За ним виходить, що переможцями вийшли такі книги: “Пшениця без куколю” Ігоря Каганця (1150 голосів); “Сімнадцятий поверх” Дмитра Бондаренка (703 голоси); “Згори вниз. Книга страхів” Тетяни Малярчук (452 голоси); “ Panicoffski” Ріо Кундера ( 380 голосів), “Танці в масках” Лариси Денисенко (187 голосів).

Скільки голосів набрали переможці? “Капітал” Сергія Жадана аж 20 голосів; “Диявол ховається в сирі” Юрія Андруховича 164 голоси; “Намір!” Любка Дереша 31 голос; “Квітослава” Отара Довженка 51 голос. Голоси Т.Малярчук і Л.Денисенко названі. Отож і виходить, що у нас перемагає не той, хто набирає голоси читацьких симпатій, а той, чиї голоси підраховує журі (майже за Сталіним).

Недаремно один із дискутантів на згаданому сайті, що заховався за псевдо “Flaubert”, іронічно прокоментував подібне відзначення:

“З отих "зведених" результатів, видно що Отарові та Денисенко просто пощастило, що Карпа у 2006 році, здається, не наваяла нічого новенького. Мабуть була дуже зайнята демонстрацією своєї дупці.
А то ж у нашому "королівстві Галичина", як на московській естраді, - без Андруховича (тобто Алли Борисівни Пугачової) і відомої компашки з 4 осіб просто нікуди.
Ну ви я думаю, всі тут "в курсі дєла" про що я.

Запитують кореспонденти у Дереша - хто у нас кращі письменники в Україні? Той не моргнувши оком відповідає "Я, Жадан, Карпа, Андрухович, ну і ще звісно Кристина Орбакайте (тьфу ти - Софійка Андрухович).

Запитують кореспонденти у Карпи - хто у нас кращі письменники в Україні? Та не моргнувши дупцею відповідає - Я, Жадан, Дереш, Андрухович, ну і звісно - Софійка Андрухович)!
Запитують кореспонденти у Андруховича - ... ну далі я думаю вже не треба. Відгадайте з одного разу кого він назве.

А враховуючи те, що згадана контора з 5 осіб з телебачення і газет не вилазить, то навіть трохи посунути її від Парнасу (читай єврогодівниці) просто неможливо.
Он Процюк з "Іншою літературою" спробував... Так куди там - заклювали, засміяли, заулюлюкали...

Але мафія теж мусить оновлюватися. Зараз витягають на гору за ліфчик Малярчук - як ви думаєте кого - правильно дуже добру подружку Софійки Андрухович ще з Франківська.
Отакий він Станіславській феномен...”

Я спеціально залишив ці коментарі без змін, аби нарешті зрозуміли, що сучасний літературний процес хворий вірусом “андруховичеманії”. І вже навіть чергове відзначення “імператора Ю” польською премією “Angelus” (щось мені видається, що у цього “ангела” мефістофільський оскал на обличчі) сприймається не за досягнення української літератури, а як вдалий піарівський хід “вічно юного класика Галичини”. Бо він перетворився на європейську доярку, яка бере участь у всіх можливих і неможливих конкурсах по видоюванні грошей із різних європейських фондів.

Щастить йому, нічого не скажеш. Тільки все у мене перед очима картина із майбутнього, скажемо так, десь із 2037 року. На якомусь черговому європейському зібранні вручають “енну” премію Андруховичу за його чудовий роман “Дванадцять обручів”, і журналіст німецької чи польської газети бере інтерв’ю у щасливого лавреата, запитуючи, чи доводилося панові Андруховичу відмовитися від премії за цей роман коли–небудь і де–небудь. І наш славний Андрухович цілком у дусі старих брежнєвських анекдотів з серйозною міною на обличчі відповідає: “Так, знаєте, нещодавно мені довелося відмовитися від вищої літературної нагороди республіки Конго: дерев’яного кільця в носі!”.... І найголовніший штрих цієї футуристичної (і дуже реальної) картини: у перших рядах йому аплодують Жадан, Дереш, Карпа (з прив’ялою дупцею), донька Софія, і “свята” Тетяна Малярчук...

Що ж до членів журі (Віри Агеєвої, Сергія Васильєва, Юрія Винничука, Костянтина Родика і Світлани Пиркало), то мені нічого додати до того коментаря Flaubera, який супроводив розмову про членів журі фотографією “безсмертного” Сергія Кивалова.

Після таких конкурсів просто перестаєш звертати увагу на всі ці розмови. І повертаєшся до справжнього і вічного. Береш старе видання “Кобзаря” і читаєш завжди актуальні на українських теренах рядки:

“Раби, подножки, грязь Москви,
Варшавське сміття — ваші пани”...“

-------------------------------------
В тему:

Пиркало проти гомофобії. Ліберастична комедія

Майже третину інтернет-аудиторії Бі-Бі-Сі складають расисти

Яничарам з Бі-Бі-Сі та їхнім гламурним «експертам» в Украйні і не в Украйні моє дружнєє посланіє

«Книга року 2006»: антиреклама Бі-Бі-Сі за гроші Бі-Бі-Сі

Книга Андруховича вилучена зі списку фіналістів конкурсу «Книга року Бі-Бі-Сі 2006». Хто наступний?

Світлана Пиркало (Бі-Бі-Сі) стверджує, що фальсифікація півфіналу конкурсу була здійснена з ідеологічних причин

Помер ще один міф – про правдивість Бі-Бі-Сі

“Підрахуї” на Бі-Бі-Сі

Фіналіст конкурсу “Книжка року Бі-Бі-Сі 2006” Отар Довженко звинувачує технічну службу Бі-Бі-Сі в некомпетентності

Перукар для українського вовка, або навіщо Андрухович принижує Україну?

Інша література

Дискусія про конкурс на сайті Майдан

Продовження дискусії на сайті Майдан

Фальсифікація в прямому ефірі. Аудіозапис півфіналу Бі-Бі-Сі 1 грудня 2006 року:
Частина 1 Частина 2