Франція та Польща заважають затвердити угоду про лібералізовану торгівлю з Україною та вимагають більших заборон

Крім того, продовження дії угоди про лібералізовану торгівлю з Україною остаточно не затверджено через те, що Польща та Франція мають заперечення, пише Кореспондент.

Європейські фермери пообіцяли привезти свої трактори до Брюсселя у той час, коли міністри сільського господарства держав ЄС проведуть зустріч, щоб знайти спосіб заспокоїти їх та вирішити, що ЄС робити з українським агроімпортом.

Протягом декількох тижнів розгнівані фермери блокують дороги та протестують перед урядовими установами по всій Європі, в тому числі перед штаб-квартирою ЄС в Брюсселі.

Одним  питань, яке обговорюватимуть на засіданні в Брюсселі, є відновлення тарифів ЄС на певні види аграрного імпорту з України. Йдеться про яйця, м’ясо птиці, кукурудзу та мед.

Нагадаємо, ЄС скасував тарифи на український сільськогосподарський імпорт у 2022 р., щоб підтримати українську економіку після повномасштабного вторгнення Росії. Але фермери в ЄС поскаржилися на різке зростання українського імпорту. Вони кажуть, що хочуть захисту від нібито недобросовісної конкуренції, оскільки українські фермери можуть виробляти харчові продукти з меншими витратами – не в останню чергу тому, що їм не потрібно дотримуватися правил ЄС.

Також відомо, що посли ЄС обговорювали оновлення і продовження дії угоди про лібералізовану торгівлю з Україною, але не затвердили її оскільки узгоджений з Європарламентом текст Польща та Франція вважають недостатнім.

Чого вимагають Франція та Польща?

Президент Франції Емманюель Макрон заявив, що буде наполягати на запровадженні лімітів на експорт м'яких сортів української пшениці:

“Позиція Франції – отримати гарантії на включення до переліку товарів, щодо яких мають спрацьовувати обмеження, зернові. Включити категорії, що не були включені до цього часу. Я думаю, що це абсолютно справедливо і пропорційно”.

Макрон наголосив на важливості не допустити дестабілізації європейського ринку продовольства, закликавши сторони відшукати баланс.

“Ми хочемо, щоб Україна та її виробники могли продовжувати експортувати в цих складних умовах – це була початкова мета, і ми її дотримуємося. Але ми не хочемо, щоб за цим стояли лише кілька виробників та хтось мав певні корисливі інтереси. Іноді саме європейські виробники або великі групи збираються скористатися цією угодою, щоб виробляти в Україні та реімпортувати за менш обтяжливими правилами”, – зауважив президент Франції.

Своєю чергою Польща звернулася до Ради міністрів ЄС з проханням призупинити транзит деяких продуктів через польську територію з 1 квітня цього року. Зокрема, йдеться про пшеницю, кукурудзу, пшеничне борошно, ріпак та соняшник.

Міністр аграрної політики та продовольства Микола Сольський заявив, що українська сторона категорично проти будь-яких заборон по транзиту.

За його словами, єдиним наслідком блокування перевезень через Польщу є те, що поляки втратили дохід від транзиту. Та попри те, що обсяги транзиту через Польщу зараз дуже маленькі, Україна принципово проти створення таких небезпечних і неправильних прецедентів.

Крім того, Польща вимагає від України самообмежень. Сольський зазначає, що питання щодо зазначених товарів – не єдине, яке хвилює польську сторону.

“Польська сторона також не хоче, щоб з України до Польщі крім зерна їхали й ті продукти, які є у проекті рішення ЄС про відміну мит та квот на імпорт української сільгосппродукції – такі як цукор, курятина… Від нашого боку вимагають самообмежень – щоб ми запровадили процедуру ліцензування на малину, соки та ще кілька продуктів. Ми також вважаємо це неправильним”, – сказав він.

Міністр вважає, що польські переробні підприємства – ті ж сирзаводи, що експортують свою продукцію в Україну, – не підтримують блокування кордону.

Обмеження імпорту агропродукції з Росії та Білорусі

Своєю чергою Україна домагається обмеження імпорту агропродукції з Росії та Білорусі. За словами заступника міністра економіки, торгового представника України Тараса Качки, пропозиція юридично може бути схвалена вже у квітні.

“Україні вдалося домовитися з Європейською комісією про обмеження імпорту сільгосппродукції з Росії та Білорусі до країн – членів ЄС. Відповідну заборону Єврокомісія може ухвалити вже у квітні”, – сказав він.

Йдеться саме про введення мит, а не про повну заборону. Передбачається, що мита буде підвищено до максимально дозволеного СОТ рівня для таких товарів, як пшениця, кукурудза, соняшниковий шрот.

Посадовець зазначив, що для України це – важливе рішення. “Для нас важливо реалізувати проєкт витіснення російської сировини та напівфабрикатів і заміни їх українськими”, – пояснив Качка.

Також заборона на імпорт російської та білоруської аграрної продукції з боку ЄС – чіткий сигнал європейським фермерам-протестувальникам, що РФ і Білорусь створюють для них більше проблем і незручностей, аніж певні упередження щодо українських товарів.

Водночас відомо, що п'ять країн ЄС – Литва, Латвія, Естонія, Польща та Чехія – виступили за введення повної заборони на ввезення зерна з Росії та Білорусі на територію співдружності.

З таким закликом міністри зазначених країн звернувся до Європейської комісії, яка раніше запропонувала запровадити мито замість повного ембарго на російське зерно.

Про це повідомили в Міністерстві сільського господарства Литви. Розгляд цього питання також відбудеться на засіданні Ради міністрів сільського господарства та рибальства ЄС.

У зверненні пропонується ввести заборону на ввезення продукції з РФ та Білорусі на всю територію ЄС. Також міністри наголосили на важливості впровадження заходів, щоб на європейський ринок не потрапляло вкрадене з України зерно.