Складні логістичні розрахунки можуть тривати години або дні. З новим програмним забезпеченням ARTIV від Командування повітряної мобільності "отримання всіх цих даних займає від п'яти до 10 хвилин", за словами генерала у відставці Пола Сельви, чия компанія розробляє цю технологію.
Офіцери Командування повітряної мобільності на оперативному брифінгу в 2009 році. Фото Роберта Ферінгера, Міністерство оборони США
Поки активісти та чиновники бояться "роботів-убивць", розробники програмного забезпечення і кадрові офіцери спокійно працюють над інструментами штучного інтелекту для того, що з набагато більшою ймовірністю допоможе виграти наступну війну – логістику, пише Сідней Фрідберг-молодший (Sydney J. Freedberg Jr.) на Breaking Defense.
Перевезення військ і вантажів по всьому світу вимагає складного планування, яке жонглює десятками змінних. Скільки транспортних літаків, яких типів, знадобиться для переміщення певного підрозділу на потрібну відстань? Скільки бензину ці літаки спалять? Де вони повинні дозаправлятися по дорозі? Чи потрібні їм літаки-заправники для дозаправки в польоті? Чи повинні планувальники передбачити час для відпочинку льотних екіпажів (що повільніше) або мати запасні екіпажі на місці (що дорожче), щоб літак міг без перерви здійснити наступний етап польоту? Скільки запасних літаків потрібно на випадок зламання одного з них? Через які запасні бази літаки повинні змінювати маршрут у разі поганої погоди, кібератак або закриття аеродрому ворожими ракетами?
Це досить складно зрозуміти, навіть коли планувальники мають достатньо часу. Коли ж неминуча війна чи гуманітарна катастрофа вимагають якнайшвидшого повітряного перевезення, їм доводиться діяти буквально на льоту.
"Цей процес, як правило, скорочується, тому що якою б не була криза, вона починається раніше, ніж оперативне планування встигає завершити свою роботу", – сказав генерал ВПС у відставці Пол Селва, який служив головою Командування повітряної мобільності (Air Mobility Command), потім Транспортного командування США і, нарешті, був заступником голови Об'єднаного комітету начальників штабів США.
"Для того, щоб правильно прорахувати цифри, планувальники скажуть вам, що це займе мінімум декілька днів. Якщо вони дуже швидкі, то, можливо, години. Але вони багато чого роблять за допомогою суб'єктивних оцінок і здогадок", – сказав він в ексклюзивному інтерв'ю виданню Breaking Defense.
Два роки тому чотиризірковий начальник Командування повітряної мобільності генерал Майк Мініхан звернувся до свого колеги транспортного пілота Сельви і попросив про допомогу: чи могли б його контакти у світі штучного інтелекту (ШІ) полегшити й пришвидшити планування?
Після глибокого занурення з планувальниками AMC (Air Mobility Command) в їхні процеси та проблеми, Сельва сказав: "Моя відповідь була однозначно "так" – і він став співзасновником компанії DEFCON AI, яка створила програмне забезпечення.
Минулого місяця, після двох років і 7,5 мільйонів доларів США в рамках контрактів на дослідження інновацій для малого бізнесу, DEFCON AI випустила версію 1.0 цього програмного забезпечення. Інструментарій ШІ під назвою ARTIV (що насправді нічого не означає) наразі доступний для сотні авторизованих користувачів на GovCloud для роботи з високочутливими, але несекретними даними (так званий рівень впливу IL-5). ARTIV має бути розгорнутий в системах, що використовують секретні дані (IL-6), протягом "декількох тижнів", заявили в компанії.
За словами Сельви, використовуючи ARTIV для розробки плану авіаперевезень, "збір усіх цих даних займає від п'яти до 10 хвилин".
