- Відвідувань: 45
- Переглядів: 50
Простір волі та Царство боже є двома окремими, але суміжними просторами подій – докази
Категорія:
Світ:
Спецтема:
242230prostir-2.jpg
Зміст
Попередні статті:
- Проект «Галілея-IV», або Куди поділась церква Ісуса
- Шлях Лебедів, або Як увійти в ельфійський простір волі. Світотворча тріада: омолодження, інновації, удача
- Гіперборійська традиція і сім чеснот Нагірної проповіді: внутрішнє і зовнішнє, особисте і соціальне
- Засновник Гіперборії вічно юний Купало – Аполлон – Гермес – Ной: реконструкція міфу про перенародження світу
- Архангел Гіперборії, чат-боти і чат-боги, або Як працювати з духовно-інформаційними роботами (+аудіо)
- Чи треба любити ворогів, або 5 проявів сили, що відрізняють людину від людиноподібної тварини – Нагірна проповідь
«Всі мислячі істоти народжуються нерівними. Досконале суспільство дає кожному рівну можливість плавати на його власній глибині».
Френк Герберт, «Дюна».
Осмислюючи колективний досвід прискореного самозцілення, ми відкрили для себе реальність чотирьох просторів подій. Проте згодом з’ясувалося, що два тисячоліття тому про них уже розповіли Бгаґавад-Ґіта та Євангеліє, хоча й застосували для цього інші терміни. Це питання ми вже зачепили у статті «Здоров’я людини і простори буття – традиційні уявлення і сучасний досвід» за 2011 рік.
Річ у тім, що людина, яка змінює себе, автоматично змінює свій навколишній світ. При активному самовдосконаленні це виглядає так, наче людина потрапляє в паралельний простір, де все інакше: тут світліші люди, гармонійніші стосунки, сприятливіші обставини; врешті-решт тут ліпше ростуть рослини, вищі урожаї, красивіша природа і навіть надійніше працює техніка.
Простори подій та їх назви
Простір страждань – це найгірший простір подій. Бгаґавад-Ґіта називає його «пекельними світами», а Євангеліє про нього взагалі не згадує.
Простір боротьби є значно сприятливішим, але також важким. Бгаґавад-Ґіта називає його «земними планетами», тобто «земними планами, площинами, рівнями». Ісус Хрестос позначає Простір боротьби словом «світ». Така назва, вочевидь, спричинена тим, що в цьому просторі «нескінченної колотнечі» перебуває більшість людей нашого світу.
Простір пригод є стрімким і швидкоплинним переходом від Простору боротьби до Простору волі. Попри бурхливі, неочікувані та ризиковані події, тут усе завершується добре. На це вказує саме слово «пригода»: префікс «при-» означає близькість або поєднаність з чимось, а слово «года» вказує на щось добре, корисне, гармонійне, звідси «згода», «погода», «годний» (гідний), «добрий», англійське «good» і німецьке «gut». Тобто «года» – це добре. Натомість його відсутність – «негода» чи «незгода» – це погано. Відтак, Простір пригод є таким простором подій, який веде до чогось позитивного, доброго, гідного, спокійного, погідного, вигідного.
Додатковий сенс слова «пригода» розкриває Євангеліє. Для позначення цього простору Ісус застосував гелленське слово «σκάνδαλον» (читається «скáндалон»), що означає «пастка», «безвихідь»: «Тоді Ісус сказав їм: Усі ви потрапите в пастку цієї ночі, але після мого воскресіння я випереджу вас у Галілеї» (Матвій 26, 31-32, Марко 14.27-28). Тобто будуть гострі відчуття, але все завершиться добре.
Але чому «пастка»? Річ у тім, що у Просторі пригод людина потрапляє у надзвичайно високу турбулентність, яка унеможливлює керування своїми діями. Усе змінюється настільки швидко, що людина просто не встигає реагувати. Це наче потрапив у стрімку бурхливу річку: в такій ситуації краще не витрачати сили на безглуздий опір, а дочекатися, доки тебе винесе у спокійне місце.
Отже, Простір пригод – це вкрай нестабільний простір перетворення, перебудови та переходу до стабільного і керованого Простору волі. Простір пригод – це наче весна з її температурними перепадами, потужними вітрами та бурхливими ріками – стрімкий перехід від стабільної зими до стабільного літа. У цьому швидкоплинному потоці несподіваних подій змінити нічого не можна, але після цієї «пастки» все закінчується добре.
Потрапляння у Простір пригод означає, що людина покинула Простір боротьби та наближається до Простору волі. Проте буває й навпаки – людина, що перебувала у Просторі волі, опускається у Простір пригод. Так відбулося з учнями Ісуса, коли вони прийшли з гармонійної Галілеї, де перебували у Просторі волі, до ворожого Єрусалима з його Простором боротьби. Тому Ісус заспокоїв учнів і ще раз наголосив, що все буде добре: «Хай не тривожиться серце ваше й не лякається! Ви чули, що я вам сказав: відходжу і до вас повернуся... Ось надходить година, і вже тепер вона, коли ви розсієтеся кожен у свій бік і мене лишите самого. Та я не сам, бо зо мною Батько. Сказав я вам це, щоб ви мали мир у мені. У світі на вас тиснутимуть. Але дерзайте! Я переміг світ».
Зрозуміло, що опускання з Простору волі у Простір пригод є ризикованою подією, адже якщо нема страховки, то за інерцією можна провалитися у Простір боротьби. Щоб такого не відбулося – читайте статтю «Не гупай! – перший закон безпеки у Просторі волі (+аудіо)».
Але якщо працювати над собою, вдосконалюватися та рухатися знизу вгору, то потрапляння у Простір пригод є позитивною подією. Рухаючись крізь цей бурхливий простір подій, ми незабаром потрапляємо у стабільний Простір волі. У ньому майже нема негативних подій, а якщо вони й трапляються, то лише з нашої волі – як наслідок наших власних помилок. Проте осмислення цих помилок дозволяє вчитися, накопичувати корисний досвід і відкривати для себе нові обрії, тому навіть негативні події у Просторі волі врешті-решт виявляються позитивними.
