Американців починає дратувати незрозуміле плазування Байдена перед Путіним

Позавчора, 14 березня, видання «The HILL» надрукувало статтю «Lawmaker pressure on Biden hits its limits», що можна приблизно перекласти, як «Тиск законодавців на Байдена наближається до верхньої відмітки». Американська газета і відповідний вебсайт «The HILL» – поважне незалежне видання. «The HILL» означає пагорб, мається на увазі Капітолійський пагорб у Вашингтоні, де розташований американський Конгрес. Видання присвячено американській внутрішній та зовнішній політиці, цільова аудиторія – американський політичний істеблішмент.

Автори статті з деяким подивом і навіть роздратуванням вказують на те, що адміністрація Джо Байдена, попри всю нібито проукраїнську риторику, насправді робить проукраїнські кроки тільки під тиском Конгресу. Причому в Конгресі і республіканці, і демократи одностайні у своєму бажанні допомогти Україні. Тому Конгресу доводиться по-справжньому тиснути на адміністрацію, яка намагається тільки говорити, але не діяти.

Так адміністрація Байдена чинила опір вимогам Конгресу заборонити імпорт російської нафти до США. Тут я відволічуся від статті в «The HILL» і зауважу, що при Президенті Трампі США стали експортером нафти та скрапленого газу і «вибили» РФ з низки енергетичних ринків. Коли в Білому Домі поселився Байден, він одразу заморозив будівництво американо-канадського нафтопроводу «Keystone XL», натомість сприяв будівництву російського «Північного потоку 2», почав згортати видобуток нафти, перетворив США на імпортера нафти й почав закуповувати нафту у Росії. Завдяки чому в Путіна знову з’явилися гроші на війну з Україною. І хоча частка російської нафти в імпорті США складає лише 8-10%, для РФ це суттєва сума. Минулого тижня Конгрес таки «дотиснув» адміністрацію, і Байден був вимушений підписати закон про заборону імпорту російської нафти до США.

А цього тижня Палата представників має проголосувати за закон про скасування нормального торгового статусу Росії. Також Конгрес передав на підпис Президентові законопроєкт про виділення 13,6 мільярда доларів гуманітарної та військової допомоги Україні. Коли у нас в Україні деякі політологи починають співати осанну Байдену – просто згадайте, що він пропонував набагато меншу суму. Конгрес збільшив суму допомоги Україні у понад 2 рази. І тепер Байден буде просто вимушений підписати цей законопроєкт, тому що і демократи, і республіканці рішуче налаштовані на допомогу Україні.

При тому Байден відкинув пропозиції законодавців створити «безпольотну зону» над Україною або почати те, що називається «direct delivery of weapons and aid», тобто пряме доставлення зброї та допомоги. Мається на увазі, що або США вводить «безпольотну зону», або США почнуть транспортними літаками доставляти зброю та допомогу в Україну безпосередньо на території, не окуповані росіянами. Скажімо, в Дніпро, Запоріжжя, Вінницю, Одесу тощо. А напад росіян на такі літаки буде вважатися за напад на країну НАТО.

Свою позицію Джо Байден виправдовує необхідністю координувати дії з європейськими союзниками, щоб показати єдиний фронт проти Росії, що означає, що США часом діють повільніше, ніж хотілося б законодавцям.

11 березня виступаючи у Філадельфії перед демократами Палати представників, де збиралися збори для щорічної стратегічної конференції, Байден визнав розчарування, яке кипить серед громадськості, яка спостерігає за звірствами Путіна в кабельних новинах і соціальних мережах.

Байден сказав, що реакція США на войовничу активність Росії часом була повільнішою та менш агресивною, «ніж йому хотілося б». Але краще йти повільніше з союзниками, стверджував він, ніж бігти вперед поодинці.

«Добродії, я знаю, що час від часу вас розчаровував, але перш ніж рухатися, коли ми цього хочемо, важливіше — це переконатися, що весь НАТО разом», — сказав Байден. — «Вони мають інші вразливі місця, ніж ми».

Те, що він пручався забороні на імпорт російської нафти, Байден пояснював тим, що Сполучені Штати отримують лише невеликий відсоток своєї нафти та газу з Росії, тоді як багато європейських країн залежать від російської енергії набагато більшою мірою. Тому вони не могли б одразу разом зі Штатами вводити таку заборону. Тож він відклав оголошення про заборону на імпорт російської нафти до США до тих пір, поки не запевнив європейських лідерів, що США не будуть вимагати від них зробити такий самий крок.

Байден також намагався пояснити, чому він проти оголошення над Україною безпольотної зони або безпосередньої доставки зброї. Ці пропозиції знаходять підтримку з боку законодавців обох партій на Капітолійському пагорбі, але Байден рішуче протидіє їм, попереджаючи з деяким нетерпінням, що така стратегія обов’язково призведе до зіткнень між російськими та американськими військами — і розпочне третю світову війну.

«Ідея про те, що ми відправимо наступальну техніку та залучимо літаки, танки та потяги з американськими пілотами та американськими екіпажами, просто зрозумійте — і не обманюйте себе, що б ви не говорили — це називається третя світова війна, це ясно?»

Також виникла дискусія щодо потенційної передачі десятків винищувачів російського виробництва МіГ-29 з Польщі в Україну. Польське керівництво готове до такої передачі при умові, що повітряну порожнечу над Польщею, що виникає при тому, заповнять нові американські винищувачі. І республіканці, і демократи підтримують цю ідею, але адміністрація Байдена зволікає.

Тим часом в Україні від рук путінських вбивць продовжують гинути мирні люди. У статті відмічається, що американці все сильніше тиснуть на законодавців, щоб вони посилили зусилля для захисту українців від наступів Путіна, які все частіше націлені на цивільні райони.

У статті цитують слова депутата Палати Представників від штату Південна Кароліна демократа Джеймса Клайберна ( James Clyburn), котрий кілька днів тому був в Алабамі на пам’ятних заходах з річниці кривавого маршу 1965 року за право голосу.

«Я був абсолютно вражений, коли людина за людиною приходили до мене і казали: “Ми всі за право голосу, але якщо ви щось не зробите, щоб допомогти припинити цю війну, вам не буде за що голосувати”. Ось як глибоко це всіх зачіпає».

До речі, ось як про цю ситуацію говорить колишній посол України в США Валерій Чалий. Як справжній дипломат він акуратно, але точно говорить про те, що Байден зайняв недостатньо рішучу позицію. І сподівається, що Конгрес США примусить адміністрацію Байдена зайняти більш проукраїнську позицію.

Коментар Андрія Іларіонова: