У СРСР, як відомо, були дисиденти та інакодумці (сьогодні б їх голосно називали опозиціонерами). Усі очікування та мрії про прекрасне майбутнє країни були пов'язані з цими мужніми людьми, з їхньою боротьбою. Радіо Свобода тільки й робило, що про них розповідало. Розповідало про їхні біографії, про їхні судові справи, про їхні твори, надруковані в Самвидаві тощо.

З висоти сьогоднішнього дня стає зрозуміло, що одержимість дисидентами була помилкою. Адже Совок розвалився насамперед завдяки боротьбі національних меншин за незалежність, а також завдяки Холодній війні, а зовсім не завдяки дисидентам, цитує слова Сабріяна Бадретдінова (Sabirjan Badretdinov) "Конгресс ойрад-калмыцкого народа" у Фейсбук.

Сьогодні ми робимо ту саму помилку, пов'язуючи всі надії то з Навальним, то з його вдовою, то з Яшиним, то з Надєждіним, то ще бог знає з ким. А путінський режим, найімовірніше, завалиться зовсім не через нинішніх дисидентів та інакодумців (політиками їх називати безглуздо), а як і Совок – через боротьбу регіонів за більшу самостійність, яка волею-неволею приведе їх до незалежності.

Сьогодні найефективніша боротьба з режимом (крім донатів ЗСУ) – це заохочення сепаратистських настроїв у російських регіонах. Ці настрої реально існують, але перебувають у латентному стані. Будь-яка політична криза (поразка або величезні втрати у війні, розкол еліт з приводу війни тощо) може дати новий імпульс цим настроям, які нікуди не зникли з 1990-их років.

Юлія Навальна і всі інші дисиденти відіграватимуть порівняно мізерну роль у всьому цьому процесі, попри їхню всюдисущу публічність.

В атмосфері страху (і кримінальної статті за сепаратизм) люди приховують свої уподобання. У СРСР теж про це мовчали, а щойно з'явилася можливість, одразу ж виявилося, що ніхто не хоче бути у складі імперії. Дуже часто в голові обивателя уживаються дві прямо протилежні думки:
1. хочу жити в єдиній країні
2. хочу, щоб Москва не командувала моїм регіоном, не забирала наші багатства, не призначала наших губернаторів і не вказувала нам, як жити.

Імперія вимагає диктатури. Без репресій і атмосфери страху неможливо зберегти Росію в одному шматку. Тому, без розпаду, в Росії завжди буде диктатура.