Базові якості просторів подій
Опираючись на власний досвід, накопичений з 2005 року, можемо зафіксувати деякі базові характеристики згаданих просторів подій.
По-перше, ці простори відрізняються ступенем гармонійності життєвих обставин. Найбільш суперечливим, потворним і важким є Простір страждань, натомість найгармонійнішим і найкрасивішим є Простір волі.
По-друге, в міру піднесення від Простору страждань до Простору волі зростає кількість енергії, можливостей, матеріальних та часових ресурсів. Якщо внизу завжди не вистачає часу і грошей, то нагорі всього цього є стільки, скільки треба – не більше і не менше.
По-третє, у Просторі страждань поганий стан здоров’я, у Просторі боротьби справи поліпшуються, а у Просторі волі людина майже не хворіє, хіба що можуть даватися взнаки залишки давніх проблем.
По-четверте, у Просторі страждань мало знань, зате багато інформаційного шуму й дезінформації. Натомість у Просторі волі навпаки – тут висока концентрація знань.
По-п’яте, у Просторі страждань людина розгублена і пасивна, у неї вкрай висока залежність від зовнішніх обставин і низька спроможність їм протистояти. У Просторі боротьби вже краще – людина активно протистоїть труднощам, проте колотнеча не припиняється, а після подолання одних перешкод неминуче виникають нові. Зовсім інша ситуація у Просторі волі, адже тут людина досягає високого ступеня самодостатності, з власної волі створює собі події, ясно бачить мету і вважає себе головною причиною всіх своїх перемог і поразок.
Очевидно, що чим гармонійніша людина, тим гармонійніший її простір подій. Природно, напрошується припущення про зв’язок між просторами подій і рівнями розвитку людей. Почнімо з традиційного розділення людей на Гомо сімплекс і Гомо дуплекс.
Сімплекси та їхні простори подій
Сімплекси – «люди прості» – перебувають на початковому рівні розвитку. У них слабенький зв’язок з власним духом, тобто зі своїм внутрішнім керівним центром. Через це вони вкрай залежні він зовнішніх обставин, відтак їхній стан повністю визначається людьми з їхнього оточення, передусім батьками, опікунами, друзями, зверхниками. Відповідно, простір подій сімплексів визначається простором подій їхнього оточення: в якому просторі перебуває оточення, в такому ж просторі перебуває сімплекс. Наприклад, у малих дітей простір подій майже повністю визначається простором їхніх батьків. У дітей нема своєї волі – вони живуть волею батьків. Немовлятко на руках мами рухається разом з мамою.
З причини такої несамостійності сімплекси можуть перебувати в кожному з чотирьох описаних вище просторах подій. Якщо найближче оточення перебуває у Просторі страждань, то сімплекси також перебувають у Просторі страждань. Якщо найближче оточення перебуває у Просторі волі, то сімплекси також перебувають у цьому позитивному просторі, але лише доти, доки повністю покладаються на волю цього оточення.
Гравці у Просторі боротьби
Як тільки людина починає керуватися не бажаннями свого оточення, а своїми бажаннями і голосом власної совісті, то вона переходить на рівень Гомо дуплекс і стає «гравцем» – людиною другого рівня розвитку, початковим дуплексом. Це вже не пасивний об’єкт, жертва обставин та ігровий персонаж, а новий вольовий áктор, самостійний суб’єкт, коваль своєї долі.
Оскільки людина-гравець починає жити власним розумом, то вона може йти «проти течії» та діяти всупереч обставинам, відтак її простір подій може відрізнятися від простору її оточення. Зазвичай гравці перебувають у Просторі боротьби, хоча можуть опускатися у Простір страждань або на короткий час вистрибувати у Простір пригод і навіть у Простір волі. Проте більшість людей, можливо понад 90%, перебувають у Просторі боротьби – «на земних планетах», у так званому «світі». Для цієї більшості звичаї «світу» вважаються нормою, а все, що цій нормі не відповідає, сприймається як щось ненормальне, шкідливе й небезпечне.
Проте цій нормі, якої дотримуються і яку підтримують люди з Простору боротьби, є краща альтернатива. І ця альтернатива досяжна, якщо піднестися над так званим «світом» і перейти до кращого простору подій. «У світі на вас тиснутимуть. Але дерзайте! Я переміг світ» – казав Ісус Хрестос. «Світ ловив мене, та не спіймав» – казав Григорій Сковорода. Хай там як, а людство розвивається до іншої норми, яка заперечує стару: «Сучасна цивілізація — це несформульована угода владоможців, спрямована на задоволення їхніх претензій. Проте ця угода дійсна лише доти, доки буде укладена нова, щоб здерти з них шкіру» – писали Луї Повель і Жак Берж’є у книзі «Ранок магів» 1960-го року.
Як бачимо, людям другого рівня розвитку – «гравцям» – властиве перебування у просторі подій другого рівня – Просторі боротьби. Постійна боротьба, з перемогами та поразками, є нормальним станом для «гравця» – початкового Гомо дуплекс.
Ви запитаєте: А в якому просторі стабільно перебувають люди третього рівня – реалізовані дуплекси, так звані «арії», тобто шляхетні, сонячні?
Арії у Просторі волі
Враховуючи, що Простір пригод є перехідним і вкрай нестабільним, то простором третього рівня є Простір волі. Саме в цьому просторі перебувають люди третього рівня – арії, тому Простір волі ще називаємо арійським простором подій. Попри сприятливість і безпечність цього простору, діяти в ньому треба вкрай обережно. Ось що пише Лао-цзи у трактаті «Дао Де Дзин» («Книзі шляху та шляхетності») про стародавніх даосів, тобто «шляхетних»:
За життя вони були такими обережними,
наче йшли по кризі через потік;
були насторожі,
наче ворог міг наскочити в будь-яку мить.
