"Країна-агресор своїми злочинними воєнними діями відкинула Україну на кілька років тому в економічному розвитку. Вже цього року очікуємо падіння ВВП не менше 30-35%. Це дуже багато. Проте ми вистояли й маємо бачення росту економіки країни, починаючи вже з 2023 року".
Про це написала на "Фокусі" перший віце-прем’єр-міністр – міністр економіки Юлія Свириденко, яка окреслила 4 можливі сценарії та пʼять важливих кроків на 2023 рік.
Крок перший. Відновлення підприємств
Ще до нашої перемоги та завершення війни розпочати відновлення підприємств, які постачали людей робочими місцями. Плюс – відновлення підприємств критичної інфраструктури.
Критичними для нас стали й енергопостачальники, й електрична генерація, і газово-транспортна галузь, виробники продовольчих товарів, а отже, і переробна галузь, продовольчі магазини – все те, без чого населення не могло б жити.
Отже, наше перше завдання – відновити такі підприємства, які дають людям робочі місця, дають змогу забезпечити себе та свої сім'ї, і при цьому створюють додаткову вартість для економіки України.
Крок другий. Відновлення до довоєнного стану
Не менш важливе завдання – максимально швидко відновитись до довоєнного стану. Адже будь-який розвиток ми будемо рахувати лише від точки, з якої входили у повномасштабну війну. Тобто ВВП на рівні $200 млрд. Якщо не будемо динамічні та дозволимо собі повертатися в становище кілька років тому, на нас чекатимуть роки повільного просування вперед.
Зробити стрибок із великого мінуса на рівень нуля (тобто на ВВП у розмірі $200 млрд) допоможе активна політика повернення українців із-за кордону, активна політика створення робочих місць, яку уряд уже почав впроваджувати, й утримання макрофінансової стабільності.
За 10 років ми побачимо, що Україна має перші місця у світі в галузі військових технологій, і ми виробляємо достатньо зброї, щоб захистити себе, а отже, й унеможливити будь-які нові напади. Повністю орієнтуємося на стандарти НАТО у своєму ВПК, відновлюючи та збільшуючи експортний потенціал в оборонній промисловості.
Ми бачимо себе на провідних позиціях в агроекспорті, але не сировини, а готової до споживання продукції з максимальною доданою вартістю. Ми бачимо себе лідером у світовій металургії та металообробці. Війна сприятиме переходу на технології "зеленої" металургії, що дозволить бути світовим лідером саме в цьому напрямку, відповідаючи насамперед вимогам ЄС у напрямку ESG та Green Deal. І, безперечно, ми бачимо перехід від IT-аутсорсингу до власної розробки продуктів (продуктового девелопменту), що значно підвищить капіталізацію нашого IT-сектору.
Крок третій. Привабливість для капіталу
Україна має стати максимально привабливою для капіталу країною. Ми говоримо і про ставки податків, і про легкість ведення бізнесу, про прозорість правил і верховенство права.
Крок четвертий. Логістика
Побудова логістичних маршрутів для того, щоб доставляти будь-яку українську продукцію у будь-яку точку материкової Європи не більше ніж за 72 години. Це важливо задля експортноорієнтованої економіки. А наш розвиток базуватиметься на експорті.
Крок п'ятий. Доступ до сировини
Забезпечення найбільшого доступу до сировини. Для того, щоб експортувати перероблену продукцію і стимулювати переробку, потрібна первинна сировина.
Україна має багаті природні ресурси, але ми їх повною мірою не видобуваємо. Відповідно, потрібно прискорити саме видобуток корисних копалин і дати можливість, зобов'язати, створити такі умови, щоб їх було вигідно переробляти всередині країни.
Причому кроки 3, 4 та 5 повинні йти паралельно.
Сьогодення: реакція на виклики війни
На сьогодні стабільно працює оборонно-промисловий, енергетичний комплекси. Успішно діють об'єкти критичної інфраструктури, до яких належать заклади роздрібної торгівлі. Стабільні банківський і сектор державного управління. Ворог намагався зруйнувати держуправління, критичну інфраструктуру, енергетику, але Збройні сили України перешкодили цьому.
На жаль, пасажирські авіаперевезення зараз дорівнюють нулю. Деструктивного впливу зазнало сільське господарство, хоча воно в кращому стані, ніж могло б бути з огляду на дії ворога. Війна не оминула й сектор послуг. На початку повномасштабного вторгнення маленькі підприємства згортали свою діяльність, і було досить важко відновити їх.
