Питання абсолютно доречне, адже в класичних корпораціях (акціонерних товариствах) гроші є мірилом влади: хто придбав більше акцій, той має більшу вагу в ухваленні колективних рішень. Наприклад, якщо акціонер чи група акціонерів мають «контрольний пакет» (50%+1), то можуть контролювати роботу товариства, а якщо 75%, то можуть за власним бажанням змінювати його статут. Чи не станеться так, що одного дня з’явиться мільйонер, який зробить у наш стартап потужну інвестицію і стане його власником?
Почнемо з того, що ми створюємо не чисто економічну структуру, спрямовану на заробляння грошей, а духовно-економічну державу-громаду. Гроші (гали) у нас є соціальною енергією – мірилом суспільного авторитету і внеску у спільну справу. Тому інвестиційна частка прямо визначає розмір дивідендів і опосередковано піднімає авторитет інвестора, але не є інструментом влади. Влада людини, тобто її вага в ухваленні рішень, у нас визначається іншим механізмом – державним, адже ми творимо державу-корпорацію.
Держава – це організована політична воля спільноти. Носієм одиниці політичної волі (політичного голосу) є людська особистість, яка може делегувати цю свою волю іншій людині. Політичний голос – ось та валюта, яка працює на державному рівні організації. Тут влада визначається не кількістю вкладених грошей, а кількістю отриманих голосів.
Повторимо, що ми творимо державу-корпорацію, яка має економічний і політичний рівні.
На економічному рівні людина вкладає гроші і отримує дивіденди.
На політичному рівні делегат отримує «в оренду» політичні голоси і розпоряджається ними доти, доки має підтримку громади. Тут людина вкладає працю і отримує владу – згоду людей виконувати її накази. Інвестиція – це також праця. Що більша інвестиційна частка у стартапі, то вища довіра громади до інвестора і більший його потенціал посилення влади. Відповідно, мізерний рівень інвестицій викликає недовіру до щирості та компетентності делегата.
У нашому стартапі інвестиція робиться шляхом кількох натискань на клавіатурі, необхідних для здійснення грошового переказу. Ці гроші не можна повернути назад, адже подарунки не повертаються. Віддачу отримуємо у формі якісного людського середовища, а пізніше – економічних дивідендів
На державному рівні в системі ТГ-онлайн делегування робитиметься ще простіше – одним натисканням кнопки мобільного телефону. На відміну від інвестування, делегований голос можна повернути в будь-який момент – також одним натисканням.
Така система робить неможливою узурпацію влади. Після розробки відповідного софту ми зможемо в цьому переконатися практично.
Сергій Ждан поставив ще одне запитання: «Які сподівання на те, що інвестиції дадуть достатній прибуток?»
Тут згадалася притча: «Учень запитав учителя, чи довго чекати поліпшення життя. Учитель відповів: якщо чекати, то довго».
Прибуток – це результат ефективної колективної праці. Тож як спрацюємо, так і отримаємо. Тут усе залежить від нас.
Дякую за пояснення! Ви дійсно все дуже добре продумали.
Найбільше сподобалась фраза: «Учень запитав учителя, чи довго чекати поліпшення життя. Учитель відповів: якщо чекати, то довго».
Comments
Дякую за пояснення! Ви дійсно все дуже добре продумали.
Найбільше сподобалась фраза: «Учень запитав учителя, чи довго чекати поліпшення життя. Учитель відповів: якщо чекати, то довго».
Тепер я теж більш-менш зрозумів, що політична (чи духовна) влада теж, хоча і опосередковано, залежить від рівня власних інвестицій. А коли так, то пропоную ставити біля імені учасника в коментарях позначку з цифрою його внеску або відсоткову частку в корпорації. Тоді зразу буде видно вагомість конкретного коментаря. А щоби ця вагомість зростала, бажано робити внески не з маленьких сімейних бюджетів, а з доходів зароблений на НО (приклади подібних пропозицій я зустрічав). Як казав АС Пушкін, надхнення не продається, а його наслідки - залюбки.
Надихаймося, творимо, пропонуймо результати власних улюблених справ, - побачимо на що ми здатні. А перелік товарів і послуг повинен стати значним. І тут важливо не тільки продавати, але і купляти. Якщо щось купив, то 50% - на власний рахунок в корпорації. а інші 50% передаються продавцю, котрий у свою чергу передає половину отриманого - теж в НО, але вже на свій рахунок. Таким чином вартість корпорації почне жваво збільшуватися.
Все починається з Любові.