“Діванушки інтервеншн”
12/19/2002 - 12:00
“Діванушки інтервеншн”
Світ
наукаhttps://ar25.org/node/161
Ось хвацький кросвордист, який штампує відразу для кількох газет не тільки класичні, а й італійські, іспанські, угорські, шифро-, скан-, суперскан-, чайн-, білайн- та інші - ворди, бровою не повівши, називає дельфіна, що належить до морських китоподібних ссавців, “крупной рыбой”, а інший його колега з такою ж легкістю відносить павука до комах. Мало хто з укладачів кросвордів відчуває різницю між плазунами та амфібіями, не кажучи вже про такі “тонкощі”, як парнокопитні і непарнокопитні. Виникає побоювання навіть щодо безперечного героя всіх кросвордів - довгохвостого попуги: те, що це ара, знають усі, а от чи всі знають, що ара - це птах, а не, скажімо, молюск чи ракоподібне?
Але біологія - далеко не єдина сфера, де пересічні українці найхимернішим чином плутають наукові поняття і терміни. Є підстави вважати, що й астрономію ми знаємо на рівні “планиды огненной”. Ні-ні, та й проскакують на сторінках газет повідомлення про справи космічні. Джерело цієї інформації, як правило, - Інтернет. Запускаючи чергову “космічну сенсацію”, тут нерідко потрапляють… пальцем у небо! Чого варта, наприклад, недавня вигадка про 28 інопланетян-невидимок з планети Центурі (?) в одному з тбіліських помешкань. Господарів квартири вони запрошують не куди-небудь, а до своєї… Галактики. Можна було б подумати, що для авторів цієї, з дозволу сказати, замітки переліт від галактики до галактики - це щось на кшталт легкої прогулянки за маршрутом Київ - Фастів. Але ж ні. Собака заритий не в цьому. Не знаю вже відколи і від кого, та повелося у засобах масової інформації називати Галактикою… Сонячну систему. Тим часом, Сонячна система - це лише наше світило з великими і малими планетами, що обертаються навколо нього, у тому числі й Землею, а Галактика - сукупність мільярдів таких сонць, тобто зірок, з їх планетними системами, що складає усім відомий Чумацький Шлях. Крім нашого Чумацького Шляху, існують, звичайно, й мільярди інших галактик. Але найближчі з них - Велика і Мала Магелланові Хмари і так звана Туманність Андромеди, які теж складаються з мільярдів зірок, - знаходяться на таких відстанях, що світло долітає від них за тисячі й тисячі років. Вчені мають великий сумнів щодо реальності польотів навіть до найближчих зірок НАШОЇ Галактики - Проксіми Центавра (4,3 світлових року), Сіріуса (8), Тау Кита (11) тощо. А журналісти, випереджачи найгарячіші голови письменників-фантастів, запросто скачуть по ІНШИХ галактиках і квазарах, розділених тисячами, а то й мільйонами парсеків.
Найгірше в цих та інших помилках і перекрученнях те, що вони блискавично поширюються, множаться, закріплюються і в певному розумінні узаконюються. Але навіщо дивуватися прогалинам журналістів у біології чи астрономії, коли має місце елементарна неписьменність, незнання найпростіших, найфундаментальніших правил граматики і орфографії. Проілюструємо це хоча б на відомому зі шкільної лави правилі “дев’ятки”. Згідно з ним треба писати “казино”, але чомусь (певне, з патріотичних міркувань) у Києві закріпилися “казіно”. Мовляв, є “і з крапкою”, отже, немає сумніву, що вивіска українська. Почав з українським телебаченням тісно співпрацювати відомий шоумен Леонід Якубович і мимохідь (а може, й мимохіть) зробив революцію у тому ж правилі “дев’ятки”. Звичайну українську назву українського населеного пункту, яка до того ж фігурує у гоголівських творах, він охрестив Діканькою (правильно: Диканька). А наша братія, “витріщивши очі”, заповзято почала тиражувати цього мовно- географічного монстра.
Та найсвіжішим шедевром з цієї серії стало те, що ми дозволили собі винести в заголовок цього допису. Останнім часом на рекламному полі України активізувалися м’які меблі, і полізли, як у тому творі Корнія Чуковського, “з маминої спальні”… ДІВАНИ. Рідко який вагон метро обходиться без цього чуда-юда. Та найприкріше, що під впливом цих “Діванушок інтервеншн” уже й у звичайних меблевих магазинах і салонах почало закріплюватись це кричущо неправильне написання - “діван”. Як бачимо, принаймні частина перелічених збочень зумовлена причинами зовнішніми, такою собі мовно-термінологічною інтервенцією. Якщо ми напишемо “діван” замість “диван”, або назвемо нашого брата по розуму дельфіна рибою, або скромне Сонце оголосимо центром Галактики, то світ від цього, зрештою, не перевернеться. Це лише вияви невігластва, як то кажуть, без важких наслідків. Устократ гірше, коли подібні явища перекочують (А може, цей процес уже пішов? Згадаймо Бровари, Скнилів!) у сферу точних наук, у техніку, у пов’язане з ними виробництво.