Невибагливі, як просте дерево,
завжди поводилися чемно, як у гостях.
Податливі, наче весняний сніг,
вони були неосяжними, наче провалля.
Непроглядні, як потік каламутної води,
вони, залишаючись незбагненними самі,
здатні були все пояснити.
Відкладаючи свої справи, спонукали інших до дій.
Вони послідовно трималися Дао,
вгамувавши свої пристрасті.
Джерело: Дао Де Дзин – книга шляху і шляхетності, розділ 15.
Обережність у Просторі волі необхідна для того, щоб випадково не провалитися у Простір боротьби, адже він поряд. Індикатором наближення до такого провалу є поява подій, властивих Простору пригод.
Індоарійська Бгаґавад-Ґіта відносить Простір волі до «вищих планет», тобто вищих рівнів, планів, площин буття. А як цей простір подій називає Євангеліє?
В якому просторі подій перебували апостоли
Почнімо з того, що коли Євангеліє описує Ісуса та його учнів, які мирно подорожують Галілеєю та Галілейським морем, то це дуже схоже на Простір волі. І це природно, адже учні Ісуса були шляхетними, реалізованими людьми – аріями, а для них органічно властиве перебування в арійському просторі буття – Просторі волі.
Цитата: «З того часу Ісус почав проповідувати там Добру Новину, закликаючи: Оновлюйтесь і вірте в Добру Новину, бо Царство боже близько. І ходив Ісус по всій Галілеї, навчаючи по громадах їхніх, звіщаючи Добру Новину і зціляючи всяку хворобу та всяку недугу в народі. Чутка про нього розійшлась по всій Сирії, і всі його хвалили». Євангеліє не пропонує спеціального терміну для цього простору, але, виходячи з контексту, його можна назвати Простором Доброї Новини. Це і є Простір волі.
У цьому просторі люди мають усе необхідне для одухотвореної діяльності та шляхетних справ: «Ідіть, проповідуйте, кажучи, що Царство боже близько, оздоровляйте недужих, бісів виганяйте. Даруванням ви взяли – даруванням давайте. Не беріть ні золота, ні срібла, ні дрібних грошей у череси ваші. Одягайте сандалії, і не беріть ні додаткової одежі, ні взуття, ні торби на дорогу, ні хліба, крім самої палиці».
Отже, Простір волі, в якому перебували апостоли та інші учні Ісуса, в євангельських термінах можна назвати Простором Доброї Новини. Важливо, що це не Царство боже, адже його ще треба здобути: «Царство боже здобувається зусиллями; і ті, що докладають зусиль, схоплюють його».
Простір Царства божого знаходиться над Простором Доброї Новини, тобто над Простором волі. Нижче Простору волі знаходиться Простір боротьби, в євангельських термінах – «світ»: «У світі на вас тиснутимуть. Але дерзайте! Я переміг світ».
Таким чином, Євангеліє має свої позначення просторів подій:
«Світ» – це Простір боротьби,
«Пастка» – це Простір пригод,
«Простір Доброї Новини» – це Простір волі,
«Царство боже» – це простір подій над Простором волі.
Три докази
Події, описані в Євангелії, настільки гармонійні, що на початку нам навіть здавалося, що терміни «Простір волі» і «Царство боже» є синонімами. Проте подальші дослідження дозволили «навести різкість» у цьому питанні – насправді це два різні простори подій, причому Царство боже перебуває над Простором волі. Якщо Простір волі – це арійський простір подій, то Царство боже – це простір ельфійський. На користь цього твердження є три важливі аргументи – етимологічний, текстологічний та технологічний.
ЕТИМОЛОГІЯ. Етимологія – це наука про істинні значення слів (від гелленського «етимон» – істина). Термін «Царство БОЖЕ» вказує на те, що для перебування в ньому треба володіти божественною свідомістю, тобто мати доступ до свого внутрішнього бога. Люди, які досягли тільки третього рівня розвитку – рівня арія, тобто реалізованого Гомо дуплекс, мають духовну свідомість, але ще не мають божественної свідомості. Відтак арії не можуть перебувати у Царстві божому.
Про рівні людського розвитку розповідається у статті «Гомо триплекс – ті, що бачать бога: 5 рівнів розвитку людини в термінах Євангелія (+аудіо)». Згідно з цією класифікацією, Царство боже доступне тільки для людей четвертого рівня розвитку – ельфів, натомість арії перебувають лише на третьому рівні. Арії – це ті, яким належить докласти зусиль і здобути божественну свідомість: «Щасливі чисті серцем, бо вони бога побачать». Побачать у майбутньому, з чого випливає, що на поточному рівні розвитку вони ще не бачать свого бога.
Звідси висновок: Простір волі, який доступний аріям, і Царство боже, яке доступне ельфам, є різними просторами подій.
ТЕКСТОЛОГІЯ. В Євангелії термін «Царство боже» завжди означає не те, що вже є, а те, що має бути. «Царство боже» – це мета, причому мета досяжна, адже «Царство боже близько»: «З того часу Ісус почав проповідувати там Добру Новину, закликаючи: Оновлюйтесь і вірте в Добру Новину, бо Царство боже близько». Для шляхетних людей, що перебувають у Просторі волі, Ісус приніс Добру Новину про те, що є ще вищий простір подій, який знаходиться ПОРЯД і є перевірений шлях, як до нього піднестися. Простір волі та Царство боже є суміжними просторами подій – вони безпосередньо дотикаються одне одного.
