Половина української економіки знаходиться в тіні
2009-12-07 14:42
Половина української економіки знаходиться в тіні
Світ
бізнесhttps://ar25.org/node/17910
Такі результати показала експертна консенсус-оцінка, проведена газетою «Дело». Офіційно працівники прилавка і касового апарату створили за перші 6 місяців 2009 року 64 млрд. грн. доданої вартості (ВВП), відповідно, «торговці невидимого фронту» принесли тіньовій економіці України близько 32 млрд. грн.
Наступними по рівню тінізації йдуть сектори будівництва і торгівлі нерухомістю. Там покрито мороком 37% діяльності. У грошовому виразі це близько 7,4 млрд. грн.
Третє і четверте місця по непрозорості займають фінансовий сектор і сільське господарство. У цих галузях приховано 27% діяльності. Проте в абсолютних цифрах фінансисти набагато випереджають аграріїв. Перші принесли в тіньовий ВВП за перше півріччя 10 млрд. грн., другі — тільки 4,4 млрд. грн.
На п’ятому місці - переробна промисловість. Тут в тіні знаходиться більше п’ятої частини від офіційного ВВП, що генерується цим сектором. А оскільки це найбільший сегмент вітчизняної економіки (18,6% в структурі ВВП), то і його внесок в тінь також вельми значний — 16,3 млрд. грн.
Загальний торговий оборот в Україні минулого року перевищив 1,3 трлн. грн. З цієї суми близько 80% припало на оптовий товарообіг. Цьому сегменту торгівлі експерти не схильні приписувати зайву тінізацію, її частка не сильно відрізняється від рівня тіні в інших галузях української економіки.
Зовсім по-іншому виглядає ситуація в роздрібній торгівлі. Її об’єм за перші 10 місяців склав 362,3 млрд. грн. Основний внесок в тінізацію цього сегменту вносить так звана «базарна економіка». Оборот більш, ніж 2,7 тис. вітчизняних продуктових і продовольчих ринків, за даними Держкомстату, за 10 місяців цього року склав близько 80 млрд. грн. (25% від загального роздробу без урахування продажів через ресторани).
За песимістичними оцінками, частка тіньового обороту на ринках може досягати 90%. «У 2007 році наш банк активно видавав кредити суб’єктам малого і середнього бізнесу, що займаються торгівлею на ринку «7-й кілометр». І дуже часто виникала ситуація, коли СПД (суб’єкт підприємницької діяльності - ред.) для отримання позики в банку пред’являв нам документи з «чорної бухгалтерії», які доводили, що його місячна виручка перевищує $100 тис. Хоча за законом його річний оборот не повинен був перевищувати 500 тис. грн. Виходить, що в тіні знаходиться більше 90% від всього обороту», — розповідає кредитний менеджер крупного банку.
Сектор будівництва і операцій з нерухомістю за експертними оцінками на другому місці по рівню тінізации — 37,4% (7,52 млрд. грн.). Офіційні дані говорять про затіненість сектора на 27,4% (5,45 млрд. грн).
Основна частина тіньових потоків в будівництві виникає із-за дуже складної і корумпованої дозвільної системи — Україна займає 181-е місце з 183 країн по простоті отримання дозволів на будівництво. «Девелопери закладають певну суму на «рішення питань» при отриманні дозволів. У докризові роки вона складала 20-40% від вартості проекту, природно, це все відбувалося в тіні», — розповідає учасник ринку.
Фінансовий ринок України цілком може претендувати на звання найрозвиненішого сектора вітчизняної економіки. Дякувати він за це має в першу чергу зарубіжним інвесторам, які в докризові декілька років зліталися на вітчизняний фінансовий ринок, як метелики на світло. Завдяки цьому частка іноземного капіталу в українській банківській системі зараз складає близько 35%, на ринку страхування нерезидентам підконтрольні більше 90 компаній (частка іноземного капіталу — близько 30%).
Звідки ж береться тінь в такому респектабельному, на перший погляд, секторі? Річ у тім, що умовно фінансовий сектор можна розділити на дві складові. Перша складається із законослухняних і майже прозорих фінустанов. Друга — з тих, хто перебуває на службі у тіньової економіки. Адже без участі фінансистів не обходиться практично жодна схема по мінімізації або ухиленню від оподаткування. І велика частина діяльності таких учасників фінансового ринку, природно, знаходиться в тіні.
