Біогенетичний закон Української революції

Творення держави: нове коло

Цей принцип прискорення на новому оберті життя добре відомий у біології як біогенетичний закон. У 1866 році видатний німецький природодослідник Ернст Геккель сформулював його так: «Онтогенез є стислим повторенням філогенезу». Згідно з ним, кожна жива істота у своєму індивідуальному розвитку (онтогенез) у скороченому вигляді повторює форми, пройдені її предками або її видом (філогенез). Так, людина в процесі свого розвитку відтворює основні віхи розвитку своєї раси: спостерігаючи за своєю дитиною, ви спостерігаєте за багатотисячолітнім розвитком своїх предків.

Біогенетичний закон властивий і для соціальних організмів: при становленні нових націй існує тенденція повторення попередніх ситуацій, але у прискореному і скороченому (конспективному) вигляді. Добре виконана робота над помилками дозволяє розірвати «зачароване коло» історії і вистрибнути на вищий рівень еволюційної спіралі.

Нині 40-тисячолітній геосоціальний організм Україна в черговий раз народжує нову націю. Сенс нинішнього історичного іспиту полягає у перевірці спроможності українців здобути державну незалежність. Попередня типологічно подібна ситуація виникла у 1917 році, що відбито у популярному жарті Майдану-2014: «Янукович трохи перестарався: він хотів повернути Україну в 1937 рік, а повернув у 1917». Як і століття тому, нині також маємо пасіонарний спалах, велике прагнення до незалежності, агресивну реакцію Москви та здійснюване нею воєнне вторгнення.

Іспит на незалежність 1917–1920

Першою фазою звільнення України від московського рабства був період  Української Народної Республіки, проголошеної 7 листопада 1917 року як автономної республіки у складі Російської республіки. Головною помилкою УНР було легковажне ставлення до формування власних збройних сил, викликане соціалістичними ілюзіями щодо Москви.

Беззахисність провокує зовнішню агресію. Слабкість УНР спровокувала Москву на військове вторгнення в Україну, що розпочалося 20 грудня 1917 року. 29 січня 1918 р. відбувся бій під Крутами, а 8 лютого більшовицькі війська під командуванням Муравйова захопили Київ, де вчинили масовий терор. Відбити російський наступ вдалося за допомогою німецьких і австрійський військ: 1 березня 1918 українсько-німецько-австрійські війська звільнили Київ, а згодом і всю Україну.

Соціалістичний уряд УНР не мав сили протистояти післявоєнному хаосу і бандитизму, що викликало незадоволення як широких мас населення, так і союзників. Проблема слабкості влади була розв’язана з переходом до другої фази державотворення: 29 квітня 1918 року внаслідок безкровного перевороту було засновано Другий Гетьманат під керівництвом гетьмана Павла Скоропадського. Офіційна назва нового державного утворення – Українська держава. За сім із половиною місяців уряду Павла Скоропадського вдалося налагодити майже з нуля керування державою, національну економіку та фінанси, науку, культуру і освіту (див.: Гетьманоміка). Ставлення гетьмана до ворогів просто вражає: він їх відпускав «під чесне слово», тобто обіцянку більше не робити нічого поганого. 

Трансформацію УНР в Українську державу можна розглядати як перехід України від демократичного устрою до аристократичного.

Гетьман Павло Скоропадський

Українську державу зруйнувало антигетьманське повстання, організоване випущеними «під чесне слово» соціалістами і більшовицькою агентурою. Повстання профінансувала і озброїла Москва. На зміну Гетьманату 14 грудня 1918 року прийшла Директорія УНР, якій Москва дала підтримку і «гарантії» незалежності. Проте війська «другої УНР» ще не встигли увійти до Києва, як Москва вже розпочала проти УНР війну і в 1920 році остаточно ліквідувала її державність. Іспит на незалежність було провалено.

Робота над помилками

Якщо не вдаватися в деталі, то можна виокремити три головні причини поразки української державності 1917–1920 років.

1. Відсутність ясного світогляду і його метафізичної основи, що призвело до зараження комуністичною ідеологією, яка насправді є інформаційною зброєю для руйнування національних спільнот.

2. Довіра «слову честі» людей, які не є носіями честі, поблажливе ставлення до зрадників, неусвідомлення реальності хуцпи – супернахабної брехні, що паралізує опонента.

3. Відсутність варни брахманів, натомість підміна її організацією іудохристиянського духовенства.  

Новий шанс: Майдан 2014      

Національна революція, започаткована Майданом, має всі шанси на перемогу тільки після усвідомлення помилок минулого і недопущення їх у майбутньому.

1. Опора на арійський світогляд.

2. Довіряти тільки людям честі, які підтвердили її своїми діяннями.

3. Формування варни брахманів, а з нею всієї варнової структури суспільства.   

Час грає проти нас

Перша фаза сучасного націотворення почалася з Євромайдану: ейфорія, єврофілія, спалах патріотизму, «теплий океан», Київська Січ, «тітушки» і «тритушки», торги 00позиції з владою, мережева дія, відсутність ідеології і керівного центру. По-суті, повторення нерішучості, невизначеності і аморфності УНР.

Російське військове втручання, робота снайперів, терор влади, рішучий опір Майдану актуалізували необхідність негайного переходу до другої фази – формування твердого організаційно-ідеологічного ядра та творення нової держави.

Реальним початком другої фази може бути перехід до «Української держави» (Третього Гетьманату) шляхом отримання юридичної легітимності від Державного Центру УНР. Це відкриє законний шлях до формування тимчасового уряду і нової армії. Не варто чекати, поки Москва почне відкрите вторгнення. «Час завжди грає проти нас» –  казав повстанець Морфей з кінофільму «Матриця» (1999). Перемагає той, хто діє на випередження і переграє противника у творчості.   

Пісня «Банзай!» (ТНМК). Завантажити — 192 Кбіт/с — 4,56 Мб

Продовження у статті: Майдан – це антикримінальне повстання. Революція ще попереду!