ТЕХНОЛОГІЯ. Досягнення Царства божого є ключовим елементом технології палінгенезії, тобто перетворення смертного Гомо дуплекс на безсмертного Гомо триплекс. Щоб здійснити палінгенезію («знову народження»), треба піднестися у простір Царства божого. Про це сказано на самому початку Нагірної проповіді – в першому блаженстві: «Щасливі скромні, бо їхнє Царство боже». Простір «Царства божого – це мета, якої треба досягти. У сьомому, завершальному блаженстві розкривається сенс цієї мети: «Щасливі світотворці, бо вони синами божими стануть». Тобто для того, щоб стати синами божими, треба піднятися у простір Царства божого.
На початковому етапі досліджень фраза «їхнє Царство боже» інтерпретувалась нами так, наче скромні вже володіють Царством божим, з чого було зроблено помилковий висновок, що Простір волі – це і є Царство боже. Але це не так, адже якщо тобі щось «належить», то це ще не означає, що воно в тебе «вже є», наприклад, якщо тобі належить спадок, то це не означає, що ти його вже отримав. Врешті-решт, прагнути треба лише того, що тобі належить, натомість треба уникати того, що тобі не належить, тобто не твоє, чуже, невідповідне, неналежне. Скромні мають прагнути Царства божого, бо воно їм належить, тобто для них є своїм, спорідненим, органічним.
Розрізнення понять «Простір волі» і «Царство боже» є ключовим для практичної реалізації настанов Євангелія щодо палінгенезії – переходу в режим керованої молодості та заснування нового світу. Наступним кроком має бути уточнення сенсу «Семи блаженств» і закладання основ словника мови «Сенсар» – мови Великого Переходу. Про це поговоримо в наступній статті.
Висновки
1. Є п’ять базових рівнів розвитку людини: «сімплекси», «гравці», «арії», «ельфи» і «боголюди». Вони об’єднуються у три групи, або ж три типи людей. Сімплекси належать до типу Homo simplex – «Людина проста». Гравці та арії – це початковий та реалізований різновиди Homo duplex, тобто «Людини подвійної». Ельфи та боголюди – це початковий та реалізований різновиди Homo triplex, тобто «Людини потрійної».
2. Існує зв’язок між рівнем розвитку людини та простором подій, в якому вона перебуває. Що вищий рівень розвитку, то виразніший цей зв’язок. Сімплекси і дуплекси можуть перебувати в різних просторах, натомість ельфи стабільно перебувають у Царстві божому.
3. Людина першого рівня («сімплекс», «гобіт») перебуває в тому просторі, в якому перебуває її оточення – батьки, сім’я, громада, керівники.
4. Людина другого рівня (гравець, початковий дуплекс) зазвичай перебуває у Просторі боротьби, проте може провалюватися у Простір страждань і на короткий час вистрибувати у Простір волі. У Євангелії Простір боротьби позначається словом «світ».
5. Людина третього рівня (арій, реалізований дуплекс) перебуває у Просторі волі. У контексті Євангелія цей простір можна назвати Простором Доброї Новини.
6. Людина четвертого рівня (ельф, лебідь, універсальна людина) перебуває в ельфійському просторі подій. У Євангелії цей простір позначається словом «Царство боже».
7. Людина п’ятого рівня (боголюдина, спас) перебуває у боголюдському просторі подій. В Євангелії для нього нема спеціальної назви, оскільки тема перетворення ельфа на спаса виходить за його рамки. Євангеліє присвячене перетворенню арія на ельфа.
8. Для переходу з третього на четвертий рівень розвитку – від арія до ельфа – треба здійснити перехід з Простору волі в Царство боже. Для позначення цього переходу Ісус застосовує слово «палінгенезія» (знову народження).
9. Для здійснення палінгенезії треба опанувати сім чеснот (сім блаженств): скромність, приязність, реалізм, праведність, милосердя, святість, світотворчість. Це так звані «нідги» – духовні скарби. Для переходу на п’ятий рівень розвитку треба здійснити перехід у боголюдський простір подій. Для здійснення цього переходу треба здобувати «сідги» – божественні чесноти.
10. Точне визначення термінів «Простір волі», «Царство боже» та «палінгенезія» є основою для формування мови Сенсар, тобто «носія сенсу». Здійснення Великого Переходу починається з формування відповідної мови.
Уточнюємо базові поняття та формуємо словник мови Сенсар для ефективного заснування нового світу.
Зверніть увагу
Останні записи
Кращий коментар
З інтересом прочитав нову статтю друга Ігоря Каганця!
З шановним другом Ігорем я знайомий 25 років!
І хоча досить часто не погоджувався (і не погоджуюся) з ним у різних питаннях, пов’язаних з Вірою, але хочу відзначити головне - друг Ігор своєю багаторічною невтомною працею створив абсолютно нове, органічно цілісне і зрозуміле Євангеліє та пояснення Євангелія!
Можна сміливо вважати це Новою Філософією Євангелія, очищеного від фарисейських вставок та наближеного до розуміння сучасною людиною!
Згадую, що за період з 1989-го по сьогодення, я ознайомився з багатьма трактуваннями Нового Заповіту, зробленими як православними, так і протестантськими теологами. Наприклад, десь у 1990-х роках я трохи переглянув у знайомого просвитера-п’ятидесятника зібрання пояснень Євангелія двох різних теологів, приблизно по 20 томиків у кожному.
Але, практично, жоден з теологів, що бралися трактувати Євангеліє, та й священиків, що проповідують, не виходять за межі канонізованих церквами перекладів Нового заповіту! Тобто, як теологи, так і священики, виступали і виступають в ролі чистих тлумачів – беруть якусь цитату і пояснюють простим вірянам, ЩО хотів ЦИМ сказати Ісус Христос…
І так продовжується майже дві тисячі років!
Безумовно, що за цей час тексти Євангелія були спотворені як навмисно, так і несвідомо. Але офіційні церкви це не турбує! Для них головне – зберегти канонічність текстів.