Експерти відзначають, що зазвичай банківські установи не беруть участь в тіньових операціях — аж надто зарегульована їхня діяльність. А ось закривати очі і, відповідно, заробляти на клієнтах, які використовують нелегальні схеми, банки не соромляться. «Банки просто обслуговують клієнтів — законослухняних або «сірих». Вони не завжди знають, чим реально займається клієнт, або спеціально не помічають цього. Іноді банки ставлять на потік обслуговування таких схем, заробляючи як мінімум на обналичуванні грошей клієнта», — розповідає заступник голови одного невеликого банку.
За словами фінансистів, найчастіше для відходу від оподаткування і вибілювання «сірих» або «чорних» засобів використовуються страхові компанії. За оцінкою заступника голови правління УПСК Людмили Білошицкой, з 480 зареєстрованих страховиків реально працює не більше половини. А частка компаній, які так чи інакше беруть участь у відмиванні засобів, складає близько 30%.
Найпоширеніші схеми за участю СК — це страхування ризиків підприємства на великі суми для зменшення бази оподаткування. «Можна застрахувати завод в пустелі на мільярд від повені, потім цей ризик перестраховується у декількох схемних страховиків і повертається власникові підприємства готівкою з певним дисконтом за послуги», — розповідає один із страховиків.
Ринок цінних паперів також є одним з популярних інструментів для мінімізації податків. За допомогою маніпулювання цінами на «сміттєві» акції крупний бізнес без зусиль може скорочувати базу оподаткування. «Наприклад, компанія купила акції за 100 млн. грн., і раптом вони через день подешевшали в 10 разів — компанія записує 90 млн. в збиток», — пояснює принцип схеми один з фінансистів. Про те, наскільки популярна така схема, можна судити по зростанню об’єму позабіржових операцій з акціями: за 6 місяців 2009 року він перевищив 280 млрд. грн., що в 2 рази більше, ніж за аналогічний період 2008 року.
Компанії по управлінню активами і інвестфонди — також дуже популярний інструмент оптимізації податків. За перше півріччя КУА випустили інвестсертифікатів на 27 млрд. грн. (на 4 млрд. більше, ніж за весь 2008 рік). «Думаю, реальних інвестицій з цієї суми не більше 10%. Інше — це закупівля «сміттєвих» паперів для «надування» балансів і відходу від сплати податків», — вважає начальник торгового відділу однієї з крупних інвесткомпаній.
Частка добувної промисловості у ВВП складає 4,68%. За розрахунками Мінекономіки, цей сектор є найбільш темним в українській легальній економіці — 42%. В той же час експерти, що брали участь в дослідженні, не стали «демонізувати» цю галузь, оцінивши рівень її тенизации всього в 19,5%.
Тут благодатним грунтом для тіньового ринку аналітики називають вкрай заплутану і непрозору систему видачі ліцензій і дозволів на розробку і видобуток корисних копалин. Не забувають учасники ринку і про старі добрі методи виведення частини обороту в тінь — так званих «утрусках і усиханнях». «Наприклад, вугілля, що коксується, при довгому зберіганні і недотриманні температурного режиму має властивість займатися. Це так звані «природні втрати», хоча насправді цього не відбувається, а списана продукція реалізовується посередницьким компаніям за готівку», — пояснює аналітик крупної інвесткомпанії.
Переробна промисловість робить найзначніший внесок до українського ВВП. За перше півріччя її частка склала 18,6% або 72,7 млрд. грн. Тіньовий бік переробної промисловості оцінений експертами в 22,4% (16,3 млрд. грн.). В Мінекономіки говорять, що за підсумками минулого року рівень тінізации галузі склав 35,3%.
Найбільш «темним» сектором «переробки» назвали виробництво коксу і продуктів нафтопереробки — 45,1%. Такі результати не є дивовижними: чудеса, що панують на вітчизняному ринку палива, давно заводять в безвихідь західних аналітиків і підприємців.
«У травні цього року «Укрнафта» продавала нафту на відкритих аукціонах по $21 за баррель, тоді як світові ціни були в три рази вище. Із-за продажу нафти за заниженою ціною з початку року «Укрнафта» втратила сотні мільйонів доларів, а компанії-посередники, афілійовані з «Пріватом», заробили на цьому», — розповідає співробітник компанії, що займається оптовою торгівлею нафтопродуктами.
Підвищений рівень тінизации - в легкій і харчовій промисловості — 42% і 39% відповідно. Це пояснюється тим, що в цих галузях найбільша частка малого бізнесу, якому простіше виводити частину обігу в тінь.
За експертними оцінками, рівень тінизации аграрного сектора на даний момент складає 27,4%. Розрахунок аграрної тіні, проведений Мінекономіки, показав скромніший результат — близько 14% (за станом на початок 2009 року). Таку розбіжність в оцінках частково можна пояснити сильним впливом на сільське господарство чинника сезонності.
