Життєві кола

Почнемо із авторитетного та розповсюдженого знання - індійської йоги. Є багато книг зі вправами для розвитку енергетичних центрів: Муладхара-чакра, Cвадхистана-чакра, Маніпура-чакра, Анахата-чакра, Вішудха-чакра, Аджна-чакра, Сахасрара-чакра. Це потрібно для оволодіння енергією. Йогин сидить і направля увагу на чакри та уявляє деякі речі і в нього стає багато енергії. Але можна нашкодити собі такими дивними вправами. Тому, що ці складні та думкоглядні техніки відірвані від життя і їх швидкі плоди не підтверджені життєвим досвідом.

Індійським чакрам у нашому земному житті відповідають поняття Життєвих Кіл.

Перше Коло — це все що стосується самої людини. Забезпечення своїх особистих потреб у їжі, одежі; здоров'я, навчання, багатство, особиста слава... Це можна назвати Колом самого себе, або егоїзмом.

Друге Коло — забезпечення життя своєї сім'ї, продовження роду. Це Коло родини.

Третє Коло — життя в громаді. Людина може причисляти себе до багатьох громад та спільнот одночасно. Це може бути національна, територіальна, професійна солідарність, чи підтримка товаришів за якимось хобі. Це є Коло спільноти.

Четверте Коло — життя та благополуччя всього людства. Людина відчуває свою приналежність до всього людства. Свої вчинки вона вже узгоджує із інтересами людського роду в цілому. Це Коло людства.

П'яте Коло — життя та благополуччя всього живого. Це Коло природи.

Шосте Коло — людина розповсюджує свою увагу та енергію на весь всесвіт. Це Коло всесвіту.

Сьоме коло — людина розповсюджує свою увагу та енергію на світ духовних істот. Це Духовне коло.

Кожне наступне Життєве Коло об’ємніше, воно вміща у собі попереднє. Що більшим є життєве коло людини, то дієвіша, сильніша, чесніша і щасливіша вона є. Висока мета робить негаразди дрібними і легко вирішуваними.

До певної міри, самі кола життя, зацікавлюючи людину, можуть додавати їй силу життя. Але, якщо людина недостатньо розвинена і рветься у все більші кола життя, то в неї може не вистачити життєвої сили, або уваги. Тоді деякі життєві кола можуть постраждати. Так, захопившись якоюсь справою, наприклад, спасінням людства, вона може загубити своє здоров'я. Тож краще зростати поступово.

Духовне зростання людини не обов'язково повинно проходити в чіткій послідовності від першого до сьомого кола. Наприклад, можна не мати сім'ї, але стати героєм спільноти, чи досягти просвітлення.

У людини, що навела лад і благополуччя в якомусь із життєвих кіл, відповідна індійська чакра теж знаходиться у прекрасному стані і без ризику побочних явищ. Натомість, якщо розвинути якусь чакру медитативними вправами, нема ніякої надїї, що це замінить досвід відповідного життєвого кола і не станеться якесь побічне явище на зразок божевілля. А досягнувши, сидячи у печері, нірвани, людина, може, і буде відчувати блаженство, але й не буде допомагати суспільству, такі люди дуже часто добровільно йдуть із життя.

Можна помітити, що людина намагається бути чесною тільки у своїх життєвих колах. Так людина може бути чесною зі своєю сім'єю, і нечесною з товаришами по роботі, тому краде на роботі і тягне до хати. Або циган є чесним у своєму таборі і нечесним із чужинцями на базарі. Брахман, людина сьомого життєвого кола, чесний повністю. А п'яниця, наприклад, навіть сам себе намагається обдурити.

Розуміння життєвих кіл допомага підняти погляд на своє життя, навести порядок та обрати далекоглядний напрямок дій у своєму житті.

Думка про “українське коло”

Будь-який народ світу можна прирівняти до третього кола, кола громади. Бо окремий народ — це ще не все людство. І потреби будь-якого народу у світі часто йдуть не на користь іншого народу. У кожного народу є свій характер, своя “варна”. Якщо один народ виморив голодом половину сусіднього народу, це шкодить розвитку людства, бо народ-шудра не повинен мати влади над іншими народами. Український народ — це народ-брахман, творець цивілізацій, переходів на вищий щабель еволюції. Цей народ у своїй історії не проводив геноциду інших народів, і ділився з ними своїм словом, своїм знанням та розповсюджував духовність. Тільки цей народ завжди визнавав людину вільною, і тому завжди не визнавав рабство.

Не диво, що серед представників різних народів з'являються арії-брахмани, а серед представників теперішнього українського народу багато людей не-брахманів. Та річ про ту культуру, що несе наш народ, про відновлення та подальший її розвиток. Бо схоже на те, що з часів завоювання України Московією, розвиток української культури пішов занадто повільно, набагато повільніше за інші, незалежні культури. Сучасна світова індустрія впливу на розум людей, духовні практики, роблять кроки вперед. Але попри всі душевні, матеріальні, людські та культурні втрати — українці мають стати творцями нової людської цивілізації, бо їм не треба винаходити ті самі “тонкі матерії”, це закладено вже генетично. Саме українська культура працює не тільки на своє “третє коло” а і на “сьоме коло”, на благо духовного людства. Тому підтримка української культури є ознакою духовності.