Друг Ігор взяв на себе велику сміливість та відповідальність провести науково-лінгвістичний та історико-аналітичний аналіз текстів Євангелія і, таким чином, очистити і реконструювати їх у первісному вигляді. Окрім того, він увів в обіг великий науковий апарат нових термінів і понять та сучасних пояснень старих термінів.
Додаткову цінність дослідженням друга Ігоря додає те, що він організаційно не пов’язаний з жодною церквою!
Його інтереси - це встановлення Істини, як у меті появи на Землі Сина Божого Ісуса Христа, так і у відновленні Його вчення!
Безумовно, в статті є спірні моменти, а також дещо, з чим я не погоджуюсь… Наприклад, про можливість досягнення людиною фізичного безсмертя. Є й інші питання… Але це питання по яких треба дискутувати, задавати другу Ігорю запитання та отримувати його відповіді. Думати і задавати запитання.
Воїн Світла ніколи не грає за правилами, написаними для нього іншими!
Коментарі
Радіймо друзі!
Сьогодні на практиці зіткнувся із явним переходом між просторами подій.
Цілий день бігав шукав варіанти бо ми хочемо зробити світло в спортзалі від своїх ліхтарів світлодіодних. На випадок відключень. Планували їх під'єднати до автоакумуляторів. Але їх потрібно було мінімум чотири штуки, постійно заряджати. А тут ввечері тато однієї дитини пише, що дасть нам генератор. І буквально за секунду проблема вирішилась. Раніше за генератор не думали, бо керівництво залу не дозволяло підлючати його до щитка електричного залу. Але до своїх ліхтарів я думаю це без проблем.
Це просто якась фантастика.
Дуже цікаво. Як працює Всесвіт. Він допомогає тим хто просить і шукає. Але навіщо він допускає, щоб тратити на це цілий день? Щоб побачити, чи дійсно ми цього прагнемо?
У нас є вічність!
Радіймо життю граючи!
А де описана технологія перетворення ельфа на спаса? Чи є вона у схожому на Євангеліє вигляді?
Як здобувати сідги?
Чи це відкриється поступово, із розширенням свідомості?
У нас є вічність!
Радіймо життю граючи!
Думаю, що ельфам не потрібна інструкція для перетворення на боголюдину, – там діє особиста передача досвіду від учителя до учня. Для отримання знань п'ятого рівня нам спочатку треба надійно закріпитися на третьому рівні, а потім здійснити перехід на четвертий рівень.
Все, що робиться з власної волі, – добро!
Дякую, Ігорю, чудові нові відкриття!
Подумала, що опис переходу від ельфа до Спаса «знайдеться» на нематеріяльному носію, оскільки ельфам допомагає «боже око»…?
Творимо разом Вільну Українську Державу Гартленд !
З інтересом прочитав нову статтю друга Ігоря Каганця!
З шановним другом Ігорем я знайомий 25 років!
І хоча досить часто не погоджувався (і не погоджуюся) з ним у різних питаннях, пов’язаних з Вірою, але хочу відзначити головне - друг Ігор своєю багаторічною невтомною працею створив абсолютно нове, органічно цілісне і зрозуміле Євангеліє та пояснення Євангелія!
Можна сміливо вважати це Новою Філософією Євангелія, очищеного від фарисейських вставок та наближеного до розуміння сучасною людиною!
Згадую, що за період з 1989-го по сьогодення, я ознайомився з багатьма трактуваннями Нового Заповіту, зробленими як православними, так і протестантськими теологами. Наприклад, десь у 1990-х роках я трохи переглянув у знайомого просвитера-п’ятидесятника зібрання пояснень Євангелія двох різних теологів, приблизно по 20 томиків у кожному.
Але, практично, жоден з теологів, що бралися трактувати Євангеліє, та й священиків, що проповідують, не виходять за межі канонізованих церквами перекладів Нового заповіту! Тобто, як теологи, так і священики, виступали і виступають в ролі чистих тлумачів – беруть якусь цитату і пояснюють простим вірянам, ЩО хотів ЦИМ сказати Ісус Христос…
І так продовжується майже дві тисячі років!
Безумовно, що за цей час тексти Євангелія були спотворені як навмисно, так і несвідомо. Але офіційні церкви це не турбує! Для них головне – зберегти канонічність текстів.
Друг Ігор взяв на себе велику сміливість та відповідальність провести науково-лінгвістичний та історико-аналітичний аналіз текстів Євангелія і, таким чином, очистити і реконструювати їх у первісному вигляді. Окрім того, він увів в обіг великий науковий апарат нових термінів і понять та сучасних пояснень старих термінів.
Додаткову цінність дослідженням друга Ігоря додає те, що він організаційно не пов’язаний з жодною церквою!
Його інтереси - це встановлення Істини, як у меті появи на Землі Сина Божого Ісуса Христа, так і у відновленні Його вчення!
Безумовно, в статті є спірні моменти, а також дещо, з чим я не погоджуюсь… Наприклад, про можливість досягнення людиною фізичного безсмертя. Є й інші питання… Але це питання по яких треба дискутувати, задавати другу Ігорю запитання та отримувати його відповіді. Думати і задавати запитання.
Воїн Світла ніколи не грає за правилами, написаними для нього іншими!
Дякую, друже Володимире! Так, я також бачу, що у нас народжується нова світоглядно-релігійна система, пристосована до практичного застосування. І у нас ще є трохи часу, щоб випробувати її на собі, тобто здійснити палінгенетичний перехід.
Все, що робиться з власної волі, – добро!
Зверніть увагу, що ми уникаємо терміну "фізичне безсмертя", натомість використовуємо термін "керована молодість".
Запитайте себе: Чи можливе омолодження? Відповідь: Так, адже позбуваючись хронічних хвороб і повертаючи собі молодечу функціональність, ми вже сьогодні здійснюємо омолодження.
Наступне запитання: Чи можливо виробити звичку до омолодження? Відповідь: Так, адже будь-яку діяльність врешті-решт можна перетворити на звичку.