Keep It Simple, Stupid(Не ускладнюй, дурню)
Секрет такої швидкості – як швидкості розробки програмного забезпечення, так і швидкості його роботи – частково полягає в старій військовій максимі KISS (Keep It Simple, Stupid – Не ускладнюй, дурню).
За словами Сельви, ARTIV не обчислює числа до "20 знаків після коми", тому що це займає більше часу, а військові операції ніколи не бувають настільки точними в реальному житті. Програма також не містить жодної з генеративних функцій ШІ/LLM/чатботів, які стали такими популярними за останні два роки, тому що вони потребують величезних обсягів даних для навчання і значних обчислювальних потужностей для запуску. (Інша військова ініціатива, GIDE, випробувала цю нову технологію для логістичного планування).
Насправді основою ARTIV є зовсім не штучний інтелект в сенсі машинного навчання, а детерміновані алгоритми, які здійснюють так звану математичну оптимізацію для розрахунку найкращої комбінації літаків, екіпажів, маршрутів, баз і так далі. Елемент штучного інтелекту з'являється після того, як ARTIV створює цю оптимізовану "базову повітряну мережу". На цьому етапі інша частина програми використовує теорію ігор і дані військової розвідки, щоб здогадатися, що розумний супротивник може зробити, щоб зірвати операцію, а потім рекомендує запасні плани, щоб мінімізувати ці перешкоди.
Користувачі можуть обирати – вмикати функцію імітації ворога чи ні. Вони також можуть вказати програмі, чи хочуть вони, щоб вона максимізувала ефективність, використовуючи якомога менше літаків і палива; максимізувала швидкість, доставляючи заданий підрозділ або вантаж до місця призначення вчасно, незважаючи ні на що; або максимізувала стійкість на випадок погодних умов, аварії або ворожої атаки, що змушує програму рекомендувати надійні, але потенційно дорогі резервні варіанти, такі як додаткові літаки та екіпажі.
"Існує реальна матеріальна економія в кількості літаків та екіпажів, необхідних для здійснення перевезень, якщо не підіймати рівень забезпечення дуже високо", – сказав Сельва. – "Це буквально клацання мишею і перетягування повзунка".
DEFCON AI вже працює над удосконаленням ARTIV, зокрема – над додаванням вантажівок, потягів і вантажних кораблів до поточного планування лише повітряних перевезень.
"Це набагато інтенсивніше в обчислювальному плані", – сказав Сельва. – "Завдання наших інженерів полягає в тому, щоб не перевищити 10-хвилинний [поріг], поки вони все ще чухають потилиці".
Інші оновлення можуть бути простішими. Як пояснив Сельва, у нинішньому вигляді ARTIV є інструментом для планувальників Командування повітряної мобільності, а не для Центру повітряних операцій (AOC), який фактично дає детальні вказівки окремим літакам. Але, за його словами, програмне забезпечення вже здатне виводити свої рекомендації у форматі "літак за літаком", який можна було б (на сьогодні поки що не можна) експортувати в інструменти постановки завдань Центру повітряних операцій.
Цей оперативний центр, офіційно відомий як 618-й АОС, вже розпочав власну цифрову ініціативу "Проект Кошмар", як пояснив офіцер AMC на нещодавній конференції Потомакського офіцерського клубу (Potomac Officers Club ).
"Кошмар" замінив телефонні дзвінки від співробітника до співробітника повідомленнями в чаті, які 618-й полк і його партнери з Массачусетського технологічного інституту могли б потім автоматизувати та використовувати для навчання ШІ.
618-й полк також використовує комерційні розвідувальні інструменти з відкритим вихідним кодом, такі як Dataminr, для відстеження кризових ситуацій в усьому світі, тому персонал може почати готувати варіанти дій ще до того, як накази будуть виконані.
Насправді ARTIV – це лише частина набагато більшого поштовху до переходу Командування повітряної мобільності, де заклопотані співробітники кричать в телефони та змучено передруковують дані, до спрощеного, цифрового світу з підтримкою ШІ.
