Україні - Європейський закон про зброю
2003-09-09 23:22
Україні - Європейський закон про зброю
Світ
безпекаhttps://ar25.org/node/1779
Image
За ініціативою ВГО “Громадський контроль” у березні 2003 року була створена ініціативна група, метою діяльності якої є приєднання України до “Європейської федерації легальної зброї”.
Головні напрямки діяльності:
- забезпечення всім громадянам рівного права на володіння зброєю;
- ліквідація привілейного доступу певних верств населення до короткоствольної зброї (пістолети, револьвери);
- відміна нормативних актів (в т.ч. і таємних), які узаконюють пільгове користування зброєю;
- захист інтересів споживачів (вилучення із нормативних актів термінів таких як “доведення потреби”, “умотивування” при купівлі та володінні зброєю);
- право громадян на успадкування зброї;
- дозвіл вільного обігу низки категорій зброї, що становить відносно незначну загрозу для суспільства (газова, холодна, технічно застаріла);
- захист інтересів національного виробника через обмеження імпорту іноземної зброї, зокрема, під набої, які використовує українське військо та напівавтоматів радянського чи російського виробництва під армійський патрон;
- економічні пріоритети: обмеження використання напівавтоматичної зброї з метою полювання;
- екологічні вимоги до чистоти компонентів набоїв ;
- культурні пріоритети: виключення з-під контролю дозвільної системи музейних та приватних колекцій зброї, яка є технічно застарілою, надання Міністерству культури права на видання ліцензій колекціонерам зброї;
- лібералізація правил поштової пересилки зброї як в Україні так і за кордон.
Першими кроками ініціативної групи стали:
- видання книги Василя Волги “Україні - Європейський закон про зброю”, у якій автор здійснює глибокий аналіз ситуації з обігом зброї як в Україні так і в Європі, прав громадян на вільне володіння зброєю, дає експертну оцінку наказу МВС № 622;
- проведення круглого столу “Україні - Європейський закон про зброю” із залученням народних депутатів України, провідних фахівців МВС, Мінкультури, Міноборони;
- надання відповідним службам МВС законодавчих актів ЄС щодо обігу зброї.
У найближчих планах ініціативної групи - пропаганда українських досягнень у царині зброї,
проведення круглого столу на тему: “Зброя як культурне надбання України”.
Ширше про ситуацію з обігом зброї в Україні й світі:
Світовий ринок стрілецької зброї, як військового, так і цивільного призначення в останні роки переживає значний спад з низки причин:
- однополярність світу, посилення контролю над обігом стрілецької зброї на наддержавному рівні, практика ведення “поліційних операцій” дозволяє їх ініціаторам визначати “легальність” чи “нелегальність” тих чи інших торгівельних операцій зі зброєю, що є поширенням норм державного регулювання у сфері обігу зброї.
- більша жорсткість національних законодавчих актів відповідно до вимог наддержавних інституцій.
Усі перераховані чинники призводять до того, що обіг зброї все більше перетікає у сферу тіньового бізнесу, і дозволяє фірмам-виробникам та посередникам із периферійних країн успішно конкурувати з традиційними центрами торгівлі зброєю.
У таких обставинах стабільним залишається лише ринок зброї у Сполучених Штатах Америки. Фактично американський ринок процвітає завдяки лібералізації законів щодо носіння зброї громадянами з метою самооборони, децентралізації поліційних сил. У Європі розвивається тільки ринок приватного охоронного бізнесу, де є попит на багато видів службової та цивільної зброї.
Натомість загальний ринок зброї у Європі повільно, але скорочується, показниками чого є зменшення обсягів обігу коштів, числа зайнятих у збройному бізнесі працівників, кількості проданої та виробленої зброї, припинення діяльності підприємств, що перед тим були відомими в цій галузі.
Законодавчі обмеження та тиск антизбройного лобі перешкоджають європейськім виробникам реалізувати свою продукцію в периферійних країнах - на єдино перспективному ринкові стрілецької зброї.
За таких умов Україна, як периферійна держава має можливість для проведення бізнесової діяльності на ринку зброї, проте така можливість вперто ігнорується владними структурами. Серйозну перешкоду для України на світовому ринкові стрілецької зброї становить брак потужностей щодо її виробництва. Спроби розпочати власне виробництво пістолетів та рушниць за технологіями 30-х років минулого сторіччя служать хіба що задоволенню амбіцій представників панівної верстви.
Спроби України конкурувати у виробництві та продажі стрілецької зброї навіть із такими країнами як Румунія чи Болгарія - наперед приречені.
