Можливо, якби його завезли до лікарні на кілька годин раніше, вижив би.

Ще студентом я читав його переклади з Антуана де Сент-Екзюпері — і це було справді кайфово. Потім його довго не друкували — либонь, ті самі ублюдки, що гасають сьогодні на ”мерсах” і ”лексусах”. Тоді вони стежили за ідейною чистотою, сьогодні — за цінами на газ і нафту. Одне слово, як казав їхній колишній соратник і теперішній шеф, ублюдки колишніми не бувають.

Я — загалом пацифіст. Але, зізнаюсь, негарна зловтіха з’являється насподі моєї демілітаризованої душі, коли читаю про маньяків, що підпалюють машини в Москві. Може, варто було б саме їх, а не ефесбешних скінхедів, імпортувати до Києва, аби трохи розчистили наші тротуари від ”лексусного” паскудства.

Нещодавно один із таких ”мерседесних” мерзотників напав на мою доньку, бо вона не вступилася з тротуару, яким він гнав на крутій тачці. Свого часу я насилу відмовив її їздити по Києву на велосипеді. Тепер, відчуваю, доведеться докласти ще більших зусиль, аби вмовити її не підпалювати всього цього коштовного металобрухту, а заразом і ще коштовнішої мерії. ”Все одно вони всі згорять у пекельному полум’ї”, — не надто переконливо пояснюю я.

Дочка майструє якийсь плакат, аби вийти із друзями на пікет до київської ментярні. Добре все-таки, що майструє не бомбу і не коктейль Молотова. Сподіваюся, що й душа Перепаді пробачить нам цей дурний пацифізм.

---

В тему:

Україна попрощалася з Анатолем Перепадею

Ліберально-комуністичній еліті подобається вбивати українців

Синдром ворошиловського стрілка

10 патронів - і в Україні буде порядок!