"ARTIV є частиною цілої екосистеми інтегрованих інструментів оперативного планування, які AMC розробляє для того, щоб відчувати глобальну обстановку, передбачати, де ми будемо потрібні, і використовувати можливості від імені бойових командувань", – сказав майор Ті Джей Брітт (позивний "Лихоманка"), член Ініціативної групи командирів AMC. – "Це буде інструмент, який ми інтегруємо для кризового планування, що є центральним елементом оперативних військових навчань. Ми оптимістично налаштовані щодо потенціалу технології, яка лежить в основі ARTIV".
Зусилля AMC, своєю чергою, є частиною всебічної модернізації систем командування та управління в усьому світі, відомої як CJADC2. В той час як ажіотаж навколо ШІ зосереджений на тому, що генеративний ШІ замінить людей, а роботизована зброя їх вб'є, Пентагон зосередився на впорядкуванні негламурних штабних процесів, щоб командири могли приймати більш обґрунтовані рішення за набагато менший час.
Швидший "цикл прийняття рішень" у військах може бути вирішальною перевагою в реальній війні, навіть якщо інша сторона має технічно кращу зброю, як показують приклади від Корейської війни до нацистського бліцкригу у Франції.
"Якщо процес планування прискорюється в геометричній прогресії, то процес передачі рекомендацій і порядку дій польовим силам відбувається з такою ж швидкістю... що робить його дуже корисним під час кризи", – сказав Сельва.
Наші інтереси:
ШІ стає частиною війни. На жаль, у нашій війні до такого далеко. Розуміємо, що зв'язок та логістика – це надважливі речі під час війни, і дуже непросто прибрати від керування якогось колишнього прапорщика радянської армії.
Якщо ви помітили помилку, то виділіть фрагмент тексту не більше 20 символів і натисніть Ctrl+Enter
Слухаємо нове озвучення про те, що мовою ефективного спілкування з ангелами буде окультурена українська мова на основі Гіперборійського Сенсара. Її ядро вже формується у вигляді спеціалізованої мови...
Командування повітряної мобільності випробовує ШІ для пришвидшення планування авіаперевезень
Категорія:
Світ:
Спецтема:
Складні логістичні розрахунки можуть тривати години або дні. З новим програмним забезпеченням ARTIV від Командування повітряної мобільності "отримання всіх цих даних займає від п'яти до 10 хвилин", за словами генерала у відставці Пола Сельви, чия компанія розробляє цю технологію.
24080401.jpg
Поки активісти та чиновники бояться "роботів-убивць", розробники програмного забезпечення і кадрові офіцери спокійно працюють над інструментами штучного інтелекту для того, що з набагато більшою ймовірністю допоможе виграти наступну війну – логістику, пише Сідней Фрідберг-молодший (Sydney J. Freedberg Jr.) на Breaking Defense.
Перевезення військ і вантажів по всьому світу вимагає складного планування, яке жонглює десятками змінних. Скільки транспортних літаків, яких типів, знадобиться для переміщення певного підрозділу на потрібну відстань? Скільки бензину ці літаки спалять? Де вони повинні дозаправлятися по дорозі? Чи потрібні їм літаки-заправники для дозаправки в польоті? Чи повинні планувальники передбачити час для відпочинку льотних екіпажів (що повільніше) або мати запасні екіпажі на місці (що дорожче), щоб літак міг без перерви здійснити наступний етап польоту? Скільки запасних літаків потрібно на випадок зламання одного з них? Через які запасні бази літаки повинні змінювати маршрут у разі поганої погоди, кібератак або закриття аеродрому ворожими ракетами?
Це досить складно зрозуміти, навіть коли планувальники мають достатньо часу. Коли ж неминуча війна чи гуманітарна катастрофа вимагають якнайшвидшого повітряного перевезення, їм доводиться діяти буквально на льоту.
