Хто є українцем і як це визначити
Хто є українцем і як це визначити
Українець – це той, хто належить до українського народу, тому спочатку треба визначитися з поняттям «народ».
Почнімо з того, що слово «народ» вказує на наявність спільного предка – «родителя», тобто члени одного народу є генетично («кровно») спорідненими, є людьми того ж самого роду.
Йдемо далі. Ще Платон казав, що народ – це велика людина. У сучасних термінах, народ – це біосоціальний організм, колективна істота. Подібно до окремої людини, народ має дух, душу і плоть. Що це таке?
Дух народу – це спільнота духовних сутностей, об’єднаних спільними інтересами у світі духів. Втілення у фізичному світі відбувається зі світу духів, який в українській традицій позначають терміном «Нава». Дух народу визначає його волю.
Душа народу – це його інформаційна складова: мова, інтелект, емоційність, знання, звичаї, пісні, танці, навички тощо.
Плоть народу – це його генофонд, реалізований у фізичних тілах своїх представників.
Душа (невидима, «м’яка», «софтвар») і плоть (видима, «тверда», «хардвар») – це земні складники народу; в українській традиції вони позначаються терміном «Ява» (явний світ).
Між трьома складниками існує тісний зв’язок. Дух народу – це його світоглядно-вольовий стрижень, який неминуче підлаштовує під свої потреби душу і плоть. Що вищий рівень «небесного народу», то розвиненішу психіку і якісніший генофонд він потребує в земних умовах, а тому плекає їх у процесі групової реінкарнації.
Відтак ми розрізняємо Україну духовну (спільноту українських духовних сутностей – втілених і невтілених) і Україну земну (спільноту втілених українських духовних сутностей). Покажемо це не прикладі.
Уявімо, що група українців увійшла в комп’ютерну гру і створила віртуальний український народ. Для успішної змагальності з іншими віртуальними народами, українці формуватимуть для себе інструментарій: засоби спілкування, організаційні моделі, стратегії перемоги, оснащення, ресурси тощо. Якими вони будуть?
Згідно з принципом економії енергії, вони використовуватимуть те, до чого звикли. Наприклад, мовою внутрішнього спілкування буде тільки українська, адже єдина мова дозволяє найточніше передавати сенс, а також утаємничувати спілкування від конкурентів.
Якщо через якісь обставини гравець-українець «випадково» потрапив до іншого віртуального народу, то він почуватиметься в ньому некомфортно, а за першої ліпшої нагоди пристане до своїх.
Це те, що спостерігаємо в реальному житті. Скільки знаємо історій, коли людина все життя вважала себе «русскім», але якось почула про Україну, занурилася в українську історії та звичаї, швидко вивчила мову і переїхала в Україну. Бо тут їй добре! Ще яскравішими є випадки, коли українцями раптом відчувають себе німці, англійці, індіанці, японці або африканці. Колись читав про німкеню, яка ненароком почула українську пісню, після чого розридалася, заговорила українською і захопилася вишиванням.
– А чи може бути, що в одному житті людина почувається щасливою з одним народом, а в наступному – з іншим?
Нема підстав відкидати таку можливість. Просто це означатиме, що спочатку відбувся перехід у духовному світі до іншого «небесного народу», а вже після втілення людина природно притягнулася «до своїх».
Таким чином, належність до народу має духовне коріння (визначається «на небесах»), а в земних умовах лише реалізується з більшим чи меншим успіхом.
А тепер, нарешті, переходимо до запитання «Хто є українцем і як це визначити?»
Нам ніхто не дасть довідку про те, ким є людина в духовному світі. Висновок можемо зробити тільки на основі її земної поведінки. Це робиться на основі трьох простих критеріїв.
1. Людина сама визнає себе українцем. Тобто їй подобається належати до українського народу і сприяти його розвитку. Підтвердженням правдивості такої самоідентифікації є конкретні дії людини на користь української справи. Головне, що людина публічно визнає себе українцем. Самовизнання – це річ об’єктивна.
