Недавно Наталія Артанія зробила нам цінний дарунок, написавши вірш ТВОРИМО СВОЮ ЗЕМЛЮ РАДОСТІ. І багато хто з нас радів, вчитуючись у цей прекрасний вірш. Цей вірш прочитала тут на Народному Оглядачі інша просвітлена українка Олена Артюшенко. Він викликав у неї хвилю радості. Вона є редактором Обухівської міської газети Обухівські Вісті. 21 березня 2015 р. в переддень початку Нового Арійського року Олена опублікувала вірш "Творимо..." у газеті НА ПЕРШІЙ СТОРІНЦІ. Наше місто Обухів має десь 37 тисяч жителів і є містом обласного підпорядкування. Свою газету ми шануємо.  Я розгортаю газету і з радістю бачу цей Наталчин твір, який дійшов до Обухова. Ви помітили, як рухається хвиля радості від автора і вертається до неї ж? Наталка утворила разом з колом відомих і невідомих їй людей РАДІЮ. Цим колом є люди, здатні радуватися чужим успіхам – їх можна назвати РАДІЙЦЯМИ.  Сподіваюся, що це надихне нашу поетесу до написання нових творів.

Друзі, зверніть увагу на ГЕРБ Обухова - це Дерево Життя взяте із Обухівського рушника.

Image

А от на 8-й сторінці в газеті опубліковано вірш обухівки Надій ПЕЛИХ. Надіюся що й цей вірш вам, радійці, сподобається.

АНЕКДОТ НА НОВИЙ ЛАД

Приїхав Путін зранку доворожки,

З кишені пачку баксів дістає

І просить погадати йому трошки,

Чи ще зозуля вдосталь накує.

Ворожка карти зоклада завзято,

На Путіна лукаво погляда:

«Помреш в велике українське свято –

В цей день тобі відсвятититься вода»

Скажі мнє поточнєє, ворожєя,

Мнє в будущєє двєрцу атварі.

І от намьоком устаюужє я.

В день нєзалєжності?! Ти правду гаварі!»

Поглянула ворожка винувато:

«В який би день ти, Путіне, не вмер,

Оце і буде довгождане свято,

Якого не було ще дотепер!

Надія Пелих, м. Обухів

(газ. Обухівські ВІСТІ, №11 (630), 21.3.2015 р., с.8)

…………………….