- Visits: 23
- Hits: 25
Визначення соціонічного типу. Тести
Спецтема:
Знання соціонічного типу життєво необхідне, і визначення його – велика відповідальність. Неправильне визначення, дезорієнтує людину, вона ніби роздвоюється, розгублюється, що деструктивно впливає на самопочуття, поведінку, сприяє неадекватному сприйняттю й відношенню до себе і навколишнього світу. Краще не знати свій соціонічний тип, ніж неправильно його визначити.
Тести спокушають самостійно визначити свій тип. І таких тестів безліч. Але, якими б досконалими не були тести, вони працюють тільки в руках спеціаліста, і то як допоміжний засіб у визначенні типу. Людина, відповідаючи на питання, може бажане приймати за дійсне, тому й часто, буває, визначає свій тип, як тип дуала. Або не вникне в суть питання, або губиться: нібито і те й інше властиве їй в однаковій мірі. В середовищі спеціалістів-соціоніків одностайно зроблено висновок: тести не працюють. А в Інтернеті і в літературі однак їх викладають, задовольняючи цікавість людей: грайтесь, якщо кортить, адже ж полюбляють люди різні психологічні тести, перевіряючи ними себе. Та кращий шлях у пізнанні себе – визначити свій тип у спеціалістів, і надалі спостерігати за своїми емоціями, реакціями, поведінкою, знаючи особливості функціонування своєї психіки, які розкриваються через соціонічний тип.
Самому визначати свій соціонічний тип не бажано, тому що дуже висока ймовірність помилки. Але багато хто обирає простий шлях: самостійно визначає свій тип за короткими характеристиками, тестами і шукають дуалів. Перша думка виникла – і ніби визначив сам свій тип. А чи правильно? І як же тоді бути, коли зустрінуться такі “дуали”, якщо обоє можуть помилитися у своїх типах?
Та й спеціалісти різні бувають, і якщо відчуваєте внутрішню незгоду з типом, який Вам нав’язують, шукайте інших спеціалістів. Не довіряйте всім підряд, перевіряйте своїми відчуттями – чи істинно те, що Вам кажуть. Так, одна жінка після неправильного визначення соціонічного типу всерйоз зайнялася вивченням характеристики і послідувала рекомендаціям у виборі роду діяльності. Професію музиканта, яка, до речі, відповідала її сильним якостям, вона змінила на професію психолога, згідно хибно визначеного типу. Працюючи психологом, ця жертва помилки відчувала виснаження, душа підказувала, що подібна діяльність не для неї. Вивчаючи характеристику і співставляючи із власними відчуттями, відчувала несприйняття й відторження інформації. Але довіра до “спеціалістів” робила свою чорну справу. Людина розгубилася, втратила цілісність особистості, похитнулися не тільки основи психіки, зруйновано було й частину життя. Стільки часу, зусиль, коштів витрачено було на оволодіння новою професією, стільки нервових клітин загублено при занятті не своєю справою! Хто відчував себе не в своїй тарілці, зрозуміє її стан.
Зверніть увагу
Кращий коментар
Ще кілька хвилин подарую Вам (з мого ліміту часу на інтернет ;) ).
3. Визначають, то й добре. Мені до крику відома історія подібних до їхніх відносин. Науковець-супер_дослідження-кохання_неземне-результат_вкрала_і_перша_опублікувала-"коханий"_за_бортом_дисертаційного_процесу_і_довіри_до_жіноцтва. Отак от! Ну, погризлися вони, а нам чого? ;))))
І я тієї ж думки. То їхнє особисте життя, і їхня так би мовити карма. Я ж у свою чергу для вас подаю їхній продукт якості, а не міжособистісні їхні чвари. Адже ті чвари то вже інша тема, і далеко не для цього чату який призначений для розвитку особистості.
Хоча хто зна як воно потім ще в подальшому вийде із їхньою історією на нашому ж сайті.
4. Вибачте... не сприймайте на свою адресу. Ви ж таки 7 років вивчаєте, а я лише кілька місяців... Надіюся, ще повчимо один одного :))
РаДіймо!
Дай боже!
А то я у вас бачу самого ж себе у ті ще далекі часи мого знайомства із соціонікою)) а ще я також бачу людину яка ратше прагне знайти якісь такі моменти аби потім на них показати мовляв от бачте який я розумний, з першого ж дня усе порішав. а ви все життя толком так до того і не дійшли своїм розумом=) Гиг, у цьому прикладі тут я особисто по собі коментую. Адже і я теж був певний період точно таким же самий, аж допоки не вловив усю складність в соціоніці опісля чого шляхом довготривалої історії і власної роботи над самопізнанням ну і сомо собою завдяки величезному впливу у спілкуванні з соціоніками своєї квадри я нарешті вже більш менш ледве вийшов на їхній шлях осягнення соціоніки в житті на практиці. Власне через що і відчуваю знову потребу у повторному вивченні теорії соціоінки, для того щоб вже легше було розуміти усі ті речі усвідомлено.
Ех)))
Comments
Вже краще, пане Альберте!
Вибачте, пане Алльберте, але Ви ще про розцінки скажіть! Тоді справді: "...Краще не знати свій соціонічний тип...".