Можливості бізнесу з продажу стрілецької зброї в Україні обмежені потребами внутрішнього ринку. Станом на 1991 рік у державі нараховувалось півмільйона власників зброї, без урахування комісійної торгівлі. Через поліційну практику обмеження доступу до зброї, яка не була навіть законодавчо закріплена відповідним актом, попит населення не був задоволений. За 11 років незалежності, кількість легальних власників зброї зросла на 50%. Проте, обсяги збройного ринку не зросли. У країні не існує зброярських фірм, продаж зброї є лише одним із багатьох напрямків діяльності приватних підприємців, зброя лишається сезонним товаром, низьким є продаж набоїв.
Яким же є ринок зброї в Україні? Маркетингові дослідження, проведені в т.ч. на виставках зброї та супутніх товарів, засвідчують, що цікавість до них виявляє щонайменше 10% працездатного чоловічого населення, тобто споживачів. Фактична відсутність жінок споживачів зброї в Україні вказує на наявні резерви ринку. Збільшення числа нових споживачів компенсується падінням чисельності традиційних споживачів - мисливців. Зубожіння основної маси осіб, які володіли зброєю до 1991 року, а це були майже виключно мисливці - є одним із чинників, що обумовлюють ситуацію з ринком зброї в Україні. Визначальним чинником є також монопольне становище МВС України, жодний бізнес у царині цивільної зброї неможливий без неформальних стосунків із дозвільною системою МВС. Наказ МВС № 622, який регламентує обіг зброї в Україні, був взятий з часів застою, і на сьогодні через його невідповідність вимогам Керівної лінії ЄС щодо обігу зброї - є значною перешкодою на шляху України до європейської спільноти.
Прийняття закону про зброю в Україні, що ґрунтуватиметься на нинішній нормативній базі, відкине нашу державу далеко назад у галузі прав людини.
----------------------------------------------------
В тему:
Організація «Громадський контроль» вимагає надання всім українцям рівних прав на володіння зброєю
Більше зброї — менше злочинів
Зброя для генофонду
Селекція погрозою
Зброя як бізнес
Дайте, депутати, в руки пістолет...
МВС проти озброєння українських громадян пістолетами та револьверами
Полеміка про зброю
Людина і пістолет. Хто винний і що робити?
Союз Цивільна зброя
У моєї дівчинки є одна маленька штучка
Головні напрямки діяльності:
- забезпечення всім громадянам рівного права на володіння зброєю;
- ліквідація привілейного доступу певних верств населення до короткоствольної зброї (пістолети, револьвери);
- відміна нормативних актів (в т.ч. і таємних), які узаконюють пільгове користування зброєю;
- захист інтересів споживачів (вилучення із нормативних актів термінів таких як “доведення потреби”, “умотивування” при купівлі та володінні зброєю);
- право громадян на успадкування зброї;
- дозвіл вільного обігу низки категорій зброї, що становить відносно незначну загрозу для суспільства (газова, холодна, технічно застаріла);
- захист інтересів національного виробника через обмеження імпорту іноземної зброї, зокрема, під набої, які використовує українське військо та напівавтоматів радянського чи російського виробництва під армійський патрон;
- економічні пріоритети: обмеження використання напівавтоматичної зброї з метою полювання;
- екологічні вимоги до чистоти компонентів набоїв ;
- культурні пріоритети: виключення з-під контролю дозвільної системи музейних та приватних колекцій зброї, яка є технічно застарілою, надання Міністерству культури права на видання ліцензій колекціонерам зброї;
- лібералізація правил поштової пересилки зброї як в Україні так і за кордон.
Першими кроками ініціативної групи стали:
- видання книги Василя Волги “Україні - Європейський закон про зброю”, у якій автор здійснює глибокий аналіз ситуації з обігом зброї як в Україні так і в Європі, прав громадян на вільне володіння зброєю, дає експертну оцінку наказу МВС № 622;
- проведення круглого столу “Україні - Європейський закон про зброю” із залученням народних депутатів України, провідних фахівців МВС, Мінкультури, Міноборони;
- надання відповідним службам МВС законодавчих актів ЄС щодо обігу зброї.
У найближчих планах ініціативної групи - пропаганда українських досягнень у царині зброї,
проведення круглого столу на тему: “Зброя як культурне надбання України”.
