Обшук у Трампа: упереджене правосуддя – остання надія Демократичної партії США

В понеділок, 8 серпня, рано-вранці ще до світанку 30 агентів ФБР прибули в резиденцію Дональда Трампа. Еріку Трампу, сину Дональда, котрий там знаходився, наказали вимкнути всі камери спостереження (вже цікаво, бо наводить на думку про якийсь нехороші дії під час обшуку). Але персонал резиденції відмовився це зробити. Тому, каже Ерік Трамп, є відеодокази того, що агенти заходили в ті приміщення, в які не мали права заходити відповідно до ордера.

Сам ордер показали адвокатові Трампа здаля (Ерік каже, що з 10 футів). При тому в ордері є закрита конфіденційна частина, де вказано причину проведення обшуку. Теж цікаво: ордер є, а от на якій підставі – ми вам не скажемо. Адвоката не допустили до обшуку, і адвокат вимушений був чекати на вулиці, в той час, як в приміщенні проходив обшук. Тобто, ще одне порушення.

І ще цікава деталь. На початку червня Міністерство юстиції та ФБР звернулися до представника Трампа з проханням поставити додатковий замок на двері, що ведуть до місця, де зберігалися ящики в Мар-а-Лаго. Трамп погодився. Потім представників ФБР привезли в резиденцію, показали зону і самі бокси, де зберігаються документи. І от тепер агенти ФБР приїхали і вже точно знали, де в цій резиденції зберігаються документи.

Видання «The HILL» (а це, нагадаю, незалежне видання для американського політичного істеблішменту) опублікувало статтю почесного професора юридичної школи Гарвардського університету Алана Дершовіца (Alan Dershowitz).

Він звертає увагу на деякі фактори, пов’язані з обшуком резиденції Дональда Трампа, здійсненим агентами ФБР. І картина, скажемо прямо – неприємна.

По-перше, було оголошено, що підставою для обшуку було те, що нібито Трамп міг поцупити з собою секретні матеріали із Білого дому. Але така підстава – це ознака подвійних стандартів.

Не було, наприклад, рейдів у будинках Гілларі Клінтон (Hillary Clinton) або колишнього радника з питань національної безпеки адміністрації Клінтона Сенді Бергера (Sandy Berger) за подібні звинувачення у неправомірному поводженні з офіційними документами в недавньому минулому. Попередні порушення Закону про президентські документи зазвичай каралися адміністративними штрафами, а не кримінальним переслідуванням.

Можливо, є законні причини для застосування інших стандартів до Дональда Трампа, але на даному етапі вони не є очевидними.

Власне кажучи, велике журі мало б видати ордери на конфіскацію ящиків з матеріалами та на відкриття особистого сейфу Трампа. Це дало б можливість адвокатам Трампа оскаржити ордери в суді на ґрунті того, що деякі матеріали не були засекреченими; що попередні секретні матеріали були вже  розсекречені. А ще на інші документи можуть поширюватися різноманітні привілеї, наприклад, привілеї керівника або адвоката-клієнта.

Натомість ФБР, очевидно, вилучило все, що потрапило на очі, і сортуватиме документи та інші матеріали без рішення суду, які саме з них підлягають арешту Міністерством юстиції.

Обшуки та конфіскації застосовують лише тоді, коли нема часу через ризик знищення доказів. Важливо зазначити, що сам Трамп був за 1000 миль від резиденції, коли відбувся обшук і конфіскація ФБР. Тому для нього було б неможливо знищити докази, особливо якщо ордер вимагав негайного пред’явлення. Якби він або хтось інший знищив докази, які підлягали ордеру, це було б набагато серйознішим злочином, ніж те, що було написано в ордері на обшук. Навряд чи є підстави вважати, що ордер на обшук вимагався через законні побоювання, що викликані докази будуть знищені.

Нейтральне, об’єктивне правосуддя має не тільки бути проголошеним, воно має саме нейтрально і об’єктивно здійснюватися, і це має бути видно.

Для завзятих ненависників Трампа все, що роблять Трампу, є виправданим. Для завзятих любителів Трампа ніщо, зроблене йому, ніколи не є виправданим. Однак для більшості поміркованих, вдумливих американців рейд Міністерства юстиції виглядає — принаймні на цей момент — несправедливим або непотрібно конфронтаційним.

І тепер міністерство юстиції та ФБР мають виправдати свої дії перед американською громадськістю. Вони повинні пояснити, чому до демократів, таких як Клінтон і Бергер, застосовували інший стандарт, ніж до республіканців, таких як Трамп і багато його соратників.

Жоден урядовий акт не повинен бути ухвалений, якщо він не буде однаково застосований до політичних друзів і ворогів.

Отже, тепер Генеральний прокурор Меррік Гарленд (Merrick Garland) та директор ФБР Крістофер Рей  (Christopher Wray) мають пояснити свої дії. Якщо вони відмовляться це зробити, суд має призначити спеціального майстра для оцінки на конфіденційній основі доказів, вилучених у резиденції Трампа. А також можливо треба створити спеціальну комісію Конгресу, до складу якої увійдуть як демократи, так і республіканці.

Президент або колишній Президент не може бути вище закону, але він також не має бути нижче закону. Прецеденти, створені стосовно демократів, повинні однаково застосовуватися до республіканців. А тут цей стандарт відверто порушений.

Виглядає це все дуже неприємно. Схоже, що верхівка демократичної партії та deep state намагаються хоч якось прив’язати Дональда Трампа хоч до якогось криміналу. Щоб позбавити його можливості балотуватися у 2024 році. От тільки динаміка суспільних настроїв зараз така, що республіканці на виборах цієї осені можуть отримати більшість і в Палаті Представників, і в Сенаті. І тоді почнеться «розбір польотів».