Днями в Латвійській Національній опері за участю Голови Європейської Ради Дональда Туска, голови Єврокомісії Жан-Клода Юнкера і вищих латвійських керівників відбулося офіційне відкриття головування Латвії в Європейському Союзі. Нагадаємо, що головування передається по естафеті від однієї країни ЄС до іншої на термін півроку.
Після набуття чинності Лісабонського договору головування, латвійською мовою президентура, накладає на державу дві основні місії: організаційну (координація зустрічей, узгодження позицій, пошук компромісів, розробка оперативних дій у разі загальноєвропейських і світових НП) і презентаційну (подання Ради ЄС в інших європейських інститутах).
Для Латвії як маленької країни перше головування в ЄС - особливе, і головне - його результат, заявила в інтерв'ю Латвійському радіо прем'єр-міністр Лаймдота Страуюма. Вона зазначила, що велике значення має командна робота, яку повинні виконати разом жителі Латвії, уряд та інші офіційні особи. «Якщо ми всі разом спрацюємо як команда, щоб у головування Латвії був якийсь результат, я буду дуже рада», - сказала прем'єр.
Голова Єврокомісії Жан-Клод Юнкер, перебуваючи в Ризі разом з багатьма єврокомісарами, високо оцінив підготовку країни до президентури. «Латвія вперше головує в Раді ЄС. З досвіду можу сказати, що головування малих країн успішні. Уряд і прем'єр-міністр Латвії прекрасно підготувалися, міністри дуже компетентні і знають сфери своєї відповідальності», - підкреслив він.
А голова Європейської Ради Дональд Туск заявив під час свого виступу в Латвійській національній опері, що Латвія не могла не вибрати кращого гасла для свого головування. «Порядок денний вашої президентури є набором новорічних побажань, яких ми повинні чесно дотримуватися. Така зосередженість точно резонує з моїми надіями на порядок денний лідерів Європейської Ради. Давайте чесно вирішувати найбільш термінові проблеми Європи: сприяння зростанню і створенню нових робочих місць, модернізація європейської економіки та енергетиці за допомогою цифрової комерції, поліпшення управління в нашому Економічному і монетарному союзі, допомогти Україні стати на свої ноги і реагувати на великі потреби нашого сусідства. І це не просто список бажань, список того, що ми повинні зробити», - підкреслив Туск.
Слід зазначити, що Латвія три роки готувалася до цієї події. За півроку президентури в Латвії повинно пройти понад 200 заходів різного рівня: неформальні зустрічі міністрів, засідання експертних робочих груп, конференції, семінари. Наймасштабнішими зборами обіцяють стати Саміт східного партнерства, Нарада міністрів освіти Європи та Азії і Європейський саміт з питань стандартизації. Пріоритетами латвійського головування були заявлені три глобальні теми: конкурентоспроможність Євросоюзу, розвиток європейського потенціалу цифрових технологій, зміцнення ролі ЄС у світі.
Хоча президентура Латвії тільки починається, портал rus.DELFI.lv назвав плюси, які отримає країна від виконання цієї місії.
По-перше, економічний підйом. Дослідження консультаційної компанії KPMG, виконане за замовленням Секретаріату, стверджує, що головування в Раді принесе латвійському народному господарству 64,5 млн. євро. Прогноз спирається на припущення, що за півроку Латвію відвідають 25 тис. зарубіжних політиків, 700 журналістів і кілька десятків тисяч додаткових туристів (завдяки президентурі, в Латвію повинно приїхати на 2% більше іноземців, ніж у 2014-му, запевняє KPMG). Втім, самий відчутний приплив в казну забезпечать не приїжджі, а власні громадяни - 25,7 млн. євро планується утримати у вигляді податків з зарплат працівникам, зайнятим у президентурі, а 10,8 млн. - повинні повернутися до бюджету після того, як підприємці сплатять податки з численних закупівель, зроблених Секретаріатом.
По-друге, підвищення кваліфікації держапарату. У період підготовки до головування в Раді понад 1000 латвійських чиновників пройшли навчання на різних курсах іноземних мов та підвищення кваліфікації.
По-третє, міжнародний престиж. Головування в Раді ЄС підвищить впізнаваність Латвії в світі. Як показує практика, маленькі країни в силу своєї дисциплінованості і відсутності імперських амбіцій зазвичай краще справляються з організаційними завданнями, ніж великі держави.
Вчетверте, політична стабільність. Які б пристрасті не кипіли всередині урядової коаліції, протягом наступних шести місяців політичний бомонд буде демонстративно випромінювати взаємну повагу. Відблиски привітності освітять і Сейм: рік тому всі партії Сейму, включаючи опозиційний "Центр згоди", підписали своєрідний "пакт про ненапад" - Договір про підготовку та здійснення головування Латвії в Раді ЄС.
Вп’яте, імпульс для вирішення внутрішньодержавних проблем. Опинившись в епіцентрі подій європейського життя, Латвія так чи інакше приверне увагу і до своїх проблем. Латвійський профспілка працівників освіти і науки вже пригрозила уряду, що у разі відмови в підвищенні зарплат масштабну акцію протесту організовують так, щоб її помітили і високопоставлені іноземні гості. На магічний ефект президентури розраховують латвійські медики (вони також планують акцію протесту), лобісти закону про одностатеві партнерства, активісти латвійського Конгресу негромадян та інші незадоволені політикою влади громадяни. Ухилитися від дискусій латвійським міністрам не вдасться: члени уряду головуючої країни зобов'язані регулярно їздити до Європарламенту, де політичні групи, в тому числі, будуть розпитувати їх і про специфічні латвійські явища.
Вшосте, зростання єврооптимізму. Піврічний марафон під зірково-блакитним прапором повинен підняти рівень довіри латвійців до Євросоюзу і політики національної влади. У всякому разі, на це сподіваються місцеві політики і соціологи. Згідно з новітнім дослідженням громадського центру Providus, після десяти років перебування у складі ЄС тільки 15% населення вірять, що голос Латвії має якесь значення на європейському рівні. Це найнижчий показник серед усіх 28 країн альянсу.
Всьоме, культурна програма. Головування в Раді ЄС - це не тільки політика, а й дозвілля. Організатори латвійської президентури вирішили розкрити цю тему по максимуму, заготовивши багату програму. Витрати на культурно-презентаційні потреби складуть без малого 7,3 млн. євро. Більшість заходів пройдуть за кордоном. Однак деякі радості дістануться і місцевим жителям: будуть продовжені деякі проекти, розпочаті в Рік культурної столиці Європи, в лютому в будівлі Ризької біржі відкриється експозиція італійського мистецтва XVI-XVIII століть, навесні там же відбудеться грандіозна виставка французького живопису. Найбільше музичне подія приурочена до відкриття президентури: 8 січня в Латвійській національної Опері прозвучав новий твір Еріка Ейшенвальда "Північне сяйво".
За оцінкою порталу rus.DELFI.lv, мінусів буде менше.
По-перше, неефективні витрати. Покупка меблів і планшетів, послуги дегустатора, оренда картин, миття фасаду "Замку світла", оптові замовлення ексклюзивних шалей, організація культурних заходів у Китаї і США, ремонт посольських приміщень, придбання обладнання для телебачення - ні платники податків, ні журналісти не здатні визначити тонку грань між реальними потребами держапарату і спробою за ширмою головування задовольнити абсолютно не зв'язані з ним інтереси. Питанням вже перейнялася держконтролер Еліта Круміня. Однак, враховуючи політичну "беззубість" очолюваного їй відомства, обіцяні ревізії навряд чи приборкають апетити чиновників.
По-друге, витік мізків. Навчання персоналу - один з найбільш складних і дорогих процесів у підготовці до президентури. Щоб на належному рівні провести всі заплановані заходи, латвійські чиновники повинні досконало володіти англійською та французькою, знати дипломатичний етикет і до нюансів розуміти актуальні питання європейської політики. Втім, ніхто не може гарантувати, що команда вишколених за рахунок держбюджету фахівців захоче залишитися на своїх місцях і після завершення піврічного марафону. Зарплата старшого референта в МЗС складає зараз 800-900 євро до сплати податків. Про загрозу масового виходу після президентури, до речі, публічно попереджав екс-міністр фінансів Андріс Вілкс, який сам покинув політику саме з причини низького окладу.
По-третє, замороження реформ. Перше півріччя 2015-го латвійські міністри і високопоставлені чиновники проведуть переважно за кордоном. Дана обставина вже внесена у графік роботи уряду, і прем'єр Лаймдота Страуюма, наприклад, відкрито заявила, що проблемою загрузлого у конфліктах Бюро по боротьбі з корупцією політики займуться тільки після завершення президентури. Аналогічний підхід, швидше за все, буде застосовуватися і до інших трудомістким проблемам у сферах медицини, освіти, юстиції. При цьому не можна забувати, що на початку липня закінчується термін повноважень президента країни Андріса Берзіньша. Вже зараз зрозуміло, що партії не встигнуть до цього моменту суттєво змінити процедуру обрання глави держави, тому не виключено, що нового кандидата будуть шукати за відпрацьованою схемою "консультацій у зоопарку".
Вчетверте, ризик провокацій. Керівництво Радою ЄС пов'язане з чималими ризиками. Міністр оборони Раймонд Вейоніс очікує силових та інформаційних провокацій з боку Росії. Начальник Головного управління поліції порядку Артіс Велшс в інтерв'ю LTV згадав діюче в Іраку і Сирії терористичне угрупування "Ісламська держава". Латвійські спецслужби і прикордонної активно готуються до майбутньої місії - всі шість місяців в аеропортах, портах і на сухопутних прикордонних пунктах буде проводитися повна перевірка всіх приїжджають, незалежно від того, паспорт якої держави буде показувати чоловік.
Вп'яте, пробки. Основні заходи президентури будуть проходити в новій будівлі Національної бібліотеки, що неминуче призведе до утворення дорожніх "заторів". З урахуванням очікуваної щільності руху Ризька дума перегляне графік початку сезонних ремонтних робіт у Пардаугава. Не виключено, що доведеться перенести і випускні іспити в школах, щоб їх дати не збігалися з днями проведення в столиці великих самітів.
«ЯКЩО ВСЕ ВДАСТЬСЯ ДОБРЕ, ТОДІ ЛАТВІЯ ЩЕ БІЛЬШЕ СПРИЙМАТИМЕТЬСЯ ЯК ГАРНИЙ ПАРТНЕР»
«День» звернувся до головного редактора порталу Leta.lv Петеріса ЗІРНІСА з проханням розповісти, які очікування в Латвії покладають на головування в ЄС.
- В принципі у нас - у чиновників і у народу немає великих очікувань. Серед головних пріоритетів головування - безпека та економічний розвиток. Це розуміють і чиновники, і цього очікують люди. Більшість вважає, що найголовніше, щоб ми добре провели це головування. Загалом, вважається, що це обов'язок, який кожна країна Євросоюзу повинна періодично робити. У нас це перше головування. І якщо ми його добре проведемо, то станемо більш впливовими в ЄС. І це, напевно, найголовніше, якщо все вдасться добре і будуть якісь результати, тоді Латвію ще більше будуть сприймати як хорошого партнера.
- У рекламному ролику про головування Латвії наголос зроблено на слові чесність. Як ви можете це пояснити?
