Під час дискусії між Бушем та Путіним на тему другої світової війни, Путін мав більш важке завдання. Описуючи досягнення Росії у “Великій Вітчизняній Війні”, російський Президент проголосив: “Наші люди не лише захистили свою батьківщину, але й звільнили 11 європейських країн”.
Ці країни, ймовірно, Литва, Латвія, Естонія, Польща, Східна Німеччина, Чехословаччина, Угорщина, Румунія, Болгарія, Югославія та Фінляндія.
Щоб переконатися, чи справді Москва звільнила ці землі, нам варто запитати синів та дочок того покоління, яке пережило звільнення Червоною Армією, яка на своєму шляху через Європу на захід грабувала, ґвалтувала та вбивала. Як скажімо у Катинському лісі, де армія винищила справжніх героїв, які воювали за повернення національного та християнського характеру своїм країнам.
Для Буша ці нації не були звільненні. “Проголошуючи, що шістдесят років тому була перемога, ми пам’ятаємо про парадокс”, - сказав він.
“Для багатьох людей Східної та Центральної Європи перемога принесла залізний порядок іншої імперії. День Перемоги в Європі позначив кінець фашизму, але не кінець тиранії. Ялтинська угода продовжила несправедливу традицію Мюнхенського договору та Пакту Молотова-Рібентропа. Знову домовились сильні уряди, а свобода невеликих націй стала розмінною монетою. ... Треба пам’ятати про поневолення мільйонів у Центральній та Східній Європі, як про одну з величезних несправедливостей в історії.”
Буш висловив жахливу правду про те, що насправді святкували у другій світовій війні на схід від Ельби. Це не була свобода. Це був Сталін, найбільш одіозний тиран століття. Коли Гітлер вбив мільйони своїх співгромадян, Сталін, Мао, Хо Ші-Мін, Пол Пот та Кастро вбили десятки мільйонів.
Ленінізм був чумою XX століття.
Правда, яку Буш сміливо висловив у Різі (Латвія), порушила питання, які занадто довго залишались прихованими, похованими, або просто ігнорувались.
Якщо Ялтинська угода була зрадою невеликих націй – такою ж аморальною, як і Пакт Молотова-Рібентропа – чому тоді ми вшановуємо Черчілля та Франкліна Рузвельта? В Ялті ця парочка таємно здала ці невеликі нації Сталіну, підписавши цинічну “Декларацію Звільненої Європи”, що була величезною брехнею.
Якщо Рузвельт та Черчілль відправили ці народи до сталінського пекла, керованого монстром, якого вони лагідно називали то “Дядей Джо”, то “Старим Ведмежам” – чому їх в підручниках історії не ставлять в один ряд з Невілом Чемберленом, який продав чехів у Мюнхені, віддавши Судети Німеччині? Врешті-решт, судетські німці бажали бути з Німеччиною. А християни Європи ніколи не обнімались зі своїми совєтськими поневолювачами або сталіністськимі зрадниками.
Виникають ще питання. Якщо Британія витримала шість років війни і втратила тисячі життів у війні, яку вона проголосила на захист свободи Польщі, але Польща свободу втратила, отримавши комунізм – як ми можемо говорити, що Британія виграла війну?
Якщо Захід йшов на війну, щоб зупинити Гітлера від панування у Східній та Центральній Європі, натомість Східна та Центральна Європа потрапили під тиранію ще більш одіозну, як на це натякає Буш, то чи виграла війну західна цивілізація?
У 1938 році Черчілль бажав, щоб Британія воювала за Чехословаччину. Чемберлен відмовився. У 1939 Черчілль бажав, щоб Британія воювала за Польщу. Чемберлен погодився. В кінці війни Черчилль хотів і здійснив так, що Чехословаччина та Польща опинились у сталінській імперії.
Як після цього можна проголошувати Черчілля “Людиною Століття”?
Щоправда американські та британські вояки звільнили Францію, Голландію та Бельгію від нацистської окупації. Але до того, як Британія проголосила війну Німеччині, Францію, Голландію та Бельгію не треба було звільняти. Вони були вільні. Вони були захопленні та окуповані після того, як Британія та Франція оголосили війну Німеччині – заради Польщі.
Якщо порахувати втрати, яких зазнали Британія і Франція – сотні тисяч загиблих, злидні, банкрутство, кінець імперій – то чи варта була того друга світова війна, враховуючи, що Польща та всі інші країни на схід від Ельби все рівно були втрачені?
Якщо метою Заходу було знищення нацистської Німеччини, то це “прекрасний” успіх. Але навіщо нищити Гітлера? Якщо для звільнення німців, то воно цього не вартувало. Врешті-решт, німці самі обрали Гітлера.
Якщо для того, щоб відвадити Гітлера від Західної Європи, навіщо оголошувати йому війну і вштовхувати його у Західну Європу? Якщо для того, щоб відвадити Гітлера від Центральної та Східної Європи, то Сталін все рівно отримав Центральну і Східну Європу.
То чи варто було воювати у світовій війні – з 50 мільйонами загиблих?
Метою «церкви програмістів» Aryan Softwerk є колективне досягнення Царства божого шляхом розробки софту для самоорганізації шляхетних духовних демосів – арійських церков. Розробка церковного софту –...
Чи варта того була друга світова війна?
Світ:
Під час дискусії між Бушем та Путіним на тему другої світової війни, Путін мав більш важке завдання. Описуючи досягнення Росії у “Великій Вітчизняній Війні”, російський Президент проголосив: “Наші люди не лише захистили свою батьківщину, але й звільнили 11 європейських країн”.
