Звідки пішла назва ансамблю «Божичі», вже ніхто достеменно не знає. Одні кажуть: від імені язичницького бога Божича – втілення молодості і коляди, адже ансамбль створили саме 7 січня, на давньоукраїнське свято Коляди. Інші стверджують, що «Божичі» – то Божі люди або Божі діти.

Учасникам гурту подобаються обидві версії. Вони, випускники Національної музичної академії, своєю хрещеною мамою називають професора кафедри музичного фольклору Олену Мурзіну – саме за її святковим різдвяним столом сім років тому й виникла думка про створення ансамблю.

Проводять фольклорно-етнографічне обстеження сіл

Наразі «Божичі» вивчають та відтворюють старовинну пісенну та танцювально-інструментальну традицію, яка ще подекуди збереглась у селах та хуторах Лівобережної України. Відтак один із напрямків діяльності гурту – фольклорно-етнографічне експедиційне обстеження сіл. Учасники ансамблю навіть виступили ініціаторами створення «Всеукраїнської асоціації молодих дослідників фольклору».

Керівник «Божичів» Ілля Фетисов розповів: «Наш ансамбль дуже багато їздить по Дніпропетровській області, збирає фольклорний матеріал і ми відтворюємо його в традиції, зберігаючи манеру співу – як це прийнято співати на Лівобережній Дніпропетровщині».

Вокальну частину репертуару «Божичів» складають обрядові пісні (колядницькі, весняні, петрівські, купальські, жнивні) та так звані «вуличні», протяжні й жартівливі пісні, пісні солдатського та чумацького середовища. Інструментальна частина – то танцювальні награвання на старовинній гармоні-«вєнці» та тамбуриноподібному бубоні. Також «Божичі» виконують більше двох десятків старовинних українських народних танців, що їх перейняли безпосередньо у носіїв традиції.

Виклик сучасному урбаністичному світові

У розтиражованому доробку гурту «Божичі» – три платівки. Остання – «Вік любиш – не налюбишся» включає традиційні пісні любовної тематики, зібрані у численних фольклорних експедиціях Чернігівською, Полтавською та Дніпропетровською областями. Творчість «Боричів» музичні критики називають «викликом сучасному урбаністичному світові».

Ілля Фетисов: «Дійсно, в народній культурі немає нічого штучного, все абсолютно природне, і все пов’язане з природою, тому людина, коли стикається з народною піснею, з народним танцем, вона просто оживає. Душа каже – «це моє», і людина починає цим хворіти».

Гурт «Божичі» – учасник численних фестивалів в Україні та за кордоном – у Росії, Австрії, Угорщині, Польщі, Білорусі, Литві. За виставу «У пошуках втраченого часу», створену спільно з Центром Сучасного мистецтва «Дах», ансамбль отримав театральну премію «Київська Пектораль-2001». Із 2005 року грає власну фольклорну виставу «Коло життя». Тут лунають розповіді, записані по селах від старих людей, старовині українські пісні та наспіви. Виставу тепло приймали на міжнародному фольклорному фестивалі у Польщі.


--------------------------------------

В тему:

Сучасні міні-вечорниці у комбінації з презентацією нового диску від “Божичів” (аудіо, фото)

“Вік любиш – не налюбишся”. Інтерв’ю з керівниками фольклорного ансамблю “Божичі” Іллею Фетисовим і Сусанною Карпенко

“Варйон” – “лірік брутал фольк” по-українськи

«Да просив мене Герасим»

Яке мистецтво приваблює істинних арійців

Кант «Я птичка-невеличка» (записано в селі Пуста Гребля Коропського району Чернігівської області) – аудіо 4,79 МБ

Гурт «Божичі»: щедрівка «Як сів Хрестос вечеряти» (аудіо, 0.76 Мб)

Футболки фестивалю “ЕтноЕволюція”

Сайт гурту «Божичі»