- Якщо порівняти Латвію з великими країнами як Німеччина, Франція, Велика Британія, Італія, то в них є свої глобальні інтереси. Можливо, цим хотіли підкреслити, що ми чесні по відношенню до всіх і будемо працювати на загальне благо. Звичайно, в Латвії є свої інтереси в і економічному плані, і зараз більше в сфері безпеки. А ці інтереси поділяються усіма і є важливими не тільки для нас.
- У числі пріоритетів головування - розвиток цифрової економіки та підвищення конкурентоспроможності. Як це розуміють у вашій країні?
- Йдеться про швидкий і дешевий Інтернет, впровадження в економіку підприємств обчислювальних і цифрових систем, які підвищують ефективність роботи і покращують якість продукції. В принципі, це пріоритет всієї Європи, який полягає в широкому використанні цифрових технологій для підвищення конкурентоспроможності економік євроспільноти.
- На спільній прес-конференції в Ризі з високим представником ЄС із зовнішньої і без пекової політики Фредерікою Могеріні шеф латвійської дипломатії Едгар Рінкевич заявив, що він розраховує на діалог з Москвою з метою розв'язання кризи на сході України, хоча фактично йдеться про російське вторгнення на Донбас. Чи вірять в Латвії, що ця криза дійсно можна вирішити за допомогою діалогу, враховуючи те, що Росія не виконує Мінських угод?
- Навряд чи. Судячи з заяв самої Могеріні, мені здалося, що вона між рядками сказала: карти зараз у ваших руках, давайте спробуйте. Навряд чи Рінкевич буде тим, хто вирішить цю глобальну проблему. Звичайно, нам як країні, яка головує в ЄС, доведеться активніше брати участь у цих переговорах. І на них Рінкевич представлятиме позицію Євросоюзу, а не Латвії. Якби він представляв інтереси Латвії, то, можливо, його позиція була б іншою. А зараз він буде представляти позицію ЄС, яка погоджена між усіма державами.
До слова, Латвія одним зі своїх головних пріоритетів вважає Східне Партнерство, щоб зблизити з Євросоюзом сусідні держави, зокрема Україну, Молдову, Грузію, допомогти їм розвиватися.
- Відомо, що президент Литви Даля Грібаускайте дуже різко критикує Росію, відкрито називаючи речі своїми іменами, зокрема те, що Москва є агресором щодо України. А як на російську агресію реагує ваш президент Андріс Берзіньш і прем'єр-міністр Лаймдота Страуюма?
- Це факт, що наш президент дуже обережний. Він така людина. Після нового року на порталі rus.Delfi.lt опублікували статтю, в якій порівняли дії трьох балтійських президентів у минулому році. І наш президент Берзіньш був охарактеризований як консерватор, який не визначився. Це вся його суть як людини і керівника. Він не та людина, яка визначає внутрішню політику Латвії.
- А яка позиція прем'єр-міністра щодо кризи в Україні?
- Її позиція є дещо жорсткішою. Не така як у Грібаускайте, але вона більш-менш називає все своїми іменами. Не завжди і не скрізь. Зараз у Латвії ведеться дискусія щодо того, чи приймати президенту запрошення Путіна на участь у параді на честь святкування Перемоги у Великій Вітчизняній війні 9 травня. Литовський і естонський президенти відразу відмовилися, заявивши, що не поїдуть до Москви. Берзіньш поки не визначився, каже, що ще далеко до цієї дати. Це пояснюється тим, що Латвія прийняла естафету головування в ЄС і це виглядає як якийсь дипломатичний крок: не сказати «ні» і не говорити «так». Напевно, якщо нічого не покращиться у відносинах України і Росії, тоді це буде крок перед самим 9 травня сказати «ні»: ми не поїдемо, тому що ви не виконуєте Мінських домовленостей.
Якщо ви помітили помилку, то виділіть фрагмент тексту не більше 20 символів і натисніть Ctrl+Enter
Метою «церкви програмістів» Aryan Softwerk є колективне досягнення Царства божого шляхом розробки софту для самоорганізації шляхетних духовних демосів – арійських церков. Розробка церковного софту –...