Ці країни, ймовірно, Литва, Латвія, Естонія, Польща, Східна Німеччина, Чехословаччина, Угорщина, Румунія, Болгарія, Югославія та Фінляндія.
Щоб переконатися, чи справді Москва звільнила ці землі, нам варто запитати синів та дочок того покоління, яке пережило звільнення Червоною Армією, яка на своєму шляху через Європу на захід грабувала, ґвалтувала та вбивала. Як скажімо у Катинському лісі, де армія винищила справжніх героїв, які воювали за повернення національного та християнського характеру своїм країнам.
Для Буша ці нації не були звільненні. “Проголошуючи, що шістдесят років тому була перемога, ми пам’ятаємо про парадокс”, - сказав він.
“Для багатьох людей Східної та Центральної Європи перемога принесла залізний порядок іншої імперії. День Перемоги в Європі позначив кінець фашизму, але не кінець тиранії. Ялтинська угода продовжила несправедливу традицію Мюнхенського договору та Пакту Молотова-Рібентропа. Знову домовились сильні уряди, а свобода невеликих націй стала розмінною монетою. ... Треба пам’ятати про поневолення мільйонів у Центральній та Східній Європі, як про одну з величезних несправедливостей в історії.”
Буш висловив жахливу правду про те, що насправді святкували у другій світовій війні на схід від Ельби. Це не була свобода. Це був Сталін, найбільш одіозний тиран століття. Коли Гітлер вбив мільйони своїх співгромадян, Сталін, Мао, Хо Ші-Мін, Пол Пот та Кастро вбили десятки мільйонів.
Ленінізм був чумою XX століття.
Правда, яку Буш сміливо висловив у Різі (Латвія), порушила питання, які занадто довго залишались прихованими, похованими, або просто ігнорувались.
Якщо Ялтинська угода була зрадою невеликих націй – такою ж аморальною, як і Пакт Молотова-Рібентропа – чому тоді ми вшановуємо Черчілля та Франкліна Рузвельта? В Ялті ця парочка таємно здала ці невеликі нації Сталіну, підписавши цинічну “Декларацію Звільненої Європи”, що була величезною брехнею.
Якщо Рузвельт та Черчілль відправили ці народи до сталінського пекла, керованого монстром, якого вони лагідно називали то “Дядей Джо”, то “Старим Ведмежам” – чому їх в підручниках історії не ставлять в один ряд з Невілом Чемберленом, який продав чехів у Мюнхені, віддавши Судети Німеччині? Врешті-решт, судетські німці бажали бути з Німеччиною. А християни Європи ніколи не обнімались зі своїми совєтськими поневолювачами або сталіністськимі зрадниками.
Виникають ще питання. Якщо Британія витримала шість років війни і втратила тисячі життів у війні, яку вона проголосила на захист свободи Польщі, але Польща свободу втратила, отримавши комунізм – як ми можемо говорити, що Британія виграла війну?
Якщо Захід йшов на війну, щоб зупинити Гітлера від панування у Східній та Центральній Європі, натомість Східна та Центральна Європа потрапили під тиранію ще більш одіозну, як на це натякає Буш, то чи виграла війну західна цивілізація?
У 1938 році Черчілль бажав, щоб Британія воювала за Чехословаччину. Чемберлен відмовився. У 1939 Черчілль бажав, щоб Британія воювала за Польщу. Чемберлен погодився. В кінці війни Черчилль хотів і здійснив так, що Чехословаччина та Польща опинились у сталінській імперії.
Як після цього можна проголошувати Черчілля “Людиною Століття”?
Щоправда американські та британські вояки звільнили Францію, Голландію та Бельгію від нацистської окупації. Але до того, як Британія проголосила війну Німеччині, Францію, Голландію та Бельгію не треба було звільняти. Вони були вільні. Вони були захопленні та окуповані після того, як Британія та Франція оголосили війну Німеччині – заради Польщі.
Якщо порахувати втрати, яких зазнали Британія і Франція – сотні тисяч загиблих, злидні, банкрутство, кінець імперій – то чи варта була того друга світова війна, враховуючи, що Польща та всі інші країни на схід від Ельби все рівно були втрачені?
Якщо метою Заходу було знищення нацистської Німеччини, то це “прекрасний” успіх. Але навіщо нищити Гітлера? Якщо для звільнення німців, то воно цього не вартувало. Врешті-решт, німці самі обрали Гітлера.
Якщо для того, щоб відвадити Гітлера від Західної Європи, навіщо оголошувати йому війну і вштовхувати його у Західну Європу? Якщо для того, щоб відвадити Гітлера від Центральної та Східної Європи, то Сталін все рівно отримав Центральну і Східну Європу.
То чи варто було воювати у світовій війні – з 50 мільйонами загиблих?
Патрік Дж. Бьюкенен (Patrick J. Buchanan)
Was World War II Worth It?
“National Vanguard”, 17 серпня 2006.
Переклав Володимир Щербина
----------------------------------------------------
В тему:
1945 – тож чи була перемога?!?
“Країна Надзвичайного Стану” Пата Бьюкенена
Патрік Дж. Бьюкенен. Смерть Заходу
Зверніть увагу
Стартап Aryan Softwerk запрошує ІТ-фахівців спільноти Народний Оглядач до освоєння ринку самоорганізації арійських церков