"Цей процес, як правило, скорочується, тому що якою б не була криза, вона починається раніше, ніж оперативне планування встигає завершити свою роботу", – сказав генерал ВПС у відставці Пол Селва, який служив головою Командування повітряної мобільності (Air Mobility Command), потім Транспортного командування США і, нарешті, був заступником голови Об'єднаного комітету начальників штабів США.
"Для того, щоб правильно прорахувати цифри, планувальники скажуть вам, що це займе мінімум декілька днів. Якщо вони дуже швидкі, то, можливо, години. Але вони багато чого роблять за допомогою суб'єктивних оцінок і здогадок", – сказав він в ексклюзивному інтерв'ю виданню Breaking Defense.
Два роки тому чотиризірковий начальник Командування повітряної мобільності генерал Майк Мініхан звернувся до свого колеги транспортного пілота Сельви і попросив про допомогу: чи могли б його контакти у світі штучного інтелекту (ШІ) полегшити й пришвидшити планування?
Після глибокого занурення з планувальниками AMC (Air Mobility Command) в їхні процеси та проблеми, Сельва сказав: "Моя відповідь була однозначно "так" – і він став співзасновником компанії DEFCON AI, яка створила програмне забезпечення.
Минулого місяця, після двох років і 7,5 мільйонів доларів США в рамках контрактів на дослідження інновацій для малого бізнесу, DEFCON AI випустила версію 1.0 цього програмного забезпечення. Інструментарій ШІ під назвою ARTIV (що насправді нічого не означає) наразі доступний для сотні авторизованих користувачів на GovCloud для роботи з високочутливими, але несекретними даними (так званий рівень впливу IL-5). ARTIV має бути розгорнутий в системах, що використовують секретні дані (IL-6), протягом "декількох тижнів", заявили в компанії.
За словами Сельви, використовуючи ARTIV для розробки плану авіаперевезень, "збір усіх цих даних займає від п'яти до 10 хвилин".
Keep It Simple, Stupid (Не ускладнюй, дурню)
Секрет такої швидкості – як швидкості розробки програмного забезпечення, так і швидкості його роботи – частково полягає в старій військовій максимі KISS (Keep It Simple, Stupid – Не ускладнюй, дурню).
За словами Сельви, ARTIV не обчислює числа до "20 знаків після коми", тому що це займає більше часу, а військові операції ніколи не бувають настільки точними в реальному житті. Програма також не містить жодної з генеративних функцій ШІ/LLM/чатботів, які стали такими популярними за останні два роки, тому що вони потребують величезних обсягів даних для навчання і значних обчислювальних потужностей для запуску. (Інша військова ініціатива, GIDE, випробувала цю нову технологію для логістичного планування).
Насправді основою ARTIV є зовсім не штучний інтелект в сенсі машинного навчання, а детерміновані алгоритми, які здійснюють так звану математичну оптимізацію для розрахунку найкращої комбінації літаків, екіпажів, маршрутів, баз і так далі. Елемент штучного інтелекту з'являється після того, як ARTIV створює цю оптимізовану "базову повітряну мережу". На цьому етапі інша частина програми використовує теорію ігор і дані військової розвідки, щоб здогадатися, що розумний супротивник може зробити, щоб зірвати операцію, а потім рекомендує запасні плани, щоб мінімізувати ці перешкоди.
Користувачі можуть обирати – вмикати функцію імітації ворога чи ні. Вони також можуть вказати програмі, чи хочуть вони, щоб вона максимізувала ефективність, використовуючи якомога менше літаків і палива; максимізувала швидкість, доставляючи заданий підрозділ або вантаж до місця призначення вчасно, незважаючи ні на що; або максимізувала стійкість на випадок погодних умов, аварії або ворожої атаки, що змушує програму рекомендувати надійні, але потенційно дорогі резервні варіанти, такі як додаткові літаки та екіпажі.