Про плюси і мінуси латвійської президентури
555.jpg
Днями в Латвійській Національній опері за участю Голови Європейської Ради Дональда Туска, голови Єврокомісії Жан-Клода Юнкера і вищих латвійських керівників відбулося офіційне відкриття головування Латвії в Європейському Союзі. Нагадаємо, що головування передається по естафеті від однієї країни ЄС до іншої на термін півроку.
Після набуття чинності Лісабонського договору головування, латвійською мовою президентура, накладає на державу дві основні місії: організаційну (координація зустрічей, узгодження позицій, пошук компромісів, розробка оперативних дій у разі загальноєвропейських і світових НП) і презентаційну (подання Ради ЄС в інших європейських інститутах).
Для Латвії як маленької країни перше головування в ЄС - особливе, і головне - його результат, заявила в інтерв'ю Латвійському радіо прем'єр-міністр Лаймдота Страуюма. Вона зазначила, що велике значення має командна робота, яку повинні виконати разом жителі Латвії, уряд та інші офіційні особи. «Якщо ми всі разом спрацюємо як команда, щоб у головування Латвії був якийсь результат, я буду дуже рада», - сказала прем'єр.
Голова Єврокомісії Жан-Клод Юнкер, перебуваючи в Ризі разом з багатьма єврокомісарами, високо оцінив підготовку країни до президентури. «Латвія вперше головує в Раді ЄС. З досвіду можу сказати, що головування малих країн успішні. Уряд і прем'єр-міністр Латвії прекрасно підготувалися, міністри дуже компетентні і знають сфери своєї відповідальності», - підкреслив він.
А голова Європейської Ради Дональд Туск заявив під час свого виступу в Латвійській національній опері, що Латвія не могла не вибрати кращого гасла для свого головування. «Порядок денний вашої президентури є набором новорічних побажань, яких ми повинні чесно дотримуватися. Така зосередженість точно резонує з моїми надіями на порядок денний лідерів Європейської Ради. Давайте чесно вирішувати найбільш термінові проблеми Європи: сприяння зростанню і створенню нових робочих місць, модернізація європейської економіки та енергетиці за допомогою цифрової комерції, поліпшення управління в нашому Економічному і монетарному союзі, допомогти Україні стати на свої ноги і реагувати на великі потреби нашого сусідства. І це не просто список бажань, список того, що ми повинні зробити», - підкреслив Туск.
Слід зазначити, що Латвія три роки готувалася до цієї події. За півроку президентури в Латвії повинно пройти понад 200 заходів різного рівня: неформальні зустрічі міністрів, засідання експертних робочих груп, конференції, семінари. Наймасштабнішими зборами обіцяють стати Саміт східного партнерства, Нарада міністрів освіти Європи та Азії і Європейський саміт з питань стандартизації. Пріоритетами латвійського головування були заявлені три глобальні теми: конкурентоспроможність Євросоюзу, розвиток європейського потенціалу цифрових технологій, зміцнення ролі ЄС у світі.
Хоча президентура Латвії тільки починається, портал rus.DELFI.lv назвав плюси, які отримає країна від виконання цієї місії.
По-перше, економічний підйом. Дослідження консультаційної компанії KPMG, виконане за замовленням Секретаріату, стверджує, що головування в Раді принесе латвійському народному господарству 64,5 млн. євро. Прогноз спирається на припущення, що за півроку Латвію відвідають 25 тис. зарубіжних політиків, 700 журналістів і кілька десятків тисяч додаткових туристів (завдяки президентурі, в Латвію повинно приїхати на 2% більше іноземців, ніж у 2014-му, запевняє KPMG). Втім, самий відчутний приплив в казну забезпечать не приїжджі, а власні громадяни - 25,7 млн. євро планується утримати у вигляді податків з зарплат працівникам, зайнятим у президентурі, а 10,8 млн. - повинні повернутися до бюджету після того, як підприємці сплатять податки з численних закупівель, зроблених Секретаріатом.