Основною причиною тіні агросектора є те, що велику частину ВВП в ньому, як і раніше формують домогосподарства. За наслідками 2008 року, внесок домогосподарств у ВВП агросектора склав 59,7%, а сільгосппідприємств — 40,3%.
Населення не зацікавлене проходити марудну процедуру реєстрації суб’єктів малого підприємництва і відвідувати податкову інспекцію та пенсійний фонд. Приватні вітчизняні аграрії вважають за краще реалізовувати або обмінювати вирощену продукцію подалі від касових апаратів. Через це частка тіньового обороту в секторі знаходиться на стабільно високому рівні.
Свій внесок в розвиток тіньової економіки вносять і середні сільгосппідприємства, які також не проти продати частину продукції за готівку і не вказати цей об’єм в своїй звітності. «Дуже багато фермерів і сільгоспкомпаній реалізовують частину продукції за готівку без будь-яких чеків або документів. Яку частку доходу показувати в податковій, кожен вибирає сам», — розповідає співробітник податкової інспекції, що побажав залишитися неназваним.
В тему:
Економіка самодостатності. Світовий досвід опори на власні сили
Третій Гетьманат і кредити МВФ. Тріллер
Паразити
Наступними по рівню тінізації йдуть сектори будівництва і торгівлі нерухомістю. Там покрито мороком 37% діяльності. У грошовому виразі це близько 7,4 млрд. грн.
Третє і четверте місця по непрозорості займають фінансовий сектор і сільське господарство. У цих галузях приховано 27% діяльності. Проте в абсолютних цифрах фінансисти набагато випереджають аграріїв. Перші принесли в тіньовий ВВП за перше півріччя 10 млрд. грн., другі — тільки 4,4 млрд. грн.
На п’ятому місці - переробна промисловість. Тут в тіні знаходиться більше п’ятої частини від офіційного ВВП, що генерується цим сектором. А оскільки це найбільший сегмент вітчизняної економіки (18,6% в структурі ВВП), то і його внесок в тінь також вельми значний — 16,3 млрд. грн.
Загальний торговий оборот в Україні минулого року перевищив 1,3 трлн. грн. З цієї суми близько 80% припало на оптовий товарообіг. Цьому сегменту торгівлі експерти не схильні приписувати зайву тінізацію, її частка не сильно відрізняється від рівня тіні в інших галузях української економіки.
Зовсім по-іншому виглядає ситуація в роздрібній торгівлі. Її об’єм за перші 10 місяців склав 362,3 млрд. грн. Основний внесок в тінізацію цього сегменту вносить так звана «базарна економіка». Оборот більш, ніж 2,7 тис. вітчизняних продуктових і продовольчих ринків, за даними Держкомстату, за 10 місяців цього року склав близько 80 млрд. грн. (25% від загального роздробу без урахування продажів через ресторани).
За песимістичними оцінками, частка тіньового обороту на ринках може досягати 90%. «У 2007 році наш банк активно видавав кредити суб’єктам малого і середнього бізнесу, що займаються торгівлею на ринку «7-й кілометр». І дуже часто виникала ситуація, коли СПД (суб’єкт підприємницької діяльності - ред.) для отримання позики в банку пред’являв нам документи з «чорної бухгалтерії», які доводили, що його місячна виручка перевищує $100 тис. Хоча за законом його річний оборот не повинен був перевищувати 500 тис. грн. Виходить, що в тіні знаходиться більше 90% від всього обороту», — розповідає кредитний менеджер крупного банку.
Сектор будівництва і операцій з нерухомістю за експертними оцінками на другому місці по рівню тінізации — 37,4% (7,52 млрд. грн.). Офіційні дані говорять про затіненість сектора на 27,4% (5,45 млрд. грн).
Основна частина тіньових потоків в будівництві виникає із-за дуже складної і корумпованої дозвільної системи — Україна займає 181-е місце з 183 країн по простоті отримання дозволів на будівництво. «Девелопери закладають певну суму на «рішення питань» при отриманні дозволів. У докризові роки вона складала 20-40% від вартості проекту, природно, це все відбувалося в тіні», — розповідає учасник ринку.
Фінансовий ринок України цілком може претендувати на звання найрозвиненішого сектора вітчизняної економіки. Дякувати він за це має в першу чергу зарубіжним інвесторам, які в докризові декілька років зліталися на вітчизняний фінансовий ринок, як метелики на світло. Завдяки цьому частка іноземного капіталу в українській банківській системі зараз складає близько 35%, на ринку страхування нерезидентам підконтрольні більше 90 компаній (частка іноземного капіталу — близько 30%).