2. Людина розмовляє українською мовою. Якщо вона раніше її не знала, то докладає зусиль для її освоєння. Духовний українець невимушено опановує земну українську мову, тому що природні справи робляться з любов’ю, а тому легко й ефективно. Володіння мовою – це також об’єктивний показник, який легко перевіряється.
3. Наявність українського предка. Якщо людина належить до європейського антропологічного типу, то взагалі нема жодних питань, адже всі білі люди мають спільного предка і походять зі спільної прабатьківщини. Якщо ж у людини є домішки інших рас, то їй треба документально довести наявність українця у своєму родоводі.
– А якщо людина іншої раси приносить велику користь українській справі, але не може представити документи про українського предка?
Для таких випадків є генетичний аналіз: за порівняно невелику плату за місяць-другий можна отримати довідку про наявність чи відсутність «українських генів».
– А якщо людина, скажімо, чисто чорношкіра, є надзвичайно корисною для України, але зовсім не має генів, притаманних українцям?
Якщо вона справді така цінна, то ніщо не завадить Українській державі визнати таку людину «духовним українцем» або просто надати їй статус громадянина.
– Чи можна кожного громадянина вважати членом Української нації?
Громадянство і нація – це різні категорії.
Громадянин – це категорія політична, яка об’єднує людей, наділених правами делегувати своїх представників в органи державної влади усіх рівнів.
Натомість етнос і нація характеризують стан народу. Якщо бути точним, то обидва слова – гелленське «етнос» і латинське «нація» означають те ж саме – «народ». Ми ж їх використовуємо для позначення двох рівнів організації народу: етнос – це аморфний стан, близький до натовпу, натомість нація – це організований народ зі своєю державою.
Український народ, навіть після оновлення у 2014 році, досі перебуває у стані аморфного етносу. Наше завдання – перетворити його на організовану націю з Українською державою.
Хай Буде!
Продовження у статті: Громадянство Третього Гетьманату: застосовуємо досвід Ізраїлю і Швейцарії
...Там куди нас кличе Хрестос, рас немає.. Але, щоб стати на шлях світла, потрібно мати твердий фундамент у тому просторі, де гени все таки "працюють".Хай буде!Для націоналістів нація- це етнічна, кровно споріднена спільнота, що вирізняється, головним чином, власною історією та мовою, члени цієї спільноти - вільні громадяни, які мають рівні права й обов'язки у своєму територіально чітко окресленому "домі" Мета націоналістів - підтримка життєздатності цієї спільноти, її автономії і єдності". Цілком є не достатньо по тій простій причині, що будь яка людина будь якої національності запросто може сі скиглити (як от це робить наша подруга Дзвінка та отой жидик вище у попередньому коментарі про якого згадується) про свою національну приналежність до української нації будучи при цьому абсолютно етнічним представником будь-якої іншої нації... А ось питання у виборі Яка гаплогрупа "є" українською я вважаю в першу чергу все ж залежить від сили духа прийняти те чи інше рішення у питанні етнічності українця опісля чого якого вже можна потім і визначати його за відповідні певні заслуги як зразкового українця, чи/або за визначенням його шкідливих заслуг для існування нації як ганебного українця, який в свою чергу повторюся ще раз все таки є на рівень вищим від неетнічного українця, по тій простій причині, тому що як пише сама ж наша подруга Дзвінка, цитую:... Або ж ні! Не процитую, бо те її повідомлення шкода, але воно видалено причому разом із моєю відповіддю=( Це називається вільна думка на НО =)) Одним словом я її слова не пам"ятаю, але вона і сама добре знає, що нас порозкидувано скрізь і всюди як по національностям то так і по поведінці починають від геніїв і завершуючи маньяками, наркоманами, тобто відходами суспільства... Але тепер питання в наступному, для чого було видаляти той доволі корисний для загалу кола читачів НО коментар??? =(( Все більше писати після такого не хочу вже=((- стародавні вавилоняни;
- стародавні ассирійці;
- стародавні фінікійці та ін.;
- сучасні араби;
- сучасні євреї;
- сучасні ассирійці;
- сучасні друзи.
