Загалом прийнятий закон можна розглядати і як вдалий хід американських республіканців. Давши в руки демократа-президента інструмент для міжнародної політики, але не вимагаючи його використання, вони отримали можливість у ході майбутньої передвиборної компанії належно оцінити президентську діяльність.
Акт на підтримку свободи України, одноголосно прийнятий Конгресом, очікує тільки на підпис Обами, щоби стати законом
Сам по собі, він не стане початком повноцінної холодної війни проти Росії з боку США. Проте він дасть можливість президенту США – і не тільки Обамі, але і його наступнику, швидше і жорсткіше відповідати на геополітичні провокації Росії будь-де у світі.
Після того, як палата представників США одноголосно підтримала законопроект, який передбачає надання Україні допомоги та летального озброєння і визначає Україну особливим військовим партнером США поза блоком НАТО, документ залишилось підписати президенту США. Масова підтримка цього законодавчого акту в обох палатах Конгресу практично не залишає Обамі шансів на якийсь політичний маневр.
З іншого боку, і великої потреби у якомусь маневрування немає – найрадикальніші можливості повипливати на стосунки з Росією законопроект надає саме президенту США, від якого залежатиме, застосує він їх чи ні.
Тепер президент США може без зайвих затримок одноосібно вводити чисельні види санкцій проти осіб, компаній та фінансових інституцій, що діють на користь російського оборонного та нафтогазового сектору. Приділено увагу необхідності утримати уряд Росії від подальшої дестабілізації обстановки не тільки в Україні, але й в "інших незалежних країнах Центральної та Східної Європи, Кавказу та Центральної Азії".
Більше того, президент США може визначати "країни, що викликають особливу заклопотаність" США (в якості прикладу наведені Польща, Прибалтика та центральноазіатські республіки), і карати санкціями тих, хто доставляє зброю на їх територію без дозволу законно обраного уряду.
Про те, хто в будь-який момент "починає викликати заклопотаність", президент просто повідомляє Конгрес. У такий спосіб, прийнятий документ, окрім підтримки власне України, Грузії та Молдови дає в руки президента США інструмент для швидкого і жорсткого реагування на можливі російські провокації у будь-якій точці планети.
Прикро, але тягар економічних санкцій, під яким потроху падає російська економіка, може сподвигнути російського президента не на примирення зі світом, а на дедалі відчайдушніші авантюри. Добре, що це розуміють у Вашингтоні – і намагаються підготуватись до подібних сюрпризів.
Звісно, зважаючи на теперішній страх Обами стосовно того, що подальше розширення американських санкцій без узгодження з ЄС "може бути контрпродуктивним", розраховувати на надто рішучі кроки тут не доводиться, проте закон залишиться чинним і після зміни господаря Білого дому, який, скоріше за все, може належати до іншої партії. Врешті, і демократи у США бувають вкрай різні.
Загалом, прийнятий закон можна розглядати і як вдалий хід американських республіканців. Давши в руки демократа-президента інструмент для міжнародної політики, але не вимагаючи його використання, вони отримали можливість у ході майбутньої передвиборної компанії належно оцінити президентську діяльність.
Стосовно того, яку зброю США готові надати Україні, то у списку відсутні протиповітряні засоби та транспорт, натомість було додано тактичні розвідувальні безпілотні та радарні системи для "відлову" ворожої артилерії.
Загалом може виникнути питання – чому для прийняття цього документу американському Конгресу знадобилося дев'ять місяців часу і кількадесят тисяч українських та російських покійників?
Відповідь може здатись цинічною, але що поробиш. В російській агресії – і нашій готовності протистояти Росії, вони побачили свій геополітичний шанс і необхідність довершити те, що не вдалось зробити у 90-х. При тому якщо російський реваншизм був для американських законодавців очевидним з самого початку, то наша готовність йому протистояти, схоже, викликала запитання, позитивну відповідь на які конгресмени отримали тільки зараз.
При тому не варто обманювати себе тим, що сьогоднішній закон забезпечить нам негайну перемогу, автоматичний вихід з кризи, економічне зростання і подальше щастя, як то схильні думати декотрі надміру оптимістичні коментатори.
Все простіше. Оскільки Україна продемонструвала готовність воювати – нам пообіцяли (і скоріше за все – дадуть) зброю.
Якщо Україна продемонструє реальні кроки у справі знищення корупції, нам охоче допоможуть і в цьому. Якщо в Україні раптом стане легко і прибутково вести бізнес, гроші прийдуть сюди самі, навіть без американського конгресу чи європейського парламенту. Дорогу здолає лише той, хто хоч кудись насправді йде.
Першим кроком перетворення на вічно молодого ельфа є особисте зусилля людини з оновлення своєї свідомості. Другим кроком – формування соціального середовища, в якому палінгенезія вважається не...
