Винагорода за хабарника, або як і кому в Україні пропонують стати викривачем корупції

Про це – у статті української редакції RFI.

Єдиний портал повідомлень викривачів почав працювати 6 вересня. Його функціонування прописане в Державній антикорупційній програмі на 2023-2025 роки. У НАЗК говорять, що повідомляти про факти хабарництва можна буде безпечно, та й робота цього порталу – одна із «вимог для початку перемов про вступ України до ЄС»:

«Таким чином, виконано їхні рекомендації та інтегровано досвід інших успішних держав із побудови взаємодії з викривачами. Варто зазначити, що підключення організацій до Порталу відбуватиметься згідно з графіком черговості підключення, затвердженого НАЗК. Якщо ваша установа поки не підключена, ви можете повідомити про корупцію іншими доступними каналами повідомлення», – зазначив Голова НАЗК Олександр Новіков.

Упродовж 180 днів обіцяють підключити до порталу понад 92 тисячі організацій. Станом на ранок 7 вересня у списку було тільки НАЗК. Але в найближчі 30 днів вже мають під’єднати НАБУ, Офіс Генпрокурора, Нацполіцію та ДБР. Протягом 60 днів – міністерства, центральні органи виконавчої влади зі спеціальним статусом, обласні (військові) державні адміністрації. 90 днів знадобиться на те, щоб внести до списків Порталу Апарат ВРУ, Секретаріат Кабінету Міністрів, Офіс Президента, апарати (секретаріати) РНБО, ЦВК, Рахункової палати, КСУ, державні компанії. Останніми у список внесуть обласні, міські, сільські та селищні ради.

Як працює портал

Звернутися до антикорупційних органів може будь-хто в Україні, якщо йому відомо про корупцію або пов’язане з нею правопорушення. Але стати саме викривачем можна тільки за таких умов:

• фізична особа (громадянин України, іноземець, особа без громадянства) переконана, що її інформація є достовірною;
• у повідомленні наведені фактичні дані щодо можливого вчинення іншою особою корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення, які можна перевірити;
• ця інформація стала відома людині у зв’язку з трудовою, професійною, господарською, громадською, науковою діяльністю, під час проходження служби чи навчання.

У НАЗК пояснюють: якщо хоч одна вимога не буде виконана, то людина буде в статусі заявника, а не викривача.

Інтерфейс Єдиного порталу зрозумілий, на ньому є покрокова інструкція з підказками, як залишити заяву. І робити це можна цілодобово. У НАЗК запевняють, що в роботі Порталу мінімізовані людський чинник, втручання в систему і витік інформації:

Спеціальний ресурс забезпечує анонімне надсилання повідомлень працівниками організацій про корупцію в їхніх структурах. Інформація викривачів оперативно надсилається її керівникам або уповноваженим підрозділам (особам) з питань запобігання та виявлення корупції, а також до спеціально уповноваженого суб’єкта у сфері протидії корупції (до НАЗК, НАБУ, Нацполіції, органів прокуратури).

Після того як викривач залишає повідомлення, він отримує ідентифікатор, за яким може відстежувати, що ж відбувається із його заявою. У НАЗК пояснюють, що розглядатимуть повідомлення із фактичними даними, які можна перевірити. І робитимуть це протягом 10 днів з дня внесення інформації на Портал.

«Якщо під час попереднього розгляду виявляються ознаки корупційного правопорушення, матеріали передаються відповідному спеціально уповноваженому суб’єкту у сфері протидії корупції або ДБР. Якщо викладена у повідомленні інформація підтверджується, винні особи притягуються до дисциплінарної відповідальності уповноваженим на це суб’єктом», – пояснюють в НАЗК і додають, що про результати відзвітують перед викривачем.

Винагорода за корупціонера

Повідомляти про корупцію можна у два способи: залишивши власні анкетні дані або анонімно. У першому випадку можлива винагорода, що становить 10% від «грошового розміру предмета корупційного кримінального правопорушення або від завданого державі збитку». Та ця сума не може перевищувати 3000 мінімальних зарплат на час вчинення правопорушення.

Платитимуть викривачам із держбюджету після всіх судових засідань та обвинувального вироку для корупціонера.

За словами заступника голови Громадської ради при НАЗК, голови правління ГО «Антикорупційний штаб» Сергія Миткалика, поява Порталу – це нові можливості для тих, хто хоче повідомляти про корупцію. Та він не береться прогнозувати, що із його появою українці будуть аж занадто активними у викритті хабарників насамперед через відголоски радянського минулого:

У радянські часи були популярні такі терміни як «стукачество» і «доноси». І через цю погану практику в нас мало повідомляють про корупцію. Це погано, тому бажано, щоби НАЗК і державні антикорупційні органи створили такі умови, щоб не боялися інформувати. Щоб люди були впевнені, що будуть захищені, а компетентні органи будуть займатись цими повідомленнями.

Як вважає Сергій Миткалик, українське суспільство готове до змін і активним воно стало після Революції гідності. Але потрібно підвищувати рівень довіри громадян до органів державної влади. Люди мають розуміти, що держава подбає про захист викривача корупції.