По-друге, підвищення кваліфікації держапарату. У період підготовки до головування в Раді понад 1000 латвійських чиновників пройшли навчання на різних курсах іноземних мов та підвищення кваліфікації.
По-третє, міжнародний престиж. Головування в Раді ЄС підвищить впізнаваність Латвії в світі. Як показує практика, маленькі країни в силу своєї дисциплінованості і відсутності імперських амбіцій зазвичай краще справляються з організаційними завданнями, ніж великі держави.
Вчетверте, політична стабільність. Які б пристрасті не кипіли всередині урядової коаліції, протягом наступних шести місяців політичний бомонд буде демонстративно випромінювати взаємну повагу. Відблиски привітності освітять і Сейм: рік тому всі партії Сейму, включаючи опозиційний "Центр згоди", підписали своєрідний "пакт про ненапад" - Договір про підготовку та здійснення головування Латвії в Раді ЄС.
Вп’яте, імпульс для вирішення внутрішньодержавних проблем. Опинившись в епіцентрі подій європейського життя, Латвія так чи інакше приверне увагу і до своїх проблем. Латвійський профспілка працівників освіти і науки вже пригрозила уряду, що у разі відмови в підвищенні зарплат масштабну акцію протесту організовують так, щоб її помітили і високопоставлені іноземні гості. На магічний ефект президентури розраховують латвійські медики (вони також планують акцію протесту), лобісти закону про одностатеві партнерства, активісти латвійського Конгресу негромадян та інші незадоволені політикою влади громадяни. Ухилитися від дискусій латвійським міністрам не вдасться: члени уряду головуючої країни зобов'язані регулярно їздити до Європарламенту, де політичні групи, в тому числі, будуть розпитувати їх і про специфічні латвійські явища.
Вшосте, зростання єврооптимізму. Піврічний марафон під зірково-блакитним прапором повинен підняти рівень довіри латвійців до Євросоюзу і політики національної влади. У всякому разі, на це сподіваються місцеві політики і соціологи. Згідно з новітнім дослідженням громадського центру Providus, після десяти років перебування у складі ЄС тільки 15% населення вірять, що голос Латвії має якесь значення на європейському рівні. Це найнижчий показник серед усіх 28 країн альянсу.
Всьоме, культурна програма. Головування в Раді ЄС - це не тільки політика, а й дозвілля. Організатори латвійської президентури вирішили розкрити цю тему по максимуму, заготовивши багату програму. Витрати на культурно-презентаційні потреби складуть без малого 7,3 млн. євро. Більшість заходів пройдуть за кордоном. Однак деякі радості дістануться і місцевим жителям: будуть продовжені деякі проекти, розпочаті в Рік культурної столиці Європи, в лютому в будівлі Ризької біржі відкриється експозиція італійського мистецтва XVI-XVIII століть, навесні там же відбудеться грандіозна виставка французького живопису. Найбільше музичне подія приурочена до відкриття президентури: 8 січня в Латвійській національної Опері прозвучав новий твір Еріка Ейшенвальда "Північне сяйво".
За оцінкою порталу rus.DELFI.lv, мінусів буде менше.
По-перше, неефективні витрати. Покупка меблів і планшетів, послуги дегустатора, оренда картин, миття фасаду "Замку світла", оптові замовлення ексклюзивних шалей, організація культурних заходів у Китаї і США, ремонт посольських приміщень, придбання обладнання для телебачення - ні платники податків, ні журналісти не здатні визначити тонку грань між реальними потребами держапарату і спробою за ширмою головування задовольнити абсолютно не зв'язані з ним інтереси. Питанням вже перейнялася держконтролер Еліта Круміня. Однак, враховуючи політичну "беззубість" очолюваного їй відомства, обіцяні ревізії навряд чи приборкають апетити чиновників.
