́янина, і аморе́янина, і ханаане́янина, і періззе́янина, і хівве́янина, і євусе́янина, — сім народів, численніших та міцніших за тебе. І коли дасть їх твій Єгова тобі, то ти їх понищиш: конче учиниш їх закляттям, — не складеш із ними заповіту, і не будеш до них милосердний» (Второзаконня 7.1–2). Закляття – це повне знищення: «І позабиваєш усе, від чоловіка аж до жінки, від дитини й аж до немовляти, від вола й аж до штуки дрібно́ї худо́бини, від верблю́да й аж до осла» (1 Самуїла, 15.3). Цінність для психопатів мають лише дівчата: «І сказав до них Мойсей: „Чи ви позоставили живими всіх жіно́к? А тепер позабивайте кожного хлопця між ді́тьми, і кожну жінку, що познала чоловіка на мужеськім ло́жі, повбивайте. А всіх молодих жінок, що не познали мужеського ло́жа, зоставте живими для себе... І була здо́бич, позостале грабунку, що захопи́ли були́ військо́ві: дрібної худоби — шістсо́т тисяч і сімдеся́т тисяч і п'ять тисяч. А худоба велика — сімдесят і дві тисячі. І осли — шістдеся́т і одна тисяча. А душ лю́дських із жінок, що не пізнали мужеського ло́жа, усіх душ — тридцять і дві тисячі» (Числа 31.15–35). Характерно, що люди згадуються разом з худобою, причому після худоби – це тому, що психопати, будучи тваринами, не бачать принципової відмінності між людьми і тваринами. Незаймані молоді жінки потрібні тому, що при схрещуванні з психопатами гарантовано народжують дітей, які є носіями психопатичного генокоду. Натомість заміжні жінки, якщо вони вже вагітні від людей, народять чистих людей (не носіїв), а це суперечить стратегії психопатів щодо депопуляції людей.

Найефективніший спосіб винищення сильних і сміливих чоловіків полягає в організації воєн між арійськими народами, чим психопати активно займаються протягом століть. Інший важливий метод знищення – просування серед людей гомосексуалізму та інших статевих збочень, а також будь-яких шкідливих звичок.

Описані вище 13 заповідей є концентратом настанов Єзекиїла та його послідовників. Вони не записані окремо, лаконічно, в чистому вигляді, натомість замасковані від людей у багатослівному потоці проклять і марень. Це «Вчення» нудне для людей, хоча психопати можуть вважати його захоплюючим і навіть дуже практичним чтивом.

Сенс десяти заповідей Мойсея

Приховані «13 заповідей психопатів» є негласним, але обов’язковим доповненням до відкритих «10 заповідей Мойсея» (Вихід 20.1–17), спрямованих на впорядкування соціального життя психопатів. Наприклад, психопати схильні всіх дурити, а це руйнує спільноту. Щоб цього уникнути, їм пропонується клястися іменем Єгови, який при порушенні клятви жорстоко покарає брехуна. В цьому сенс заповіді «Не призивай іме́ння Єгови надаре́мно, бо не помилує Єгова того, хто призиватиме Його йме́ння надаре́мно», де слово «надаремно» означає «для брехні». Зазвичай цю заповідь трактують як заборону вживання імені Єгови, що є абсурдом, адже в іудейській Біблії (Танах) це ім’я вживається близько семи тисяч разів.

Інший приклад, заповідь «Шануй свого батька та матір свою, щоб довгі були твої дні на землі, яку Єгова дає тобі!». Для людей любов і повага до батьків є природним почуттям, яке не потребує додаткових настанов. Психопатам не знайоме почуття любові, тому їм пропонується матеріальна вигода – якщо шануватимеш батьків, то довше житимеш. Все просто, зрозуміло, практично.

Або заповідь «Не вбивай!». У людей працюють дуже потужні інстинктивні механізми, які стримують від убивства іншої людини. У психопатів нема цього внутрішнього стримувача, тому заборона на убивство своїх, тобто інших психопатів, спеціально прописана у вигляді заповіді. Очевидно, що ця заборона не розповсюджується на вбивство людей.

Так само з заповідями «Не чини пере́любу!», «Не кради́!», «Не давай брехливі свідчення!», «Не жадай дому ближнього свого́, не жадай жони ближнього свого́, ані раба його, ані невільниці його, ані вола його, ані осла його, ані всього, що ближнього твого!».

Люди не мають потреби в цих заповідях, бо згадані сфери їхнього життя регулюються голосом совісті. Тому Ісус дав людям тільки дві заповіді – любити свого внутрішнього бога і любити свого ближнього: «Люби господа, бога твого, всім серцем твоїм, усією душею твоєю, всією силою твоєю і всією думкою твоєю: це найбільша й найперша заповідь. А друга подібна до неї: люби ближнього твого, як себе самого. Іншої, більшої від цих, заповіді нема» (Матвій 22.34–39, Марко 12.28–31, Лука 10.25–26).