Так от, наша мета полягає в тому, що виробити звичку до омолодження. Це і буде керована молодість або, якщо комусь більше подобається, "фізичне безсмертя". Ісус це називав "вічним життям".
Все, що робиться з власної волі, – добро!
Можливо тоді для омолодження варто активніше досліджувати книги по омолодженню, та застосовувати дійсно практичні поради із них? Наприклад по харчуванню, загартовуванню та інше?
У нас є вічність!
Радіймо життю граючи!
Для початку, потрібно дотримуватися перевірених часом порад:
- вести здоровий та активний спосіб життя;
- нормально харчуватися;
- не мати шкідливих звичок, особливо куріння, зловживання спиртними напоями та абсолютно не вживати жодні наркотичні речовини.
Дуже допомагає, особливо коли ти самотній, наявність поруч з тобою кішки або кота (стать залежно від уподобань).
Можу сказати, що коли померла дружина, з якою ми прожили 47 років, то саме Крістель - кішка, з якою ми зустрілися через деякий час і яка стала моєю вірною подружкою - витягла мене з глибокої душевної кризи і привела до норми мій психологічний стан!
Воїн Світла ніколи не грає за правилами, написаними для нього іншими!
Головні чинники омолодження описані у статті "Вічне життя: 7 необхідних компонентів режиму керованої молодості". Найважливішими є мета і свідомість. Усе інше – харчування, вправи, сон, емоції та інше – також важливі, проте мають допоміжний характер. Ісус чітко сказав: Шукайте найперше Царства божого і правди його, а все інше вам додасться". Тобто: 1) ельфійський простір подій, 2) вишні знання – паравіда.
Все, що робиться з власної волі, – добро!
Вітаю Тебе, «Влодку,-2» у колі старих-нових друзів, і цього разу — на шляху керованої молодости! На нас чекає купа чудесних переживань, які вчимося творити :)
Творимо разом Вільну Українську Державу Гартленд !
Чому неузгоджені великі букви «Б» (Боже) ? :
Важливо, що це не Царство боже, адже його ще треба здобути: «Царство Боже здобувається зусиллями; і ті, що докладають зусиль, схоплюють його».
Простір Царства божого знаходиться над Простором Доброї Новини, тобто над Простором волі.
Творимо разом Вільну Українську Державу Гартленд !
Дякую, Зірко, що звернула увагу. Внутрішнього бога позначаємо з малої літери – "бог". Тому-то Ісус казав: "Царство боже всередині вас". Якщо ж ідеться про Творця Всесвіту, то слово "Бог" пишемо з великої букви.
Все, що робиться з власної волі, – добро!
«Обережність у Просторі волі необхідна для того, щоб випадково не провалитися у Простір боротьби, адже він поряд».
Для мене, практика обережности досить нова:)) Це велике випробування, але мушу визнати, що маю все частіші успіхи… Наприклад, довго мушу думати в соціяльних мережах, тим паче наживо, коли вважаю потрібним щось просунути в розмові. Як перед написанням статті! Яка приємна несподіванка, коли ця «тушка» добре сприймається, показуються схвальні «палюхи», а деколи й підсилюючі відповіді! Бувають і заперечення, які не дають мені спати, бо ж ідеться про переконання й інших (мовчазних) співучасників чату. Тоді шукаю доказів, матеріялів (частенько з НО), і нарешті співрозмовник мене «відпускає» :)) Інколи в пригоді стає подвійно чемне й терпеливе звертання!
Творимо разом Вільну Українську Державу Гартленд !
Зірко, ти людина швидкої дії, великої сміливості та рішучості. Люди твого соціотипу часто спочатку діють або говорять, а потім думають. Часто це буває дуже корисно. З усім тим, ретельне обдумування своїх наступних дій та прорахунок можливих варіантів розвитку подій є для тебе дуже корисною та розвиваючою духовною практикою. Вгору просування – без краплі вагання.
Все, що робиться з власної волі, – добро!
Так! Навчаюся, і мушу визнати, що «лекцію засвоюю» :)), хоча це вимагає від мене певних зусиль…
А чи думаєш, що таким чином поступово змінюю свій характер?
Творимо разом Вільну Українську Державу Гартленд !
Нещодавно в центрі уваги німецької громадськості опинилася гамбурзька футбольна команда St. Pauli, яка зіткнулася з критикою через фанатську продукцію в колабі з панк-групою Bad Religion.
На фанатських футболках та шарфах, поряд з логотипом клубу, з'явився девіз гурту "Victory through Domination" ("Перемога через домінування") та перекреслений хрест — символ, що став символом групи.
Колишній гравець St. Pauli та національної збірної Німеччини до 17 років Ерік да Сілва Морейра висловив свою незгоду у Instagram.
"Логотип групи не тільки спірний і суперечить моїм особистим переконанням, але також, на мою думку, суперечить цінностям, які клуб намагається пропагувати", - написав він.
Гравець попередив, що співпраця з панк-групою може бути сприйнята як прояв нетерпимості, і закликав читачів більше уваги приділяти питанням віровчення. Варто зазначити, що сам Морейра регулярно ділиться своїми релігійними переживаннями у соціальних мережах.
Президент St. Pauli Оке Геттліх заявив: "Критика чи неприйняття релігії в демократичній державі є абсолютно допустимими, незалежно від того, про яку релігію йдеться — християнство, іудаїзм, іслам чи інша. Однак така критика не означає, що ми проти свободи віросповідання. Кожна людина має право на релігійну свободу, і ми, звісно, це поважаємо”.
Клуб пояснив, що назва групи та її провокаційний логотип з перекресленим хрестом ("Crossbuster") було обрано у 1980 році, щоб висловити протест проти релігії як такої. У заяві клубу наголошується: "Це ключова ідея панк-руху. Група обрала християнський символ, оскільки християнство є домінуючою релігією у США".
