Важкі будні ефективного менеджера

Ефективний менеджер прокидається пізно, тому снідає після опівдня. На сніданок: домашній сир, омлет, іноді каша. Він полюбляє перепелині яйця та п’є фруктовий сік. Потім йому подають каву.

Перші дві години відведені для плавання. Менеджеру подобається гаяти час у воді на самоті.  Його політичні помічники вважають, що саме в цей час він розмірковує про державу. Займається деякий час час в спортзалі: більше з гирями, ніж з велотренажером.

Іноді після вправ він читає. Найбільше його цікавить історична тематика: уважно читає важкі томи про Івана Грозного, Катерину ІІ, Петера І. Хоча подейкують, що він прочитав деякі кілька: бойовик і політичну фантастику.

Після цього приймає холодну і гарячу ванну, одягається. Носить тільки костюми, зшиті на замовлення. І краватки тільки похмурих відтінків.

Далі час присвячений інформаційним документам. В його кабінетах нема екранів, телефони тільки стаціонарні, зразка 20-го століття. Робочий день починає з читання трьох товстих шкіряних папок: від ФСБ, від СЗР (розвідка), від ФСО (служба охорони). Але найтовстіші теки – це вирізки із преси. Спочатку читає «Комсомольську правду», «Московський комсомолець», «Відомості», «Комерсант». Найбільше задоволення отримує від схвальних статей про себе. Далі читає іноземну пресу. Вибірку складає адміністрація та МЗС. Ці відомства не приховують погані новини. Статті німецькою мовою мою читає в оригіналі. Він рідко користується Інтернетом. Інтерфейси розповсюджених програм спантеличують його. Але часом переглядає сатиричні відеозаписи, де його висміюють.

Після ранкового огляду матеріалів йому подають розклад. І він без радості починає діяти за планом.

В Маскві ефективний менеджер не живе: там дуже щільний дорожній рух, брудне повітря, скупчення людей. Він вибрав собі палац в Ново-Огарьово, на захід від столиці. Від палацу до Кремля 24 кілометри. Він може доїхати туди за 25 хвилин, поки всі інші стоять в заторах. Але їздити в Кремль йому не подобається. З 2012 року скоротив свої зустрічі і наради в Маскві до мінімуму. Поїздки дратують його.

Працює навіть в суботу та неділю, але в такі дні з’являється більше відхилень від графіка. Вивчає англійську мову.

Подейкують, що іноді по неділях він молиться і, навіть, сповідається. Але придворні не можуть зрозуміти його до кінця. Хоча він і не атеїст, живе він не по-християнськи.

Його улюблений вид спорту – хокей на льоду. Йому подобається вдягнути на себе міцний і зручний шолом, взяти до рук елегантну ключку. Раз на кілька тижнів ефективний менеджер влаштовує хокейний матч. Там збирається тісне коло. Команди комплектують з тілоохоронців.

Сімейного життя не має. Батьки померли. З дружиною розлучений. Доньки живуть за кордоном. Ходять чутки про коханок, але не відомо, наскільки вони правдиві.

Зате він любить тварин. Йому подобається полювати на тигрів та ведмедів.

Його літаки вилітають з терміналу Внуково-2. Літаки летять трійками. Закордонні візити спецслужби готують завчасно. За місяць до прибуття проводиться перевірка готелю. За тиждень до прибуття привозять придворних: поварів, офіціантів, прибиральниць.

Ефективному менеджерові не можна подавати молокопродукти. Панує невизначеність: він не переносить лактозу чи боїться отруєння? Продукти завозять заздалегідь. За поварами спостерігають агенти ФСБ та команда дегустаторів. На закордонних бенкетах він навіть не торкається їжі. Поводить себе так, наче вилитий з бронзи. Не посміхається. Його постійно оточує 10 людей. Наблизитись до нього можна тільки на три метри, але не ближче. Йому постійно щось шепчуть помічники. Промови йому пишуть заздалегідь. Серед міністрів мало хто може звернутись до нього напряму. Він усамітнюється в безпечній спальні, як тільки випадає нагода. А міністри всю ніч бухають і регочуть.

Один перекладач загадує: «Він безпристрасний, нібито не зовсім розуміє, що навколо відбувається, ніби не звертає увагу на людей. Наче втомлений… Він в ізоляції, в пастці. Коли стоїш поряд з ним, виникає відчуття, що він би був щасливим вийти у відставку. Але знає, що може управляти тільки феодальними способами. Щойно його хватка ослабне, все завалиться, а він опиниться за ґратами.»

Його придворні вважають, що він був щирим, коли назвав Миколу ІІ і Михайла Горбачова зрадниками і найбільшими злочинцями. Бо вони проявили слабкість, відмовившись від влади, дозволивши невігласам захопити її. Ефективний менеджер пообіцяв ніколи так не чинити.