Абсолютну більшість коштів – 269 млрд грн – спрямують на військові потреби. На зарплати військовим – 145,3 млрд грн, ГУР та СБУ – 4,6 млрд грн. Ще 715 млн грн піде на поповнення резервного фонду держбюджету, йдеться у статті на Forbеs.ua.
Головний аргумент для збільшення видатків бюджету – міжнародні партнери не дозволяють використовувати їхніх коштів на пряме фінансування військових потреб. «Їхні проєкти в основному орієнтовані на розвиток», – каже очільник бюджетного комітету Юрій Арістов.
Ще одна нещодавня ініціатива Мінфіну й НБУ – додатковий «податок» на імпорт у 10%.
Міжнародна допомога, пільгові кредити й суттєво знижений експорт не встигають перекривати економічну діру, що виникла через війну. Щоб профінансувати видатки, НБУ з початку війни вже надрукував 255 млрд грн, що впливає на рівень інфляції та курс.
За прогнозами НБУ, у 2022 році вона перевищить 30%, а гривня від початку війни девальвувала вже на чверть.
У липні НБУ надрукував 27,5 млрд грн, що вчетверо менше, ніж за червень.
Але з ухваленням законопроекту уряду доведеться додатково щомісяця залучати близько 70 млрд грн. Чи це можливо, не вмикаючи «верстат» НБУ?
«Ми не плануємо виходити за суму, яку НБУ погодив до кінця року, це вже обговорили з регулятором», – говорить один з авторів законопроєкту.
Опитані Forbes фінансисти впевнені: якщо Мінфіну не вистачатиме коштів, то він знову прийде до НБУ вимагати емісію.
«Друк додаткових 270 млрд грн – дуже небажано для макрофінансової стабільності», – говорить Михайло Демків, фінансовий аналітик компанії ICU. Частина коштів потрапить на валютний ринок і тиснутиме на гривню, але, на думку аналітика, не сильно обвалить курс.
«Уряд має два виходи: залучити вільну ліквідність банків, – говорить Євген Дубогриз, експерт із банків та банківського нагляду, Case Ukraine, – або емісія. Немає юридичних механізмів змусити банки направити ці кошти на купівлю ОВДП». На його думку, інакше залучити додаткові 270 млрд грн буде важко.
Запланований обсяг емісії на 2022 рік – 400 млрд грн. НБУ сподівається друкувати не більш як 30 млрд грн щомісячно.
«Частину коштів, безумовно, доведеться покривати за рахунок НБУ», – говорить Михайло Демків, фінансовий аналітик компанії ICU. Необхідна сума значно більша, ніж запланована Нацбанком. «Емісія може бути частково забезпечена валютними позиками та грантами, – говорить Боярчук із CASE, – проте це все одно вплине на інфляцію і курс».
Те, як обсяги емісії впливають на обмінний курс гривні, було видно і під час війни у 2014–2015 роках, і зараз, каже перша заступниця голови Нацбанку Катерина Рожкова. Економіка України досить сильно залежить від імпорту, девальвація швидко позначиться на здорожчанні багатьох товарів та послуг.
Стежимо за фінансово-економічною ситуацією. Спостерігаємо, як держава витрачає кошти, в тому числі які платять Україні під час війни іноземні партнери – а різної фінансової допомоги від них було дуже-дуже багато! Питання – на ЩО витрачено? Дивуюся, що, як йдеться у статті, міжнародні партнери не дозволяють використовувати їхніх коштів на пряме фінансування військових потреб. Як це перевірити, що не дозволяють?
«міжнародні партнери не дозволяють використовувати їхніх коштів на пряме фінансування військових потреб» :
так, часто вони бояться, що назвуть це «участю в війні»!
Творимо разом Вільну Українську Державу Гартленд !
Коментарі
«міжнародні партнери не дозволяють використовувати їхніх коштів на пряме фінансування військових потреб» :
так, часто вони бояться, що назвуть це «участю в війні»!
Творимо разом Вільну Українську Державу Гартленд !