Так що 10 заповідей Мойсея – це, однозначно, настанови не для людей, а для інтелектуальних тварин. Їх виконання тримається на страху перед Єговою, який обов’язково жорстоко покарає порушників. Звернімо увагу й на те, в якій моторошній атмосфері психопати отримали ці заповіді: «І ввесь народ бачив та чув гро́ми та по́лум'я, і голос сурми́, і го́ру димля́чу. І побачив народ, — і всі тремтіли та й поставали здале́ка. І сказали вони до Мойсея: Говори з нами ти, і ми послухаємо, а нехай не говорить із нами Єгова, щоб ми не повмирали. І промовив Мойсей до народу: Не бійтеся, бо Єгова прибув для ви́пробування вас, і щоб страх Його був на ваших обли́ччях, щоб ви не грішили“» (Вихід 20.18–20). Все просто: є страх – є дотримання порядку, зникає страх – починається безлад.

Інцест для генетичної однорідності

Дослідників Тори завжди дивувало, чому в ній заохочується інцест (імбридінг), хоча схрещування з рідними зменшує життєспроможність і підвищує ризик генетичних захворювань. Як ми вже говорили, першоєврей Авраам (Буття 14.13) і його дружина Сарра, будучи братом і сестрою, народили другого патріарха Ісаака.

Далі читаємо, що племінник Авраама – Лот – народив дітей від двох своїх дочок (Буття 19.31–38).

Третім патріархом був Яаков, який народив Іуду (Єгуду) – праотця племені іудеїв. Двох своїх синів Іуда народив від своєї невістки Тамари (Буття 38.1-30).

Як бачимо, проект Єзекиїла передбачав інцест як нормальний і навіть зразково-показовий спосіб продовження роду. Але навіщо було йти на цей ризик? – адже інцест зменшує життєспроможність.

Річ у тім, що на початках потрібно було набрати критичну масу інтелісів для формування однорідної (чистої) та стійкої популяції, без людських домішок. Схрещування між кровними родичами дає генетичну чистоту, тобто мінімізує присутність людей в популяції інтелісів.

Після того, як стартова популяція сформована, вводяться обмеження на близькоспоріднені схрещування всередині популяції. Це ми бачимо в наступних після «Буття» книгах Тори. Наприклад, статеві зв’язки з мачухою або рідною сестрою вже караються смертю (Левіт 20.11–17), проте дозволяються (і навіть вітаються) шлюби з дочкою сестри, а також між двоюрідними братами та сестрами.

З цієї точки зору проект Єзекиїла з формування народу «чистих інтелісів» виглядає досить логічно. Фактично, це технологія, за допомогою якої невелика група інтелісів може збільшити свою чисельність, не втрачаючи чистоти породи. І це додатково підтверджує висловлене вище припущення, що у Вавилоні пророк отримав важливі знання про відмінну природу сапієнсів та інтелісів, а також про генетичні основи їх взаємодії.

Ізоляція генів та їх експансія

Другим важливим підтвердженням доступу Єзекиїла до генетичних знань є жорстка заборона на шлюби євреїв з неєвреями. З першого погляду, ця заборона також виглядає надуманою і навіть шкідливою. Справді, адже якщо народу конче необхідно чисельно зростати, то доцільно асимілювати якомога більше інородців, долучаючи їх до своїх традицій і до егрегора Єгови. Заборона на асиміляцію, здавалось би, працює проти народу.

Проте все стає на свої місця, якщо врахувати фактор рецесивних генів інтелісів. Як ми вже знаємо, при шлюбі інтеліса з чистою людиною (тобто людиною, яка не є носієм рецесивних генів інтелісів) завжди народжуються люди-носії, тож виходить, що в першому поколінні порода інтелісів зникає. Щоправда, у другому поколінні при схрещуванні між собою людей-носіїв з імовірністю 25% можуть народитися інтеліси. Але, по-перше, це катастрофічно мало, а, по-друге, це створює небезпечний культурний розрив між поколіннями.

Схрещування з людьми має сенс лише тоді, коли інтеліси не створюють шлюбів з людьми, а лише підкидають їм свої гени – подібно до зозулі, яка підкидає свої яйця в чуже гніздо. Згідно з цією стратегією, врешті-решт відбудеться поєднання рецесивних генів людей-носіїв і воно приведе до народження інтелісів. А це вже потенційні кадри, яких спільнота інтелісів може легко долучати до своїх проектів.

Як бачимо, жорстка вимога шлюбів євреїв лише з євреями, а також позашлюбного просування своєї генетики в людське середовище, має чітку логіку. Стає зрозумілим, що це не якісь випадкові забаганки, а генетична основа цілеспрямованої еволюційної стратегії.