Щоб соціоніка жила й процвітала, треба дієву методику, яка була б доступною для її реалізації бажаючими. Згоден, тести - це усереднення, вони не вирішують проблеми, а часто її поглиблюють. Натомість, Нормальна методика - це інструмент, який дозволяє одержати такий самий результат від різних спеціалістів. А вони виправдовуються тим, що "...Та й спеціалісти різні бувають...". Поки що є загроза у формуванні нового бізнесу на зразок фармацевтичного. Скажу словами завгара з к/ф "Одружений холостяк": "Треба вдосконалювати!".
Мовні зауваги: "якими б досконалими не були тести..." - "хоч якими досконалими були б тести...".
Дякую... )))
"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)
Та нема питань у кожного вони різні:) щодо мовної зауваги. зараз подилвюся де там та помилка і виправлю її, хоча чи коректно то її виправляти коли автором її є інша людина?=)
Думаю, що коректно. Так робить вчитель, виправляючи помилки, хоч чиїми б вони були. )))
П.С. Дещо додав у попередній коментар ;)
"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)
Дякую. буду знати. зараз же беруся за виправдення помилки, і потім відпишу вам на ваше наступне повідомлення.
П. Альберте, от Ви відносите Т. Педан (СЛІ) до
. Щодо компетентності не мені сумніватися, але ж, той же А.Гречинський (ІЕЕ) ставить під сумнів її благородство.
Що скажете?
"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)
1. я таки передумав перевиправляти ту мовну помилку, так як стиль викладання текстів у кожного соціотипа є свій не залежно від його грамотності. хоча якщо пані Оксана Лутчин також мені зробить про це зауваження, то так вже тому і бути таки перепиправлю:)
2. щодо СЛІ, то як вам про це сказати чи відношу я її туди, а чи вона сама туди ходить??? Одне скажу, вона СЛІ. які ще будуть запитання з приводу її соціотипа?))
3. стосовно того ж Гречинського, скажу що він має рацію, але навіть не дивлячись на це, вони все одно обоє однакові у типуванні, просто через призму своїх сильних сторін як і решту інших людей можуть запросто у тих чи інших випадках десь колись помилятися. тут суть не скільки як у їхніх особистостях. а скільки у тому що саме ці особи добре володіють даною 100% точною методикою визначення соціотипів людей по фофтограяім.
4. я цілком розумію, той факт. що я для вас є абсолютно ніким і ніхто вже не кажучи про те якої ви думки стосовно мого рівня в соціоніці, та проте кажу вам як є. я і досі вчуся і надалі також буду вчитися рівно стільки скільки у цьому відчуватиму потреби, а тому безглуздих зауважень щодо людей ну які явно не жили цим своїх останні 7-8 років, для мене є сумними=( а особливо печальними від тих хто хоч і цікавиться цієї наукою останніх 7-8 років но при цьому несе в світ лишень повний дисбаланс.=((
Ще кілька хвилин подарую Вам (з мого ліміту часу на інтернет ;) ).
1. ;) "...я цілком розумію, той факт, що я для вас є абсолютно ніким і ніхто (вже не кажучи про те, якої ви думки стосовно мого рівня в правописі, та проте кажу вам як є...". Думаю, соціотипи тут ні до чого (хотів виразити те, що за них не потрібно все ховати). Мені знайомий стиль таких відповідей, мовляв "...полюбі мєня такой, какая я єсть...", або "так, я такий! Ну то й що?!" Бути грамотним, хіба це не шлях самовдосконалення?
2. Вибачте, я не про соціотип...
3. Визначають, то й добре. Мені до крику відома історія подібних до їхніх відносин. Науковець-супер_дослідження-кохання_неземне-результат_вкрала_і_перша_опублікувала-"коханий"_за_бортом_дисертаційного_процесу_і_довіри_до_жіноцтва. Отак от! Ну, погризлися вони, а нам чого? ;))))
4. Вибачте... не сприймайте на свою адресу. Ви ж таки 7 років вивчаєте, а я лише кілька місяців... Надіюся, ще повчимо один одного :))
РаДіймо!
"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)
І я тієї ж думки. То їхнє особисте життя, і їхня так би мовити карма. Я ж у свою чергу для вас подаю їхній продукт якості, а не міжособистісні їхні чвари. Адже ті чвари то вже інша тема, і далеко не для цього чату який призначений для розвитку особистості.
Хоча хто зна як воно потім ще в подальшому вийде із їхньою історією на нашому ж сайті.
Дай боже!
А то я у вас бачу самого ж себе у ті ще далекі часи мого знайомства із соціонікою)) а ще я також бачу людину яка ратше прагне знайти якісь такі моменти аби потім на них показати мовляв от бачте який я розумний, з першого ж дня усе порішав. а ви все життя толком так до того і не дійшли своїм розумом=) Гиг, у цьому прикладі тут я особисто по собі коментую. Адже і я теж був певний період точно таким же самий, аж допоки не вловив усю складність в соціоніці опісля чого шляхом довготривалої історії і власної роботи над самопізнанням ну і сомо собою завдяки величезному впливу у спілкуванні з соціоніками своєї квадри я нарешті вже більш менш ледве вийшов на їхній шлях осягнення соціоніки в житті на практиці. Власне через що і відчуваю знову потребу у повторному вивченні теорії соціоінки, для того щоб вже легше було розуміти усі ті речі усвідомлено.
Ех)))