Виникає запитання:
В чому різниця між Вірою в Бога і сповіданням якоїсь релігії? Тобто, чи можна вірити в Бога, але не ідентифікувати себе з якоюсь релігією чи конфесією?
***
Щоб було зрозуміліше запитання, поясню це на прикладі...
Серед росіян є декілька відсотків порядних людей, які засуджують війну і в силу цього емігрували з росії. Серед них є і віруючи РПЦ. Оскільки російська церква офіційно підтримує війну, то з одного боку вони вірять в Бога, а з іншого - не можуть залишатися православними в лоні РПЦ.
Воїн Світла ніколи не грає за правилами, написаними для нього іншими!
За своєю суттю і згідно з етимологією самого цього терміну, релігія – це відновлення зв'язку з внутрішнім богом, а через нього – з Творцем Всесвіту. Очевидно, що це внутрішня справа людини. З усім тим, задля успішнішого розвитку та соціального комфорту люди шукають однодумців і формують з ними духовні громади, церкви, конфесії.
При цьому варто розуміти, що так звані "авраамічні релігії" взагалі не є релігіями, адже у них нема мети відновлення зв'язку (ре-лігії) з внутрішнім богом. Тому їх правильніше називати псевдорелігійними культами та віровченнями. Про це є стаття "Ігрова релігія експансії та антиігрові псевдорелігії втечі".
Про походження іудохристиянства раджу прочитати дослідження Філон Іудей та його псевдоепіграф: Кукіль без пшениці, частина 3.
Все, що робиться з власної волі, – добро!
Моя думка, після роздумів:
Критика чи неприйняття релігії в демократичній державі є абсолютно допустимими, незалежно від того, про яку релігію йдеться — християнство, іудаїзм, іслам чи інша. Однак така критика не означає, що ми перестали вірити в Бога або ми проти свободи віросповідання.
Кожна людина має право на релігійну свободу! Тобто, вірити в Бога, але бути поза релігійною конфесією.
Воїн Світла ніколи не грає за правилами, написаними для нього іншими!
Володимире, віросповідання і релігія — різні речі. Лише релігія поєднує людину з Богом.
Творимо разом Вільну Українську Державу Гартленд !
Зірка Вітошинська:"Володимире, віросповідання і релігія — різні речі. Лише релігія поєднує людину з Богом".
А чи може російське православ'я поєднати з Богом!?
Воїн Світла ніколи не грає за правилами, написаними для нього іншими!
Стаття викликала роздуми і запитання...
Зокрема і таке:
Які чинники впливають на вибір релігії?
Щодо юдаїзму та ісламу більш чи менш зрозуміло, що це расові і національні традиції держави/регіону проживання.
Щодо християнства складніше, оскільки в християнстві є багато конфесій: православ'я; католицизм і протестантизм, всередині якого багато гілок.
Щоб була зрозумілішою суть мого запитання, наведу два приклади.
Перший із власного життя.
***
Я народився у 1947 році в сім’ї українських інтелігентів: мати – вчителька мови і літератури, батько – інженер. Мої батьки були з того покоління, яке пережило Колективізацію, Голодомор і Німецько-радянську війну (батько 1906 р. народження, мати – 1919-го).
Читати я навчився у чотири з половиною роки. Ініціатором цього була бабуся. Справа в тому, що я постійно їй набридав з читанням казок. Особливо ввечері, перед сном. На той час відключення електрики було звичайним явищем. І кімнати освітлювалися гасовими лампами, світло яких було досить тьмяним. Бабусі, яка до того ще й використовувала для читання окуляри з товстими лінзами, в таких умовах читати було важко. Я не пам'ятаю, які методики вона використала, але дуже швидко навчила мене читати. І тоді ми з нею помінялися ролями – вона просила мене щось їй почитати, а сама в цей час лежала на дивані і слухала. Таким чином, окрім традиційних казок, я долучився до читання дорослих книжок. Для бабусі, як я пам’ятаю, читав «Степан Разин», «Госпожа Бовари»...
А на мій день народження, 5 років, мені хтось з маминих колег-вчителів подарував шикарний на той час подарунок – двотомне видання «Дон-Кіхот» з величезною кількістю дуже красивих ілюстрацій. При цьому дарувальниця сказала щось на кшталт: «Вова, це дуже цікава книга. Підростеш, підеш в школу, навчишся читати і прочитаєш!»
І дарувальниця, і всі гості були шоковані, коли я тут же відкрив книгу і вголос виразно почав читати!
Крім казок, на яких я навчився читати, моїми першими (і улюбленими) книгами були «Что рассказывают древние греки о своих богах и героях» та «Что рассказывают древние римляне о своих богах и героях». Цікаво, що ці книги входили у серію "Школьная библиотека для старшекласников".
Ось через ці книги я дізнався, що є Бог!
Оскільки мама була завучем школи, то ікон і Біблії в хаті не було; Біблія і Новий Заповіт ніколи не читалися і не обговорювалися; в церкву ніхто з нашої сім'ї не ходив.
З семи років у мене було стандартне радянське дитинство - школа, жовтенятство, піонерія... Далі комсомол, навчання в технікумі і армія - учебна дивізия (школа сержантів) і дворічна служба в республіці Куба. В Радянський Союз я повернувся в червні 1969 року у віці 22 з половиною років.
Далі навчання у виші, робота, створення сім'ї... Під час навчання я мав можливість ознайомитися з курсом лекцій "Релігії світу", що розширило мій світогляд. В той же час, хоча в Бога я фактично вірив з дитинства, визначитися в християнстві щодо конфесії я не міг.
В православ'ї внутрішній спротив у мене викликав термін "раб божий", оскільки я вважав себе вільною людиною. А також стояння на колінах і биття поклонів до землі перед іконою, цілування ікон і руки священника.
Католицизм мені подобався за формою обряду. Особливо подобалися органна музика та релігійний живопис. Також подобалася більш вільна атмосфера в костьолі, де можна було сидіти і слухати музику.
