Зондаж США і НАТО. Які будуть наслідки падіння двох ракет на території Польщі

Мовляв, попередня інформація заперечує, що то з Росії прилетіло. Звісно, "умільці" можуть придумати, що то з Білорусі, а зовсім не з Росії, що то були якісь уламки ракети, що впали після збиття ППО ЗСУ випадково на територію Польщі, росагатіпроп підкидає версію, що то була українська ракета (згадаймо як було з MH17 у липні 2014-го) і т.д. і т.п.

Про це у своєму дописі на Фейсбук пише Михайло Гончар, експерт з енергетики, президент Центру глобалістики "Стратегія ХХІ".

Аналіз потенційних цілей об'єктів енергетичної системи України, по яких 15 листопада рашистами завдавались удари крилатими ракетами повітряного базування Х-101 та старішими Х-55 показує, що найближча до польського села Пржеводув ціль (підстанція 330 кВ) розташована хоча й близько до кордону з Польщею, але майже за півсотні кілометрів на північний схід. Інша потенційна ціль (теж підстанція 330 кВ) знаходиться на відстані понад 70 км на південний захід. Тобто, КР у яких КВО не більше 100 м (Х-55) чи 10-20 м (Х-101) ну ніяк не могла так промахнутись на кількадесят кілометрів.

Ракета була наведена саме туди, куди вона й летіла, – в бік Польщі. І якщо вона була перехоплена ракетою ППО ЗСУ, то це якраз вказує на те, що вона прямувала не на ураження підстанцій, а саме на ціль на польській території поблизу кордону з Україною.

І тому Міноборони РФ не бреше, коли стверджує, що по цілях в районі українсько-польського кордону вони ударів не завдавали. Все вірно, вони цілеспрямовано завдали удару по обраній цілі з польського боку поблизу кордону – по якомусь маленькому, малозначущому селу. У випадку чого (коли припруть до стінки) можна сказати, що ракета "заблукала" і "випадково" влучила туди, куди не мала влучити, мовляв, трохи перелетіла далі. А також традиційно звинуватити Україну, що вже й так має місце.

Реакція США і НАТО і є метою цього зондуючого удару. До речі, він – не єдиний. Інший зондаж здійснюється через припинення транспортування нафти "Укртранснафтою" по південній гілці "Дружби" в напрямку трьох країн Центральної Європи – Словаччини, Чехії та Угорщини. Очевидно, що це припинення обумовлено пошкодженням підстанції (теж 330 кВ), через яку здійснювалось живлення однієї з нечисельних нафтоперекачуючих станцій трубопроводу «Дружба».

Ті, хто вибирав цілі для ударів, не могли не знати, які будуть наслідки їх ураження. Власне, цілі так і підбираються, щоб максимізувати ефект удару, який може мати не тільки матеріальний вимір. У цьому випадку Росія хоче побачити, якою буде реакція НАТО на непряме (поза межами НАТО) ураження критичної енергетичної інфраструктури.

Відповідно, оцінивши реакцію Альянсу, у Кремлі оберуть варіант подальших дій щодо НАТО, щоб розколоти й без того хиткий Альянс і щоб там відволіклись від України та зайнялись захистом "кожного дюйма НАТО".

Ну а поки що в Кремлі сканують інформпростір і лишаються у цілому задоволеними західною реакцією – вивчимо, дослідимо, не поспішатимемо з висновками.

Нагадаю, що ніяких висновків у НАТО не було зроблено після інциденту 10 березня з БПЛА Ту-141 «Стриж», який пролетів через територію кількох країн НАТО (Угорщини та Румунії) і впав в районі Загреба. Так і досі офіційно лишається нез’ясованим, чий то був «Стриж», – була лише констатація, що то БПЛА радянського періоду.

Поки що адекватну оцінку дав тільки прем’єр-міністр Нідерландів Марк Рютте, який зауважив, що чиєю б не була ракета, що призвела до загибелі двох людей у Польщі, причиною інциденту є масовані ракетні удари Росії по Україні.