По-друге, витік мізків. Навчання персоналу - один з найбільш складних і дорогих процесів у підготовці до президентури. Щоб на належному рівні провести всі заплановані заходи, латвійські чиновники повинні досконало володіти англійською та французькою, знати дипломатичний етикет і до нюансів розуміти актуальні питання європейської політики. Втім, ніхто не може гарантувати, що команда вишколених за рахунок держбюджету фахівців захоче залишитися на своїх місцях і після завершення піврічного марафону. Зарплата старшого референта в МЗС складає зараз 800-900 євро до сплати податків. Про загрозу масового виходу після президентури, до речі, публічно попереджав екс-міністр фінансів Андріс Вілкс, який сам покинув політику саме з причини низького окладу.
По-третє, замороження реформ. Перше півріччя 2015-го латвійські міністри і високопоставлені чиновники проведуть переважно за кордоном. Дана обставина вже внесена у графік роботи уряду, і прем'єр Лаймдота Страуюма, наприклад, відкрито заявила, що проблемою загрузлого у конфліктах Бюро по боротьбі з корупцією політики займуться тільки після завершення президентури. Аналогічний підхід, швидше за все, буде застосовуватися і до інших трудомістким проблемам у сферах медицини, освіти, юстиції. При цьому не можна забувати, що на початку липня закінчується термін повноважень президента країни Андріса Берзіньша. Вже зараз зрозуміло, що партії не встигнуть до цього моменту суттєво змінити процедуру обрання глави держави, тому не виключено, що нового кандидата будуть шукати за відпрацьованою схемою "консультацій у зоопарку".
Вчетверте, ризик провокацій. Керівництво Радою ЄС пов'язане з чималими ризиками. Міністр оборони Раймонд Вейоніс очікує силових та інформаційних провокацій з боку Росії. Начальник Головного управління поліції порядку Артіс Велшс в інтерв'ю LTV згадав діюче в Іраку і Сирії терористичне угрупування "Ісламська держава". Латвійські спецслужби і прикордонної активно готуються до майбутньої місії - всі шість місяців в аеропортах, портах і на сухопутних прикордонних пунктах буде проводитися повна перевірка всіх приїжджають, незалежно від того, паспорт якої держави буде показувати чоловік.
Вп'яте, пробки. Основні заходи президентури будуть проходити в новій будівлі Національної бібліотеки, що неминуче призведе до утворення дорожніх "заторів". З урахуванням очікуваної щільності руху Ризька дума перегляне графік початку сезонних ремонтних робіт у Пардаугава. Не виключено, що доведеться перенести і випускні іспити в школах, щоб їх дати не збігалися з днями проведення в столиці великих самітів.
«ЯКЩО ВСЕ ВДАСТЬСЯ ДОБРЕ, ТОДІ ЛАТВІЯ ЩЕ БІЛЬШЕ СПРИЙМАТИМЕТЬСЯ ЯК ГАРНИЙ ПАРТНЕР»
«День» звернувся до головного редактора порталу Leta.lv Петеріса ЗІРНІСА з проханням розповісти, які очікування в Латвії покладають на головування в ЄС.
- В принципі у нас - у чиновників і у народу немає великих очікувань. Серед головних пріоритетів головування - безпека та економічний розвиток. Це розуміють і чиновники, і цього очікують люди. Більшість вважає, що найголовніше, щоб ми добре провели це головування. Загалом, вважається, що це обов'язок, який кожна країна Євросоюзу повинна періодично робити. У нас це перше головування. І якщо ми його добре проведемо, то станемо більш впливовими в ЄС. І це, напевно, найголовніше, якщо все вдасться добре і будуть якісь результати, тоді Латвію ще більше будуть сприймати як хорошого партнера.
- У рекламному ролику про головування Латвії наголос зроблено на слові чесність. Як ви можете це пояснити?