США погодились на пропозицію Путіна почати нову холодну війну
Світ:
Загалом прийнятий закон можна розглядати і як вдалий хід американських республіканців. Давши в руки демократа-президента інструмент для міжнародної політики, але не вимагаючи його використання, вони отримали можливість у ході майбутньої передвиборної компанії належно оцінити президентську діяльність.
14072702r.jpg
Акт на підтримку свободи України, одноголосно прийнятий Конгресом, очікує тільки на підпис Обами, щоби стати законом
Сам по собі, він не стане початком повноцінної холодної війни проти Росії з боку США. Проте він дасть можливість президенту США – і не тільки Обамі, але і його наступнику, швидше і жорсткіше відповідати на геополітичні провокації Росії будь-де у світі.
Після того, як палата представників США одноголосно підтримала законопроект, який передбачає надання Україні допомоги та летального озброєння і визначає Україну особливим військовим партнером США поза блоком НАТО, документ залишилось підписати президенту США. Масова підтримка цього законодавчого акту в обох палатах Конгресу практично не залишає Обамі шансів на якийсь політичний маневр.
З іншого боку, і великої потреби у якомусь маневрування немає – найрадикальніші можливості повипливати на стосунки з Росією законопроект надає саме президенту США, від якого залежатиме, застосує він їх чи ні.
Тепер президент США може без зайвих затримок одноосібно вводити чисельні види санкцій проти осіб, компаній та фінансових інституцій, що діють на користь російського оборонного та нафтогазового сектору. Приділено увагу необхідності утримати уряд Росії від подальшої дестабілізації обстановки не тільки в Україні, але й в "інших незалежних країнах Центральної та Східної Європи, Кавказу та Центральної Азії".
Більше того, президент США може визначати "країни, що викликають особливу заклопотаність" США (в якості прикладу наведені Польща, Прибалтика та центральноазіатські республіки), і карати санкціями тих, хто доставляє зброю на їх територію без дозволу законно обраного уряду.
Про те, хто в будь-який момент "починає викликати заклопотаність", президент просто повідомляє Конгрес. У такий спосіб, прийнятий документ, окрім підтримки власне України, Грузії та Молдови дає в руки президента США інструмент для швидкого і жорсткого реагування на можливі російські провокації у будь-якій точці планети.
Прикро, але тягар економічних санкцій, під яким потроху падає російська економіка, може сподвигнути російського президента не на примирення зі світом, а на дедалі відчайдушніші авантюри. Добре, що це розуміють у Вашингтоні – і намагаються підготуватись до подібних сюрпризів.
Звісно, зважаючи на теперішній страх Обами стосовно того, що подальше розширення американських санкцій без узгодження з ЄС "може бути контрпродуктивним", розраховувати на надто рішучі кроки тут не доводиться, проте закон залишиться чинним і після зміни господаря Білого дому, який, скоріше за все, може належати до іншої партії. Врешті, і демократи у США бувають вкрай різні.
Загалом, прийнятий закон можна розглядати і як вдалий хід американських республіканців. Давши в руки демократа-президента інструмент для міжнародної політики, але не вимагаючи його використання, вони отримали можливість у ході майбутньої передвиборної компанії належно оцінити президентську діяльність.
Стосовно того, яку зброю США готові надати Україні, то у списку відсутні протиповітряні засоби та транспорт, натомість було додано тактичні розвідувальні безпілотні та радарні системи для "відлову" ворожої артилерії.
Загалом може виникнути питання – чому для прийняття цього документу американському Конгресу знадобилося дев'ять місяців часу і кількадесят тисяч українських та російських покійників?
Відповідь може здатись цинічною, але що поробиш. В російській агресії – і нашій готовності протистояти Росії, вони побачили свій геополітичний шанс і необхідність довершити те, що не вдалось зробити у 90-х. При тому якщо російський реваншизм був для американських законодавців очевидним з самого початку, то наша готовність йому протистояти, схоже, викликала запитання, позитивну відповідь на які конгресмени отримали тільки зараз.
При тому не варто обманювати себе тим, що сьогоднішній закон забезпечить нам негайну перемогу, автоматичний вихід з кризи, економічне зростання і подальше щастя, як то схильні думати декотрі надміру оптимістичні коментатори.
Все простіше. Оскільки Україна продемонструвала готовність воювати – нам пообіцяли (і скоріше за все – дадуть) зброю.
Якщо Україна продемонструє реальні кроки у справі знищення корупції, нам охоче допоможуть і в цьому. Якщо в Україні раптом стане легко і прибутково вести бізнес, гроші прийдуть сюди самі, навіть без американського конгресу чи європейського парламенту. Дорогу здолає лише той, хто хоч кудись насправді йде.
Зверніть увагу
Кокон для надлюдини, або Палінгенетичний реактор Ісуса Хреста (+аудіо)