Так, це стратегія інтелісів

Описаний вище фактаж приводить до однозначного висновку, що заснована Єзекиїлом стратегія розрахована не на людей, а на інтелектуальних тварин. Понад те, для людей вона шкідлива і руйнівна. Для прикладу розгляньмо покарання за порушення соціальних норм.

Як відомо, людям властива емпатія (співчуття), тож вони автоматично ставлять себе на місце іншої людини чи навіть тварини. Спричинення страждань живим істотам травмує людську психіку. Особливо це стосується вбивства інших людей, яке для людини зазвичай є руйнівним. Добре відомо, що після великих воєн – у післявоєнний час – вмирає у кілька разів більше вояків, ніж на фронті. Ці люди гинуть не від куль, а від психічних травм, спричинених необхідністю вбивати собі подібних. Тому в традиційних арійських суспільствах функцію знищення ворогів здійснювала тільки варна кшатріїв, до якої добирали людей з сильним типом нервової системи, спеціально їх тренували і давали їм моральний щит у вигляді усвідомлення важливості для суспільства виконуваної ними роботи. Те ж саме щодо виконання функції страти злочинців: її здійснювали професійні кати, які прагнули страчувати безболісно, без приниження людської гідності. Їхню психіку захищало усвідомлення суспільної корисності своєї роботи.

Натомість у вченні Єзекиїла ми зустрічаємо цілком протилежний підхід. Згідно з Торою, страту злочинця мала здійснювати вся громада, причому надзвичайно жорстоко – шляхом побивання каменями. Це болюча і повільна смерть. Чи була така страта руйнівною для громад психопатів? Не була, адже у них нема емпатії, тому убивство собі подібних не викликає психічних травм. Понад те, завдавання страждань іншим істотам активує у психопатів центри задоволення, тому колективне убивство в цілому сприймається як розвага.

Як бачимо, звичай колективного каменування порушників закону підходить для психопатів, але є руйнівним для людей.

Є й інші ознаки того, що стратегія Єзекиїла була розроблена саме для інтелектуальних тварин. Одна з найважливіших ознак – дріб’язковість зовнішнього регулювання. Річ у тім, що інтеліси не володіють творчістю, натомість керуються шаблонами та докладними інструкціями. Такі докладні інструкції їм дає Тора, яка містить 613 заповідей, з них 248 зобов’язують виконувати певні дії, а 365 забороняють виконання певних дій. Для людей дивно: Як стільки всього можна запам’ятати? Але для інтелектуальних тварин це саме те, що треба, адже у них зовсім по-іншому працює психіка.

Тому іудеї ретельно вивчають свої писання і люблять називати себе «народом Книги». Ось як про це розповідає єврейський сайт isralove.org: «Бібліотеки при синагогах є досить популярним місцем. Там часто збираються поодинці чи групами євреї. Вони студіюють найважливіші іудейські твори. Для євреїв серйозне вивчення джерел своєї релігії є показником обраності народу. Подібна завзятість у вивченні Святого Письма лежить в основі всієї єврейської цивілізації. Прописані у ньому установки безпосередньо впливають на поведінку пересічних громадян. Їхнє беззаперечне виконання стало тією цементуючою силою, яка протягом багатьох століть робила з розкиданих по світу євреїв єдиний народ. Знання хоча б загальних уявлень про них дозволить краще зрозуміти сутність вчинків євреїв у різних ситуаціях». Слушна порада, і це саме те, чим ми тут займаємось.

Головне питання: Що являє собою вчення Єзекиїла та його послідовників? Підказку дає уже відомий нам дослідник Пол Джонсон: «Гелленські тексти, починаючи від Гомера, були провідниками до доброчесності, вихованості й способів філософствувати, тоді як єврейські тексти мали чітку тенденцію ставати планами дій» (Пол Джонсон. Історія євреїв, с. 143).

Генополітична програма

Інтеліси співіснують з людьми протягом 40 тисяч років – з самого моменту появи перших людей, тому вони присутні серед усіх народів планети. Оскільки ген інтелісів рецесивний, то вони завжди перебувають в меншості, відтак не особливо впливають на суспільне життя. Вчення Єзекиїла – це генополітична програма, згідно з якою біологічний вид Homo intelis має стати генетично однорідним народом, створити державу одного біологічного виду і підкорити всі людські народи планети.

Дослідники неодноразово звертали увагу на те, що іудаїзм був задуманий як теорія пануючої раси. Наше дослідження додає до цього лише одне слово – «нелюдської». Це уточнення одразу все ставить на свої місця, а суперечлива мозаїка думок та подій складається в єдину цілісну стратегію.

Можна не сумніватися, що Єзекиїль вважав свою стратегію геніальною і непереможною. Проте, як це часто буває з психопатами, він не врахував одну фундаментальну «дрібничку», через яку вся його грандіозна конструкція приречена на самознищення. Але про це – у наступній статті: Прихований сенс Нагірної проповіді – розділення людей і тварин, або Яким терміном Ісус позначив Homo intelis.