- Якщо порівняти Латвію з великими країнами як Німеччина, Франція, Велика Британія, Італія, то в них є свої глобальні інтереси. Можливо, цим хотіли підкреслити, що ми чесні по відношенню до всіх і будемо працювати на загальне благо. Звичайно, в Латвії є свої інтереси в і економічному плані, і зараз більше в сфері безпеки. А ці інтереси поділяються усіма і є важливими не тільки для нас.
- У числі пріоритетів головування - розвиток цифрової економіки та підвищення конкурентоспроможності. Як це розуміють у вашій країні?
- Йдеться про швидкий і дешевий Інтернет, впровадження в економіку підприємств обчислювальних і цифрових систем, які підвищують ефективність роботи і покращують якість продукції. В принципі, це пріоритет всієї Європи, який полягає в широкому використанні цифрових технологій для підвищення конкурентоспроможності економік євроспільноти.
- На спільній прес-конференції в Ризі з високим представником ЄС із зовнішньої і без пекової політики Фредерікою Могеріні шеф латвійської дипломатії Едгар Рінкевич заявив, що він розраховує на діалог з Москвою з метою розв'язання кризи на сході України, хоча фактично йдеться про російське вторгнення на Донбас. Чи вірять в Латвії, що ця криза дійсно можна вирішити за допомогою діалогу, враховуючи те, що Росія не виконує Мінських угод?
- Навряд чи. Судячи з заяв самої Могеріні, мені здалося, що вона між рядками сказала: карти зараз у ваших руках, давайте спробуйте. Навряд чи Рінкевич буде тим, хто вирішить цю глобальну проблему. Звичайно, нам як країні, яка головує в ЄС, доведеться активніше брати участь у цих переговорах. І на них Рінкевич представлятиме позицію Євросоюзу, а не Латвії. Якби він представляв інтереси Латвії, то, можливо, його позиція була б іншою. А зараз він буде представляти позицію ЄС, яка погоджена між усіма державами.
До слова, Латвія одним зі своїх головних пріоритетів вважає Східне Партнерство, щоб зблизити з Євросоюзом сусідні держави, зокрема Україну, Молдову, Грузію, допомогти їм розвиватися.
- Відомо, що президент Литви Даля Грібаускайте дуже різко критикує Росію, відкрито називаючи речі своїми іменами, зокрема те, що Москва є агресором щодо України. А як на російську агресію реагує ваш президент Андріс Берзіньш і прем'єр-міністр Лаймдота Страуюма?
- Це факт, що наш президент дуже обережний. Він така людина. Після нового року на порталі rus.Delfi.lt опублікували статтю, в якій порівняли дії трьох балтійських президентів у минулому році. І наш президент Берзіньш був охарактеризований як консерватор, який не визначився. Це вся його суть як людини і керівника. Він не та людина, яка визначає внутрішню політику Латвії.
- А яка позиція прем'єр-міністра щодо кризи в Україні?
- Її позиція є дещо жорсткішою. Не така як у Грібаускайте, але вона більш-менш називає все своїми іменами. Не завжди і не скрізь. Зараз у Латвії ведеться дискусія щодо того, чи приймати президенту запрошення Путіна на участь у параді на честь святкування Перемоги у Великій Вітчизняній війні 9 травня. Литовський і естонський президенти відразу відмовилися, заявивши, що не поїдуть до Москви. Берзіньш поки не визначився, каже, що ще далеко до цієї дати. Це пояснюється тим, що Латвія прийняла естафету головування в ЄС і це виглядає як якийсь дипломатичний крок: не сказати «ні» і не говорити «так». Напевно, якщо нічого не покращиться у відносинах України і Росії, тоді це буде крок перед самим 9 травня сказати «ні»: ми не поїдемо, тому що ви не виконуєте Мінських домовленостей.
Зверніть увагу
Стартап Aryan Softwerk запрошує ІТ-фахівців спільноти Народний Оглядач до освоєння ринку самоорганізації арійських церков