Осягнення чесноти скромність – яка є «брамою» у Царство боже (Простір волі) гарно доповнюється притчею Ісуса про невід, із якого збирають все добре в посуд, а погане викидають назовні. Це як політ на повітряній кулі, до якої беруть лише найнеобхідніше і мішки з піском (проявляється продуманість). Коли купол її починає охолоджуватися і вона опускається, мандрівники позбуваються в першу чергу баласту, і знову продовжується рух угору. Або також опанування планети «Скромність» схоже на сходження на гору.
З першою половиною Скромності зрозуміло: якщо не маєш внутріннього обмеження, то отримуєш зовнішнє (і це не карма, як хтось може подумати). Але як позбутись чогось непотрібного тепер, бо заощаджуєш його на мінливе майбутнє. І дійсно існує правило: тільки-но щось викидаєш, як миттєво воно тобі знадобується. Тому варто це робити не постійно, а по графіку: італійці, наприклад, викидають медлі під Новий рік, а ми можемо робити генеральну чистку щомісячно чи раз у два роки... .
Дякую за думки.
Дякую за статтю, важливість якої важко переоцінити!) Завжди вважала, що віра – це талант, який дається (або не дається) з народженням. А зараз з радістю дізналася, що віру можна здобути шляхом поступового вдосконалення. Цей новий погляд на віру дарує надію на те, що будь-яка людина може повірити в можливість здійснення нею надприродних дій. І тут переді мною знову постає питання, на яке я завжди шукала відповідь: Як пробудити в людях віру, як викликати в них бажання ставати активними творцями нового світу? Адже українці мають величезний потенціял віри!
З подякою чекаю на подальші статі!)
Віра – це сила, що пересуває гори; це вміння цілеспрямовано керувати нашою енергією. По суті, люба наша дія потребує затрат енергії. Здійснюючи будь-яку діяльність, ми діємо з вірою, що у нас вийде. Чим вищий наш розвиток, чим кращий зв’язок із внутрішнім богом, тим більше Всесвіт сприяє нам в досягненні поставлених цілей.
Ці істоти можуть робити щось нормальне тільки з ножем біля горла. Схоже, що на них дуже жорстко натиснули.
Тільки для того, щоб було тепленьке. Взимку так приємніше, ніж холодне.
Осягнення чесноти скромність – яка є «брамою» у Царство боже (Простір волі) гарно доповнюється притчею Ісуса про невід, із якого збирають все добре в посуд, а погане викидають назовні. Це як політ на повітряній кулі, до якої беруть лише найнеобхідніше і мішки з піском (проявляється продуманість). Коли купол її починає охолоджуватися і вона опускається, мандрівники позбуваються в першу чергу баласту, і знову продовжується рух угору. Або також опанування планети «Скромність» схоже на сходження на гору.
Дивно: «на сковороді» ! Тобто, смажить, або гріє…?
«(…) з'їдає на сніданок величезну порцію салату або страву на сковороді з великою кількістю овочів, білкових та низьковуглеводних інгредієнтів»
Цю проблему ми вирішимо трохи пізніше – коли перейдемо на новий сайт і організуємо систему внутрішньої бартерної торгівлі за «галію» (валюту облікованого дарування). Докладніше про це у статті Економіка дарування планети «Приязність»: здійснення бажань, розподілений банк, пенсійний фонд
Уряд таки дотиснули зайнятися дронами. В ОП з'ясували, що це корисно для піару. Річна бездіяльність з дронами почала підривати рейтинг "зелених".
Віра – це сила, що пересуває гори; це вміння цілеспрямовано керувати нашою енергією. По суті, люба наша дія потребує затрат енергії. Здійснюючи будь-яку діяльність, ми діємо з вірою, що у нас вийде. Чим вищий наш розвиток, чим кращий зв’язок із внутрішнім богом, тим більше Всесвіт сприяє нам в досягненні поставлених цілей.