Україна стає лідером у розробці бойових безпілотників зі штучним інтелектом – Reuters

Україна сподівається, що розгортання безпілотників зі штучним інтелектом на лінії фронту допоможе їй подолати зростаюче глушіння сигналу з боку росіян, а також дасть змогу безпілотним літальним апаратам (БПЛА) працювати більшими групами, пише Reuters.

Розробка безпілотників зі штучним інтелектом в Україні ведеться між візуальними системами, які допомагають ідентифікувати цілі та спрямовувати на них дрони, картуванням місцевості для навігації, а також складнішими програмами, що дозволяють БПЛА працювати у взаємопов'язаних «роях».

Однією з компаній, що працює над цим, є Swarmer, яка розробляє програмне забезпечення, що об'єднує безпілотники в мережу. Рішення можуть миттєво виконуватися всією групою, а людина втручається лише для того, щоб дати «зелене світло» автоматизованим ударам.

"Коли ви намагаєтеся масштабуватися (з пілотами-людьми), це просто не працює, – каже генеральний директор Swarmer Сергій Купрієнко в інтерв'ю Reuters у київському офісі компанії. – Роєм з 10 або 20 дронів або роботів людині практично неможливо керувати".

Swarmer – одна з понад 200 технологічних компаній, що виникли після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році. В них цивільні фахівці з ІТ-технологій розробляють дрони та інші пристрої, щоб допомогти Україні протистояти набагато більшому ворогу.

Купрієнко зазначив, що в той час, як пілоти-люди намагаються керувати операціями з більш ніж п'ятьма безпілотниками, штучний інтелект буде здатний обробляти сотні.

Система під назвою Styx керує мережею розвідувальних і ударних дронів – як великих, так і малих – у повітрі та на землі. За його словами, кожен безпілотник зможе планувати свої власні дії та передбачати поведінку інших у рої.

Купрієнко додав, що автоматизація не лише розширить масштаби операцій, але й допоможе захистити пілотів безпілотників, які діють поблизу лінії фронту і є пріоритетною мішенню для ворожого вогню.

Він додав, що технологія Swarmer все ще перебуває на стадії розробки та була випробувана на полі бою лише в експериментальному порядку.

Семюель Бендетт (Samuel Bendett), старший науковий співробітник Центру нової американської безпеки, сказав, що системи управління безпілотниками зі штучним інтелектом, швидше за все, потребуватимуть участі людини, щоб запобігти помилкам у виборі цілей.

Існує велике занепокоєння щодо етичності використання зброї, яка виключає людське рішення. У дослідницькій роботі Європейського парламенту 2020 року попереджається, що такі системи можуть порушувати міжнародне гуманітарне право і знижувати поріг вступу у війну.

ШІ вже використовується в деяких ударах українських безпілотників на великі відстані, які націлені на військові об'єкти та нафтопереробні заводи за сотні кілометрів на території Росії.

Один український чиновник на умовах анонімності повідомив агентству Reuters, що в атаках іноді бере участь рій з близько 20 дронів.

Основні безпілотники летять до цілі, але завданням інших є виведення з ладу або відволікання засобів ППО на цьому шляху. Для цього вони використовують різновид штучного інтелекту під наглядом людини, який допомагає виявляти цілі або загрози та планувати можливі маршрути, додало джерело.

Глушіння сигналів

Потреба в безпілотниках зі штучним інтелектом стає все нагальнішою, оскільки обидві сторони розгортають системи радіоелектронної боротьби (РЕБ), що порушують зв'язок між пілотами та дронами.

Зокрема, невеликі, дешеві дрони FPV (first person view), які стали основним способом ураження ворожих транспортних засобів у 2023 році, демонструють падіння рівня влучань через посилення перешкод.

"Ми вже працюємо над концепцією, що в найближчому майбутньому на лінії фронту не буде зв'язку між пілотом і БПЛА", – каже Макс Макарчук, керівник напрямку штучного інтелекту Brave1, акселератора оборонних технологій, створеного Українським урядом.

За словами Макарчука, відсоток БПЛА, які влучають у ціль, постійно падає. Більшість одиниць FPV зараз мають показник влучання 30-50%, тоді як для нових пілотів він може впасти до 10%.

Він прогнозує, що керовані ШІ безпілотники FPV можуть досягати показника влучання близько 80%.

Щоб протистояти загрозі РЕБ, виробники, зокрема, компанія Swarmer, почали розробляти функції, які дозволяють дрону фіксувати ціль за допомогою камери. Системи РЕБ утворюють невидимий купол глушіння сигналу над технікою і солдатами, яких вони захищають. Якщо контакт пілота з безпілотником переривається, він більше не може ним керувати, і апарат або падає на землю, або продовжує політ далі.

Автоматизація фінальної частини польоту безпілотника до цілі означає, що пілот йому більше не потрібен – таким чином, ефект глушіння РЕБ зводиться нанівець.

Безпілотники зі штучним інтелектом розробляються вже багато років, але до цього часу вважалися дорогими та експериментальними. Бендетт зазначив, що Росія розробляла повітряні та наземні безпілотники зі штучним інтелектом ще до вторгнення в Україну 2022 року і досягла певних успіхів.

В Україні ключовим завданням для виробників є створення дешевої системи наведення на ціль для безпілотників зі штучним інтелектом. Це дозволило б масово розгортати її вздовж усієї лінії фронту протяжністю 1000 км, де щотижня використовуються тисячі безпілотників FPV.

Витрати можна зменшити, запустивши програми ШІ на Raspberry Pi – невеликому дешевому комп'ютері, який здобув світову популярність за межами освітніх цілей, для яких він був розроблений.

Макарчук каже, що, за його оцінками, вартість встановлення простої системи наведення, яка б фіксувалася на об'єкті, який видно з камери безпілотника, лише 150 доларів на один безпілотник.