превентивний удар

«…Перемога в Польщі, досягнута виключно силами німецької армії, спонукала мене знову звернутися до західних держав з мирними словами. Вони були відхилені міжнародними та єврейськими паліями війни. Але причина їхнього відхилення вже тоді полягала в тому, що Англія все ще сподівалася, що їй вдасться мобілізувати проти Німеччини європейську коаліцію, включаючи балканські країни і Радянську Росію. У Лондоні вирішили направити послом в Москву містера Криппса. Він отримав чітке завдання за будь-яких обставин відновити відносини між Англією і Радянською Росією і розвивати їх в англійських інтересах. Про прогрес цієї місії повідомляла англійська преса, якщо тактичні міркування не змушували її до мовчання». (Із Звернення Адольфа Гітлера до німецького народу у зв'язку з початком війни проти Радянського Союзу, 22 серпня 1941 р.)

Я став стежити за кожним рухом нашого великого противника на Сході. З квітня по травень я, можна сказати, безперервно знаходився на спостережному пункті і відстежував всі процеси, сповнений рішучості в будь-який момент, як тільки мені стане ясно, що противник готується до наступу, в разі необхідності випередити його на 24 години. В середині червня ознаки стали загрозливими, а в другій половині червня не залишилося ніяких сумнівів в тому, що мова йде про тижні або навіть дні. І тоді я віддав наказ виступити 22 червня. Повірте мені, старі товариші, це було найважче рішення за все моє життя, рішення, про яке я знав, що воно втягне нас в дуже важку боротьбу, але сподівався, що шанси виграти її тим більші, чим швидше ми випередимо іншу сторону. Адольф Гітлер ( з промови перед своїми старими соратниками в пивній Левенбройкеллер в Мюнхені, 8 листопада 1941 року).

Еріх Франц Зоммер народився в 1912 р. в німецькій родині, яка мешкала в Росії. У 1940 р. він був прийнятий на роботу в протокольний відділ німецького МЗС в якості перекладача з російської мови. 22 серпня 1941 року Зоммер брав участь в процедурі оголошення війни Радянському Союзу. Після війни він десять років провів у радянських контаборах, потім повернувся на дипломатичну службу, був німецьким консулом в Преторії і Сан-Франциско. Вийшовши на пенсію, написав кілька книг. Одна з них так і називається «Меморандум: як Радянському Союзу була оголошена війна» (Das Memorandum: wie der Sowjetunion der Krieg erklärt wurde).

«…Що стосується боротьби на Сході, Дуче, то вона безумовно буде важкою. Але я ні на секунду не сумніваюся у великому успіху… На закінчення я хотів би Вам сказати ще одне. Я відчуваю себе внутрішньо знову вільним, після того як прийшов до цього рішення. Співпраця з Радянським Союзом, при всьому щирому прагненні домогтися остаточної розрядки, часто сильно обтяжувала мене. Бо це здавалося мені розривом з усім моїм минулим, моїм світоглядом і моїми колишніми зобов'язаннями. Я щасливий, що звільнився від цього морального тягаря…». (Адольф Гітлер)

«Згідно з уже підготовленим «похвилинним планом», бесіда з Деканозовим повинна була тривати з 3.30 до 4.00 берлінського часу. Після цього повинні були бути проінформовані представники дружніх і нейтральних держав ... Точно в призначений час Деканозова ввели в кабінет. Він, очевидно, ні про що не здогадуючись, простягнув Ріббентропу руку і почав, після того як ми сіли за стіл, за дорученням свого уряду викладати конкретні питання, які вимагали роз'яснення. Однак Ріббентроп з скам'янілим обличчям перебив його: «Тепер це не має значення. Ворожа позиція Радянського уряду по відношенню до Німеччини і серйозна загроза, яку представляє концентрація радянських військ на німецькому кордоні змушують Рейх прийняти військові контрзаходи». (Еріх Франц Зоммер, германський дипломат, учасник зустрічі Іоахіма фон Ріббентропа з послом СРСР Деканозовим 22.06.1941 р.)