Аргументовано, що аксіологічна абсолютизація особистісного зростання випливає із базових світоглядних імперативів експакультури, які рухали цивілізаційний розвиток від пракультури поклоніння природі до намагання панувати над нею, вдосконалювати її, створювати штучне, й прагнути необмеженого зростання. Показано, що експакультура повинна змінитися пермакультурою, спрямованою на сталий розвиток, створення екоінтерактивних технологій особистісного зростання. Ключові слова:експакультура,особистісне зростання, пермакультура,