Ширше про ситуацію з обігом зброї в Україні й світі:
Світовий ринок стрілецької зброї, як військового, так і цивільного призначення в останні роки переживає значний спад з низки причин:
- однополярність світу, посилення контролю над обігом стрілецької зброї на наддержавному рівні, практика ведення “поліційних операцій” дозволяє їх ініціаторам визначати “легальність” чи “нелегальність” тих чи інших торгівельних операцій зі зброєю, що є поширенням норм державного регулювання у сфері обігу зброї.
- більша жорсткість національних законодавчих актів відповідно до вимог наддержавних інституцій.
Усі перераховані чинники призводять до того, що обіг зброї все більше перетікає у сферу тіньового бізнесу, і дозволяє фірмам-виробникам та посередникам із периферійних країн успішно конкурувати з традиційними центрами торгівлі зброєю.
У таких обставинах стабільним залишається лише ринок зброї у Сполучених Штатах Америки. Фактично американський ринок процвітає завдяки лібералізації законів щодо носіння зброї громадянами з метою самооборони, децентралізації поліційних сил. У Європі розвивається тільки ринок приватного охоронного бізнесу, де є попит на багато видів службової та цивільної зброї.
Натомість загальний ринок зброї у Європі повільно, але скорочується, показниками чого є зменшення обсягів обігу коштів, числа зайнятих у збройному бізнесі працівників, кількості проданої та виробленої зброї, припинення діяльності підприємств, що перед тим були відомими в цій галузі.
Законодавчі обмеження та тиск антизбройного лобі перешкоджають європейськім виробникам реалізувати свою продукцію в периферійних країнах - на єдино перспективному ринкові стрілецької зброї.
За таких умов Україна, як периферійна держава має можливість для проведення бізнесової діяльності на ринку зброї, проте така можливість вперто ігнорується владними структурами. Серйозну перешкоду для України на світовому ринкові стрілецької зброї становить брак потужностей щодо її виробництва. Спроби розпочати власне виробництво пістолетів та рушниць за технологіями 30-х років минулого сторіччя служать хіба що задоволенню амбіцій представників панівної верстви.
Спроби України конкурувати у виробництві та продажі стрілецької зброї навіть із такими країнами як Румунія чи Болгарія - наперед приречені.
Можливості бізнесу з продажу стрілецької зброї в Україні обмежені потребами внутрішнього ринку. Станом на 1991 рік у державі нараховувалось півмільйона власників зброї, без урахування комісійної торгівлі. Через поліційну практику обмеження доступу до зброї, яка не була навіть законодавчо закріплена відповідним актом, попит населення не був задоволений. За 11 років незалежності, кількість легальних власників зброї зросла на 50%. Проте, обсяги збройного ринку не зросли. У країні не існує зброярських фірм, продаж зброї є лише одним із багатьох напрямків діяльності приватних підприємців, зброя лишається сезонним товаром, низьким є продаж набоїв.
Яким же є ринок зброї в Україні? Маркетингові дослідження, проведені в т.ч. на виставках зброї та супутніх товарів, засвідчують, що цікавість до них виявляє щонайменше 10% працездатного чоловічого населення, тобто споживачів. Фактична відсутність жінок споживачів зброї в Україні вказує на наявні резерви ринку. Збільшення числа нових споживачів компенсується падінням чисельності традиційних споживачів - мисливців. Зубожіння основної маси осіб, які володіли зброєю до 1991 року, а це були майже виключно мисливці - є одним із чинників, що обумовлюють ситуацію з ринком зброї в Україні. Визначальним чинником є також монопольне становище МВС України, жодний бізнес у царині цивільної зброї неможливий без неформальних стосунків із дозвільною системою МВС. Наказ МВС № 622, який регламентує обіг зброї в Україні, був взятий з часів застою, і на сьогодні через його невідповідність вимогам Керівної лінії ЄС щодо обігу зброї - є значною перешкодою на шляху України до європейської спільноти.
Прийняття закону про зброю в Україні, що ґрунтуватиметься на нинішній нормативній базі, відкине нашу державу далеко назад у галузі прав людини.
----------------------------------------------------
В тему:
Організація «Громадський контроль» вимагає надання всім українцям рівних прав на володіння зброєю
Більше зброї — менше злочинів
Зброя для генофонду
Селекція погрозою
Зброя як бізнес
Дайте, депутати, в руки пістолет...
МВС проти озброєння українських громадян пістолетами та револьверами
Полеміка про зброю
Людина і пістолет. Хто винний і що робити?
Союз Цивільна зброя
У моєї дівчинки є одна маленька штучка
Останні записи