Але біологія - далеко не єдина сфера, де пересічні українці найхимернішим чином плутають наукові поняття і терміни. Є підстави вважати, що й астрономію ми знаємо на рівні “планиды огненной”. Ні-ні, та й проскакують на сторінках газет повідомлення про справи космічні. Джерело цієї інформації, як правило, - Інтернет. Запускаючи чергову “космічну сенсацію”, тут нерідко потрапляють… пальцем у небо! Чого варта, наприклад, недавня вигадка про 28 інопланетян-невидимок з планети Центурі (?) в одному з тбіліських помешкань. Господарів квартири вони запрошують не куди-небудь, а до своєї… Галактики. Можна було б подумати, що для авторів цієї, з дозволу сказати, замітки переліт від галактики до галактики - це щось на кшталт легкої прогулянки за маршрутом Київ - Фастів. Але ж ні. Собака заритий не в цьому. Не знаю вже відколи і від кого, та повелося у засобах масової інформації називати Галактикою… Сонячну систему. Тим часом, Сонячна система - це лише наше світило з великими і малими планетами, що обертаються навколо нього, у тому числі й Землею, а Галактика - сукупність мільярдів таких сонць, тобто зірок, з їх планетними системами, що складає усім відомий Чумацький Шлях. Крім нашого Чумацького Шляху, існують, звичайно, й мільярди інших галактик. Але найближчі з них - Велика і Мала Магелланові Хмари і так звана Туманність Андромеди, які теж складаються з мільярдів зірок, - знаходяться на таких відстанях, що світло долітає від них за тисячі й тисячі років. Вчені мають великий сумнів щодо реальності польотів навіть до найближчих зірок НАШОЇ Галактики - Проксіми Центавра (4,3 світлових року), Сіріуса (8), Тау Кита (11) тощо. А журналісти, випереджачи найгарячіші голови письменників-фантастів, запросто скачуть по ІНШИХ галактиках і квазарах, розділених тисячами, а то й мільйонами парсеків.
Найгірше в цих та інших помилках і перекрученнях те, що вони блискавично поширюються, множаться, закріплюються і в певному розумінні узаконюються. Але навіщо дивуватися прогалинам журналістів у біології чи астрономії, коли має місце елементарна неписьменність, незнання найпростіших, найфундаментальніших правил граматики і орфографії. Проілюструємо це хоча б на відомому зі шкільної лави правилі “дев’ятки”. Згідно з ним треба писати “казино”, але чомусь (певне, з патріотичних міркувань) у Києві закріпилися “казіно”. Мовляв, є “і з крапкою”, отже, немає сумніву, що вивіска українська. Почав з українським телебаченням тісно співпрацювати відомий шоумен Леонід Якубович і мимохідь (а може, й мимохіть) зробив революцію у тому ж правилі “дев’ятки”. Звичайну українську назву українського населеного пункту, яка до того ж фігурує у гоголівських творах, він охрестив Діканькою (правильно: Диканька). А наша братія, “витріщивши очі”, заповзято почала тиражувати цього мовно- географічного монстра.
Та найсвіжішим шедевром з цієї серії стало те, що ми дозволили собі винести в заголовок цього допису. Останнім часом на рекламному полі України активізувалися м’які меблі, і полізли, як у тому творі Корнія Чуковського, “з маминої спальні”… ДІВАНИ. Рідко який вагон метро обходиться без цього чуда-юда. Та найприкріше, що під впливом цих “Діванушок інтервеншн” уже й у звичайних меблевих магазинах і салонах почало закріплюватись це кричущо неправильне написання - “діван”. Як бачимо, принаймні частина перелічених збочень зумовлена причинами зовнішніми, такою собі мовно-термінологічною інтервенцією. Якщо ми напишемо “діван” замість “диван”, або назвемо нашого брата по розуму дельфіна рибою, або скромне Сонце оголосимо центром Галактики, то світ від цього, зрештою, не перевернеться. Це лише вияви невігластва, як то кажуть, без важких наслідків. Устократ гірше, коли подібні явища перекочують (А може, цей процес уже пішов? Згадаймо Бровари, Скнилів!) у сферу точних наук, у техніку, у пов’язане з ними виробництво.
Останні записи