Важка ситуація у металургії та видобутку корисних копалин. Для цих секторів принципово важливе ритмічне вивезення продукції. В умовах блокування портів і надмірного навантаження на залізницю у західному напрямку це, звичайно, дуже складно.
Найбільше досягнення економіки воєнного часу – збереження відносної макроекономічної стабільності та керованості процесами. На кожен виклик уряд відповів цільовими програмами та заходами підтримки українського бізнесу.
Підтримка партнерів: що маємо та що очікуємо
Усе це було б неможливим без потужної підтримки наших закордонних партнерів, за яку ми дуже вдячні. Зокрема, за макрофінансову допомогу. З початку вторгнення її залучено на суму 12,7 млрд доларів, це – гранти та кредити. До кінця року очікуємо отримати ще майже 14 млрд доларів.
Також обнулення мит на українські товари. Такий крок здійснили країни ЄС, Канада, Велика Британія, Австралія. Сполучені Штати переглянули 25% тарифу на імпортну сталь і призупинили його дію для України на 1 рік. Наразі працюємо над тим, щоб ці правила мали довгострокову дію, а не лише протягом одного року.
Ще один елемент підтримки – Україна отримала транспортний безвіз від Євросоюзу. Це прискорить логістику в західному напрямку, що важливо для українського експорту й імпорту.
Головне, що ми ще очікуємо від партнерів – це зброя. У нас її достатньо, щоб тримати оборону, але настав час використовувати більше, щоб повертати окуповані території.
Не менш важливо – продовжувати підтримувати макроекономічну стабільність. Адже Україна мусить витрачати неймовірні обсяги фінансових ресурсів для ведення бойових дій. Ми можемо або фінансувати війну, або все решту. Обсяг витрат на військові завдання та армію сьогодні перевищує 50% ВВП. Останній раз світ таке бачив у Великій Британії під час Другої світової війни.
Наші інтереси:
1. Знати економічні плани уряду. 2. Знати, скільки кредитних грошей взяла держава, щоб бути відповідальними за майбутнє покоління, яке буде за все розплачуватися, як ми нині розплачуємося за політику України 1990-х та її Президентів.
Метою «церкви програмістів» Aryan Softwerk є колективне досягнення Царства божого шляхом розробки софту для самоорганізації шляхетних духовних демосів – арійських церков. Розробка церковного софту –...
Стрибок в економічну Незалежність: 5 кроків і 10 років
Світ:
"Країна-агресор своїми злочинними воєнними діями відкинула Україну на кілька років тому в економічному розвитку. Вже цього року очікуємо падіння ВВП не менше 30-35%. Це дуже багато. Проте ми вистояли й маємо бачення росту економіки країни, починаючи вже з 2023 року".
22073101.jpg
Про це написала на "Фокусі" перший віце-прем’єр-міністр – міністр економіки Юлія Свириденко, яка окреслила 4 можливі сценарії та пʼять важливих кроків на 2023 рік.
Крок перший. Відновлення підприємств
Ще до нашої перемоги та завершення війни розпочати відновлення підприємств, які постачали людей робочими місцями. Плюс – відновлення підприємств критичної інфраструктури.
Критичними для нас стали й енергопостачальники, й електрична генерація, і газово-транспортна галузь, виробники продовольчих товарів, а отже, і переробна галузь, продовольчі магазини – все те, без чого населення не могло б жити.
Отже, наше перше завдання – відновити такі підприємства, які дають людям робочі місця, дають змогу забезпечити себе та свої сім'ї, і при цьому створюють додаткову вартість для економіки України.
Крок другий. Відновлення до довоєнного стану
Не менш важливе завдання – максимально швидко відновитись до довоєнного стану. Адже будь-який розвиток ми будемо рахувати лише від точки, з якої входили у повномасштабну війну. Тобто ВВП на рівні $200 млрд. Якщо не будемо динамічні та дозволимо собі повертатися в становище кілька років тому, на нас чекатимуть роки повільного просування вперед.
Зробити стрибок із великого мінуса на рівень нуля (тобто на ВВП у розмірі $200 млрд) допоможе активна політика повернення українців із-за кордону, активна політика створення робочих місць, яку уряд уже почав впроваджувати, й утримання макрофінансової стабільності.
За 10 років ми побачимо, що Україна має перші місця у світі в галузі військових технологій, і ми виробляємо достатньо зброї, щоб захистити себе, а отже, й унеможливити будь-які нові напади. Повністю орієнтуємося на стандарти НАТО у своєму ВПК, відновлюючи та збільшуючи експортний потенціал в оборонній промисловості.