"Існує реальна матеріальна економія в кількості літаків та екіпажів, необхідних для здійснення перевезень, якщо не підіймати рівень забезпечення дуже високо", – сказав Сельва. – "Це буквально клацання мишею і перетягування повзунка".
DEFCON AI вже працює над удосконаленням ARTIV, зокрема – над додаванням вантажівок, потягів і вантажних кораблів до поточного планування лише повітряних перевезень.
"Це набагато інтенсивніше в обчислювальному плані", – сказав Сельва. – "Завдання наших інженерів полягає в тому, щоб не перевищити 10-хвилинний [поріг], поки вони все ще чухають потилиці".
Інші оновлення можуть бути простішими. Як пояснив Сельва, у нинішньому вигляді ARTIV є інструментом для планувальників Командування повітряної мобільності, а не для Центру повітряних операцій (AOC), який фактично дає детальні вказівки окремим літакам. Але, за його словами, програмне забезпечення вже здатне виводити свої рекомендації у форматі "літак за літаком", який можна було б (на сьогодні поки що не можна) експортувати в інструменти постановки завдань Центру повітряних операцій.
Цей оперативний центр, офіційно відомий як 618-й АОС, вже розпочав власну цифрову ініціативу "Проект Кошмар", як пояснив офіцер AMC на нещодавній конференції Потомакського офіцерського клубу (Potomac Officers Club ).
"Кошмар" замінив телефонні дзвінки від співробітника до співробітника повідомленнями в чаті, які 618-й полк і його партнери з Массачусетського технологічного інституту могли б потім автоматизувати та використовувати для навчання ШІ.
618-й полк також використовує комерційні розвідувальні інструменти з відкритим вихідним кодом, такі як Dataminr, для відстеження кризових ситуацій в усьому світі, тому персонал може почати готувати варіанти дій ще до того, як накази будуть виконані.
Насправді ARTIV – це лише частина набагато більшого поштовху до переходу Командування повітряної мобільності, де заклопотані співробітники кричать в телефони та змучено передруковують дані, до спрощеного, цифрового світу з підтримкою ШІ.
"ARTIV є частиною цілої екосистеми інтегрованих інструментів оперативного планування, які AMC розробляє для того, щоб відчувати глобальну обстановку, передбачати, де ми будемо потрібні, і використовувати можливості від імені бойових командувань", – сказав майор Ті Джей Брітт (позивний "Лихоманка"), член Ініціативної групи командирів AMC. – "Це буде інструмент, який ми інтегруємо для кризового планування, що є центральним елементом оперативних військових навчань. Ми оптимістично налаштовані щодо потенціалу технології, яка лежить в основі ARTIV".
Зусилля AMC, своєю чергою, є частиною всебічної модернізації систем командування та управління в усьому світі, відомої як CJADC2. В той час як ажіотаж навколо ШІ зосереджений на тому, що генеративний ШІ замінить людей, а роботизована зброя їх вб'є, Пентагон зосередився на впорядкуванні негламурних штабних процесів, щоб командири могли приймати більш обґрунтовані рішення за набагато менший час.
Швидший "цикл прийняття рішень" у військах може бути вирішальною перевагою в реальній війні, навіть якщо інша сторона має технічно кращу зброю, як показують приклади від Корейської війни до нацистського бліцкригу у Франції.
"Якщо процес планування прискорюється в геометричній прогресії, то процес передачі рекомендацій і порядку дій польовим силам відбувається з такою ж швидкістю... що робить його дуже корисним під час кризи", – сказав Сельва.
ШІ стає частиною війни. На жаль, у нашій війні до такого далеко. Розуміємо, що зв'язок та логістика – це надважливі речі під час війни, і дуже непросто прибрати від керування якогось колишнього прапорщика радянської армії.
Зверніть увагу
Архангел Гіперборії, чат-боти і чат-боги, або Як працювати з духовно-інформаційними роботами (+аудіо)