І ця проблема стоїть не лише перед Україною, а перед всіма розвиненими країнами, які рухаються у напрямку постіндустріального суспільства. Тому викликають інтерес різні експериментальні форми освіти, бо врешті-решт серед них можна буде знайти найбільш вдалу форму майбутньої системи освіти.
Одна з таких експериментальних форм – так звана «освіта à la carte». Сам термін «à la carte» походить з ресторанного бізнесу й означає, що клієнт сам вибирає з меню страви, гарніри, напої й таким чином створює для себе індивідуальний набір їжі. На відміну від так званих «комплексних обідів». Тобто термін «освіта à la carte» передбачає індивідуальний підбір різних складових освіти для конкретного учня.
Штат Флорида лідирує у США за таким параметром, як можливість вибору школи. Ще у 1999 році тодішній губернатор Джеб Буш підписав закон про першу державну програму вибору приватної школи. Ця програма не перевищувала кілька сотень учнів, але вона допомогла відкрити двері до більш різноманітної та динамічної системи освіти, переосмисливши, що означає «державна освіта». І сьогодні половина учнів у Флориді вчаться не в тих районних школах, до яких мають бути «приписані» за місцем проживання – а в різних формах шкіл: чартерних, домашніх, приватних, магнітних, мікрошколах тощо.
А от тепер до цього набору додалися й такі форми, які у нас би назвали «тематичними кружками» або «освітніми курсами».
Їх організовують колишні шкільні вчителі, науковці, фахівці у різних галузях – ті, хто розчарувалися у державній системі освіти та почали такі кружки або курси спочатку для власних дітей та дітей друзів та родичів, а потім це поширилося й на інших учнів.
Такі курси можуть бути найрізними. Наприклад некомерційна організація «Step Up For Students», яка займається допомогою батькам у виборі «освітнього набору», описує такі варіанти «освітніх курсів».
Колишня шкільна вчителька почала організовувати освітні екскурсії для дітей з особливими потребами. У перший рік у неї було лише п’ятеро учнів, наступного року 25, і попит на організацію подібних освітніх екскурсій зростає.
Або колишній консультант з питань екології пропонує уроки морської біології в природних парках уздовж Атлантики. Подружня пара (обидва з інженерною освітою) організували вдома курси з фізико-математичних дисциплін, які поєднують із заняттями серфінгом. Колишній шеф-кухар веде кулінарні уроки, об’єднуючи їх з лекціями з культури, торгівлі та сталого сільського господарства.
І таких освітніх курсів безліч.
Ви запитаєте: а чим це відрізняється від наших тематичних кружків? А тим, що у Флориді подібні курси теж враховують у загальній тканині освіти.
Десять років тому Флорида створила свій перший обліковий запис Education Success Account (ESA), створений для учнів з особливими потребами. Це такий собі акант на якому акумулюються до третини грошей, які штат виділяє на освіту одного учня з особливими потребами, і ці гроші батьки або опікуни учня можуть регулювати, куди витратити. А витратити їх можна не лише на конкретну школу, але й на репетиторів, терапевтів, навчальну літературу й навчальні програми та ще цілий перелік різних елементів освітнього процесу, зокрема й на такі «тематичні кружки» або «освітні курси», про які я написав вище.
Минулого року у Флориді 20 тисяч учнів скористалися такою програмою індивідуального підбору складових освіти, цього року стелю підняли до 60 тисяч учнів, проте судячи з чисельних запитів програму доведеться ще більше розширити.
Поки що важко сказати, наскільки вдалим буде цей експеримент, потрібний час. Також поки що важко сказати по яких саме показниках можна оцінювати дієвість такого проєкту. Проте сама форма є цікавою і може бути хоча б експериментально впроваджена і в Україні. Постіндустріальна освіта буде все більш індивідуалізовано, саме це й пропонує система «освіта à la carte».
P.S. На сайті «Amazon» продається книга педагога, доктора Кевіна Лемана «Education a la Carte», в якій він пояснює переваги та недоліки різних варіантів шкільного навчання, щоб батьки могли зробити усвідомлений вибір щодо виду освіти, який допоможе їхній дитині розвиватися.
Знайомимося з різними експериментальними формами освіти.
Дитина не свідома у виборі через брак знань і кругозору, знаю це з власного досвіду. Не треба вигадувати ровер. Вже була ідея освіти у формі гри, яка просувалася у Фінляндії. Проект зазнав фіаско, бо випускники виявилися дорослими дітьми, які хочуть не працювати а бавитися і це велика проблема
Коментарі
Дитина не свідома у виборі через брак знань і кругозору, знаю це з власного досвіду. Не треба вигадувати ровер. Вже була ідея освіти у формі гри, яка просувалася у Фінляндії. Проект зазнав фіаско, бо випускники виявилися дорослими дітьми, які хочуть не працювати а бавитися і це велика проблема
Володю, наша система освіти ніколи не піде на справжню трансформацію. Все, що робиться під гаслом реформування освіти (насправді, реформи просто підміняють гарними назвами та гаслами, на кшталт"Нова українська школа") – це імітація. Також потрібно враховувати, що у нас є величезна армія чиновників від освіти, які годуються з державних коштів, що виділяються на освіту. Їм й так добре, бо чиновницькі зарплати зараз дуже високі, а розпорядник державних коштів – це Міносвіти, яке ніколи не піде на скорочення свого апарату, що "з'їдає" більшу частину виділених коштів на всю освіту... Ти ж прекрасно розумієш з власного досвіду, ЯК зараз вчать твій і мій предмет у школі. Я ще знаю, що в деяких школах працюють вчителі, абсолютно некомпетентні, тому що вони або родичи чи друзі директора, або просто жополизи директора, а кваліфікованих вчителів і таких, що мають власну думку, витісняють зі школ.