У прес-конференції взяли участь: завідувач відділу координації підприємницької діяльності Миколаївського міськвиконкому Олександр Курляк, головний спеціаліст відділу координації підприємницької діяльності Миколаївського міськвиконкому Ольга Краснокуцька, директор Миколаївського лікеро- горілчаного заводу Михайло Мельник та заступник голови Миколаївського земляцтва в м.Києві Леонід Шараєв.

В радянські часи місто корабелів Миколаїв жив багато в чому завдяки військовим замовленням. Після розпаду Союзу проблема зайнятості стала ледь не найгострою в Україні. Тому місцева влада прикладає зусилля для зниження гостроти цієї проблеми, бо й сьогодні в Миколаєві забагато незадіяних робочих рук. Минулого року міський бюджет виділив на програму розвитку малого підприємництва біля 100 тисяч гривень. Міська влада навчає майбутніх підприємців, займається перепрофиліруванням деяких підприємств, розвиває сферу торгівлі та послуг. На жаль, на питання Вашого кореспондента, які існують форми заохочення активних людей до підприємницької діяльності (типу бізнес-інкубаторів, теплиць для інновацій тощо) конкретної відповіді не прозвучало.

Багато питань було у кореспондентів до директора Миколаївського лікеро-горілчаного заводу. Миколаївці дуже пишаються своїм заводом, якій, до речі, є одним із найстаріших в Україні. На відміну від багатьох інших підприємств галузі, Миколаївський л.-г. завод є державним.

Горілка марки “Нікольська” є справді дуже якісною. Вона постійно бере призові місця на різних виставках, ярмарках, дегустаціях. Для виробництва горілки використовується виключно чистий зерновий спирт. Дуже ретельно ставиться підприємство до водопідготовки: на останній стадії вода фільтрується через вугільний березовий сорбент (єдине в СНД підприємство з його виробництва знаходиться в Пермі), а починаючи з 1998 року, вся вода також проходить обробку сріблом.

Шкода, що не були ще й керівники інших миколаївських підприємств, які могли би дати більш повне уявлення про “стан і перспективи розвитку підприємництва та сфери послуг у Миколаєві та Миколаївському регіоні”, як це було заявлено в темі прес-конференції.

І останнє спостереження: у суспільній уяві Миколаїв є вщент зрусифікованим містом. Але всі учасники говорили українською мовою. Хоча й відчувалось, що вони більш звичні до російської, але це все ж такі показує тенденцію – мешканці української зрусифікованої провінції поступово опановують українську мову, щоб не виглядати в столиці України представниками “мовного гетто”.