Щодо протестантизму, то я вважав це сектанством.
І тільки в незалежній Україні, на початку 1990-х років, я визначився з конфесією - Українська православна церква Київського Патріархату (УПЦ КП).
Але на мій вибір вплинули суто політичні, а не релігійні чинники.
***
Другий приклад стосується сім'ї знайомих - наші діти разом вчилися, ми часто зустрічалися на батьківських зборах і я бував у них в гостях...
Воїн Світла ніколи не грає за правилами, написаними для нього іншими!
Приклад другий...
***
Сім'я:
1. «Дідусь»: 1915 р.н.; українець, народився в Полтавській області, УРСР. Член КПСС. Старший офіцер МВС УРСР. Атеїст.
2. «Бабуся»: 1922 р.н.; росіянка, народилася в Свердловську, СССР. Безпартійна. Атеїстка.
В шлюб вступили у 1939 році під час проходження дідуся військової служби в Свердловську. В Київ переїхали у 1949 році.
3. «Донька»: 1951 р.н.; українка, народилася в Києві. Освіта вища. Комсомолка/Безпартійна. До релігії байдужа, але не атеїстка.
4. «Чоловік доньки»: 1949 р.н., народився в Києві. Освіта вища. Комсомолець/Безпартійний. До релігії байдужий, але не атеїст.
5. «Внучка»: 1975 року народження. Піонерка. До релігії байдужа.
У 1992 році «донька» і «внучка» знайомляться з місіонерами Церкви Ісуса Христа Святих останніх днів (мормони) і в грудні приймають хрещення в Церкві, активно відвідують усі зібрання, пропагують Церкву серед знайомих. Агітують «чоловіка доньки», але він залишається байдужим.
У 1993 році «внучка» знайомиться з хлопцем, який є членом американської протестантської Церкви, яка зареєструвалася в Україні. У 1994 році «внучка» перехрещується в протестантській церкві, виходить заміж за свого обранця і вони вінчаються в протестантській церкві.
У 1995-му «внучка» і «чоловік внучки» їдуть місіонерами в Дніпропетровськ, де він створює і очолює приход Церкви, як пастор. Там вони проживають і дотепер.
«Донька» несхвально поставилася до вибору «внучки», вважаючи її вибір церкви єрєсью!
«Внучка» до смерті матері («доньки») вважала її вибір та церкву мормонів єрєсью!
"Дідусь" і Бабуся" несхвально ставилися до їхнього вибору - так і померли атеїстами.
«Чоловік доньки» після утворення ПЦУ і отримання Томосу став вважати себе православним ПЦУ.
***
На запитання щодо мотивації при обранні конфесії жоден з фігурантів моєї розповіді нічого конкретного відповісти не зміг, окрім, як сказати, що його вибір правильний, оскільки він обрав «правильну, істинну, Церкву»!
Так які ж чинники впливають на вибір релігії та конфесії?
Воїн Світла ніколи не грає за правилами, написаними для нього іншими!
Влодку, краще ознайомитися з працями такого роду:
«Аріянська релігія: 5 головних особливостей і відмінностей від антирелігій (+аудіо)» https://www.ar25.org/node/45607
Російського православʼя не практикувала, але те, що воно робить зі своїми рабами — показує московська війна.
Натомість стверджую, що греко-католицьке віровизнання ніколи не дарувало мені того позитиву, відчуття щастя, підняття у вищий простір подій, здоровля, як аріянський світогляд !
Творимо разом Вільну Українську Державу Гартленд !
Простір волі чи Царство Боже: де шукати істину?
У статті розглядається концепція Царства Божого та Простору волі, однак мені здається важливим уточнити основний дороговказ до Царства Божого, як він викладений у священних текстах.
У Бгаґавад-Ґіті, яка є одним із найважливіших духовних текстів, Крішна постійно наголошує, що Бог перебуває в серці кожної людини. Йога, медитація, зосередження на внутрішньому світі та святому образі — це ті практики, які ведуть людину до єднання з Божественним. Крішна говорить: "Думай про Мене, медитуй на Мене, і ти знайдеш Мене у своєму серці" (Гіта 6.15).
Подібну ідею ми знаходимо в Євангелії, де Ісус стверджує: "Царство Боже всередині вас" (Лк. 17:21). Це прямий заклик шукати божественне не у зовнішніх діях чи просторах, а через глибоке занурення у свій внутрішній світ.
На мою думку, Царство Боже — це не зовнішній простір, що відкривається через дії чи вибір, а стан свідомості, який розкривається через практику медитації, внутрішнього зосередження та духовної праці над собою. Саме в цьому внутрішньому храмі людина знаходить Бога, гармонію та спокій.
Тому я вважаю, що головний дороговказ для кожного з нас — це навчитися слухати себе, заглиблюватися у свій внутрішній світ і зосереджувати всю свою увагу на Богові, який мешкає всередині. Це шлях, який однаково підтримують і вчення Крішни, і слова Ісуса.
Цей підхід допомагає поєднати глибокі традиції йоги та християнства, наголошуючи, що справжнє спасіння починається з пізнання себе.
З великою повагою та любовю Махарадж!
Радіймо!
Арджуна Пандав wrote: На мою думку, Царство Боже — це не зовнішній простір, що відкривається через дії чи вибір, а стан свідомості, який розкривається через практику медитації, внутрішнього зосередження та духовної праці над собою.
***
На мою думку, це слушна думка:
Царство Боже — це не зовнішній простір, що відкривається через дії чи вибір, і не якийсь інший вимір, а стан свідомості, який розкривається через духовну працю над собою.
Воїн Світла ніколи не грає за правилами, написаними для нього іншими!
Дякую за статтю, Ігоре!
Дуже важливе відкриття! Воно дає відповіді на багацько питань і знімає перешкоди на шляху здобуття духовних чеснот. Тож, працюймо!)