Арії – це народи, які розмовляють на мовах арійської (індоіранської) групи індоєвропейської сім’ї, що походять від самоназви історичних народів Давнього Ірану й Давньої Індії. На мою думку, категорії «етнічний семіт» і «етнічний арій» аналогічним чином вказують:- перша – на приналежність людини до одного з семітських народів;
- друга – на приналежність людини до одного з арійських народів.
<!--break--> Натомість мені абсолютно незрозумілі такі категорії, як «статус єврея» і «статус українця». Що це за «статуси» такі, можу лише здогадуватись. Маю пару гіпотез. Гіпотеза №1 – «Штабна гра». Розумію, що на сайті «НО» відбувається щось на кшталт армійських «штабних ігор». В даному разі мета «штабної гри» – це побудова органічно нової Української держави. Але я не є повноцінним учасником цієї гри. Так би мовити, я маю «статус спостерігача», бо вже зареєструвався на сайті «НО», пильно придивляюсь до тутешньої «гри» і намагаюся збагнути її завдання та правила. Але я й досі не все зрозумів. До того ж, зареєструвався тут лише 4 з гаком місяці тому, тоді як корифеї грають на «НО» вже по кілька років. Отже, я й досі не знаю, за що у цій «штабній грі» присвоюють «статус єврея», а за що – «статус українця». Гіпотеза №2 – «Народна». Якось на стіні будинку №2 по вул. Хорива у Києві, де я прожив свої перші 50 років, з’явився напис метровими (буквально) літерами: «БАНДЕРА – ЖИД». Отаким чином я став свідком, як Степану Андрійовичу був присвоєний «статус єврея». В різні роки я був свідком того, як «статус єврея» з різних причин присвоювався й іншим видатним персонам:- Володимиру Леніну;
- Адольфу Гітлеру;
- Йосипу Сталіну;
- Михайлу Горбачову;
- Леоніду Кравчуку;
- Борису Єльцину;
- Леоніду Кучмі;
- Володимиру Путіну;
- Віктору Ющенку;
- Юлії Тимошенко;
- Володимиру Литвину;
- Леоніду Черновецькому;
- Віктору Януковичу;
- Петру Порошенку;
- Арсенію Яценюку.
Підкреслюю: йдеться саме про «статус єврея», бо не всі з перерахованих осіб є етнічними євреями чи мають єврейське коріння. Так само, як і «400’000 євреїв-есесівців», які буцімто винищували українців під час ІІ Світової війни. З іншого боку, «статус єврея» ніяк не ліпиться до братів Кличків (євреї у третьому коліні) чи до братів Стругацьких (етнічні євреї). Отже, припускаю, що «статус єврея» в народному розумінні рівнозначний таким статусам, як «гнида», «падлюка», «паскуда» і т.ін. Щодо «статусу українця», то він є доволі рідкісним. Мені довелось читати про такий випадок: коли одного ув’язненого бандерівця в якомусь ГУЛАГівському таборі обізвали «хахлом», він добряче зацідив за це в писок – тоді той, що говорив, визнав у цьому бандерівці «українця». Це свідчить, що значно розповсюдженішим є «статус хохла», рівнозначний таким поняттям, як «салоїд», «шароварник» або ж новітній «вишиватник». Більш віддалені поняття – «гречкосій», «свинопас». Відмінність між ними в тому, що «статус українця» засвідчує повагу до його носія, гордість таким статусом (як і «статусом козака», як і новітнім «статусом укропа»), тоді як «статус хохла» означає навпаки зневагу до його носія. Ситуація ускладнюється наявністю не на «НО», а в реальному житті ще й таких статусів, як «жидобандерівець» та «укрожидобандерівець», що мають самостійне значення. <!--break--> Загальний висновок: без розуміння таких категорій, як «статус єврея» і «статус українця», я не можу сказати нічого путящого про їхнє співвідношення ні між собою, ані зі статусами «етнічного семіта» й «етнічного арія». Це рівняння з двома невідомими, й варіантів його розв’язання аж надто багато (((