політологія

Так називається публікація в Bloomberg, у якій йдеться, про що хочуть домовитися на саміті миру у Швейцарії, який відбудеться 15-16 червня. Саміт обговорить питання ядерної та продовольчої безпеки, викрадених українських дітей, а також можливі шляхи до переговорів з Москвою, анонсує Bloomberg.

Візит Путіна до Китаю 16-17 травня засвідчив, що китайський лідер Сі Цзіньпін не готовий пожертвувати особливими політичними та економічними відносинами з Москвою. Навіть заради європейського та американського ринків товарів і технологій, так необхідних кризовій китайській економіці. Навіть під страхом американських санкцій, у т.ч. проти китайських банків, залучених до співпраці з російським ВПК.

Однією з тем зустрічі була агресія Росії проти України, але ставлення Китаю до російсько-української війни, ймовірно, не зміниться або зміниться не суттєво. Водночас фінансові вливання КНР в одну з країн Євросоюзу можуть лише поглибити розбіжності між європейськими лідерами.

До 2013 року в українському суспільстві конкурували одразу п’ять поглядів на майбутнє. Це – досить нетипова ситуація для держави. Після початку великого вторгнення РФ в Україну проросійські наративи зникли з порядку денного, а національна ідея для багатьох стала чіткішою. Проте експерти зазначають проблеми, які виникатимуть на новому шляху.

Британський тижневик The Economist вирішив показати, як нахабність, брехня і методи Москви перетворили Еммануеля Макрона з голуба миру на яструба війни з РФ. Щоб нашкодити Франції, російські ботоферми розганяли страшилки про клопів у Парижі, використовували діпфейки у французьких новинах, щоб сфабрикувати замах на життя Макрона, і поширювали мерзенні брехливі чутки про його дружину Бріджит.

Тривалий час санкції вважали ледь не основним інструментом стримування агресії у сучасному світі. Але будь-які санкції завжди будуть передбачати купу виключень та подвійних стандартів.

Професор Олександр Мотиль у газеті «The HILL» намагається донести до американських політиків, що треба робити з Росією.

22 березня видання Financial Times писало, що США закликали Україну припинити атаки на енергетичну інфраструктуру Росії. Причин для заборони, за словами аналітиків FT, – дві.

Сьогодні найефективніша боротьба з Мордором (крім донатів ЗСУ) – це заохочення сепаратистських настроїв у російських регіонах. Путінський режим завалиться через боротьбу народів за більшу самостійність, яка приведе їх до незалежності.

Ця війна, відповідальність за яку несе виключно Путін, є екзистенційною загрозою для Європи та Франції. Росія не повинна виграти цю війну. Якщо Росія виграє цю війну, довіра до Європи знизиться до нуля. Якщо Росія виграє, зміниться життя французів. Франція більше не буде в безпеці. Європа не буде в безпеці.

Людська зрілість визначається тверезістю погляду на світ. Це не означає, що треба змиритися з його вадами та недосконалістю. Просто аби зробити світ бодай трохи кращим, його потрібно сприйняти (але не обовʼязково прийняти!) таким, як він є. Вилікувати пацієнта можна лише поставивши йому правильний діагноз...

Видання Politico опублікувало серію статей під загальною назвою "Чому Захід втрачає Україну". Дуже симптоматично, бо матеріали вийшли після двох важливих міжнародних подій з Україною в центрі порядку денного. Перша – Мюнхенська конференція з безпеки (16-18 лютого 2024 року), друга – Ялтинська європейська стратегія (YES) (24-25 лютого).

Останні пів року Росія почала відкрито зловживати своїм правом скликати засідання для поширення своєї пропаганди. Зараз практично не існує можливості відмовити Росії у скликанні засідання. Росія дуже агресивно реагує на дії інших членів Радбезу ООН, коли вони намагаються протистояти Росії. Радбез та Генасамблея – насправді місця для політичного театру.

Багато хто схильний вважати, що нинішні серйозні проблеми нашої країни – це лише невдалий результат політики з добрими намірами. Але що, як програми, які здаються невдалими, були з самого початку задумані для знищення цивілізації?

НАТО – це оборонний союз рівних держав. Таким є принцип роботи Альянсу. Утім почути про це можна хіба що в урочистих заявах. Реальність – інша, і її не приховують.