Ми бачимо себе на провідних позиціях в агроекспорті, але не сировини, а готової до споживання продукції з максимальною доданою вартістю. Ми бачимо себе лідером у світовій металургії та металообробці. Війна сприятиме переходу на технології "зеленої" металургії, що дозволить бути світовим лідером саме в цьому напрямку, відповідаючи насамперед вимогам ЄС у напрямку ESG та Green Deal. І, безперечно, ми бачимо перехід від IT-аутсорсингу до власної розробки продуктів (продуктового девелопменту), що значно підвищить капіталізацію нашого IT-сектору.
Крок третій. Привабливість для капіталу
Україна має стати максимально привабливою для капіталу країною. Ми говоримо і про ставки податків, і про легкість ведення бізнесу, про прозорість правил і верховенство права.
Крок четвертий. Логістика
Побудова логістичних маршрутів для того, щоб доставляти будь-яку українську продукцію у будь-яку точку материкової Європи не більше ніж за 72 години. Це важливо задля експортноорієнтованої економіки. А наш розвиток базуватиметься на експорті.
Крок п'ятий. Доступ до сировини
Забезпечення найбільшого доступу до сировини. Для того, щоб експортувати перероблену продукцію і стимулювати переробку, потрібна первинна сировина.
Україна має багаті природні ресурси, але ми їх повною мірою не видобуваємо. Відповідно, потрібно прискорити саме видобуток корисних копалин і дати можливість, зобов'язати, створити такі умови, щоб їх було вигідно переробляти всередині країни.
Причому кроки 3, 4 та 5 повинні йти паралельно.
Сьогодення: реакція на виклики війни
На сьогодні стабільно працює оборонно-промисловий, енергетичний комплекси. Успішно діють об'єкти критичної інфраструктури, до яких належать заклади роздрібної торгівлі. Стабільні банківський і сектор державного управління. Ворог намагався зруйнувати держуправління, критичну інфраструктуру, енергетику, але Збройні сили України перешкодили цьому.
На жаль, пасажирські авіаперевезення зараз дорівнюють нулю. Деструктивного впливу зазнало сільське господарство, хоча воно в кращому стані, ніж могло б бути з огляду на дії ворога. Війна не оминула й сектор послуг. На початку повномасштабного вторгнення маленькі підприємства згортали свою діяльність, і було досить важко відновити їх.
Важка ситуація у металургії та видобутку корисних копалин. Для цих секторів принципово важливе ритмічне вивезення продукції. В умовах блокування портів і надмірного навантаження на залізницю у західному напрямку це, звичайно, дуже складно.
Найбільше досягнення економіки воєнного часу – збереження відносної макроекономічної стабільності та керованості процесами. На кожен виклик уряд відповів цільовими програмами та заходами підтримки українського бізнесу.
Підтримка партнерів: що маємо та що очікуємо
Усе це було б неможливим без потужної підтримки наших закордонних партнерів, за яку ми дуже вдячні. Зокрема, за макрофінансову допомогу. З початку вторгнення її залучено на суму 12,7 млрд доларів, це – гранти та кредити. До кінця року очікуємо отримати ще майже 14 млрд доларів.
Також обнулення мит на українські товари. Такий крок здійснили країни ЄС, Канада, Велика Британія, Австралія. Сполучені Штати переглянули 25% тарифу на імпортну сталь і призупинили його дію для України на 1 рік. Наразі працюємо над тим, щоб ці правила мали довгострокову дію, а не лише протягом одного року.
Ще один елемент підтримки – Україна отримала транспортний безвіз від Євросоюзу. Це прискорить логістику в західному напрямку, що важливо для українського експорту й імпорту.
Головне, що ми ще очікуємо від партнерів – це зброя. У нас її достатньо, щоб тримати оборону, але настав час використовувати більше, щоб повертати окуповані території.
Не менш важливо – продовжувати підтримувати макроекономічну стабільність. Адже Україна мусить витрачати неймовірні обсяги фінансових ресурсів для ведення бойових дій. Ми можемо або фінансувати війну, або все решту. Обсяг витрат на військові завдання та армію сьогодні перевищує 50% ВВП. Останній раз світ таке бачив у Великій Британії під час Другої світової війни.
1. Знати економічні плани уряду. 2. Знати, скільки кредитних грошей взяла держава, щоб бути відповідальними за майбутнє покоління, яке буде за все розплачуватися, як ми нині розплачуємося за політику України 1990-х та її Президентів.
Зверніть увагу
Стартап Aryan Softwerk запрошує ІТ-фахівців спільноти Народний Оглядач до освоєння ринку самоорганізації арійських церков