Звідки ж береться тінь в такому респектабельному, на перший погляд, секторі? Річ у тім, що умовно фінансовий сектор можна розділити на дві складові. Перша складається із законослухняних і майже прозорих фінустанов. Друга — з тих, хто перебуває на службі у тіньової економіки. Адже без участі фінансистів не обходиться практично жодна схема по мінімізації або ухиленню від оподаткування. І велика частина діяльності таких учасників фінансового ринку, природно, знаходиться в тіні.
Експерти відзначають, що зазвичай банківські установи не беруть участь в тіньових операціях — аж надто зарегульована їхня діяльність. А ось закривати очі і, відповідно, заробляти на клієнтах, які використовують нелегальні схеми, банки не соромляться. «Банки просто обслуговують клієнтів — законослухняних або «сірих». Вони не завжди знають, чим реально займається клієнт, або спеціально не помічають цього. Іноді банки ставлять на потік обслуговування таких схем, заробляючи як мінімум на обналичуванні грошей клієнта», — розповідає заступник голови одного невеликого банку.
За словами фінансистів, найчастіше для відходу від оподаткування і вибілювання «сірих» або «чорних» засобів використовуються страхові компанії. За оцінкою заступника голови правління УПСК Людмили Білошицкой, з 480 зареєстрованих страховиків реально працює не більше половини. А частка компаній, які так чи інакше беруть участь у відмиванні засобів, складає близько 30%.
Найпоширеніші схеми за участю СК — це страхування ризиків підприємства на великі суми для зменшення бази оподаткування. «Можна застрахувати завод в пустелі на мільярд від повені, потім цей ризик перестраховується у декількох схемних страховиків і повертається власникові підприємства готівкою з певним дисконтом за послуги», — розповідає один із страховиків.
Ринок цінних паперів також є одним з популярних інструментів для мінімізації податків. За допомогою маніпулювання цінами на «сміттєві» акції крупний бізнес без зусиль може скорочувати базу оподаткування. «Наприклад, компанія купила акції за 100 млн. грн., і раптом вони через день подешевшали в 10 разів — компанія записує 90 млн. в збиток», — пояснює принцип схеми один з фінансистів. Про те, наскільки популярна така схема, можна судити по зростанню об’єму позабіржових операцій з акціями: за 6 місяців 2009 року він перевищив 280 млрд. грн., що в 2 рази більше, ніж за аналогічний період 2008 року.
Компанії по управлінню активами і інвестфонди — також дуже популярний інструмент оптимізації податків. За перше півріччя КУА випустили інвестсертифікатів на 27 млрд. грн. (на 4 млрд. більше, ніж за весь 2008 рік). «Думаю, реальних інвестицій з цієї суми не більше 10%. Інше — це закупівля «сміттєвих» паперів для «надування» балансів і відходу від сплати податків», — вважає начальник торгового відділу однієї з крупних інвесткомпаній.
Частка добувної промисловості у ВВП складає 4,68%. За розрахунками Мінекономіки, цей сектор є найбільш темним в українській легальній економіці — 42%. В той же час експерти, що брали участь в дослідженні, не стали «демонізувати» цю галузь, оцінивши рівень її тенизации всього в 19,5%.
Тут благодатним грунтом для тіньового ринку аналітики називають вкрай заплутану і непрозору систему видачі ліцензій і дозволів на розробку і видобуток корисних копалин. Не забувають учасники ринку і про старі добрі методи виведення частини обороту в тінь — так званих «утрусках і усиханнях». «Наприклад, вугілля, що коксується, при довгому зберіганні і недотриманні температурного режиму має властивість займатися. Це так звані «природні втрати», хоча насправді цього не відбувається, а списана продукція реалізовується посередницьким компаніям за готівку», — пояснює аналітик крупної інвесткомпанії.
Переробна промисловість робить найзначніший внесок до українського ВВП. За перше півріччя її частка склала 18,6% або 72,7 млрд. грн. Тіньовий бік переробної промисловості оцінений експертами в 22,4% (16,3 млрд. грн.). В Мінекономіки говорять, що за підсумками минулого року рівень тінізации галузі склав 35,3%.
Найбільш «темним» сектором «переробки» назвали виробництво коксу і продуктів нафтопереробки — 45,1%. Такі результати не є дивовижними: чудеса, що панують на вітчизняному ринку палива, давно заводять в безвихідь західних аналітиків і підприємців.
«У травні цього року «Укрнафта» продавала нафту на відкритих аукціонах по $21 за баррель, тоді як світові ціни були в три рази вище. Із-за продажу нафти за заниженою ціною з початку року «Укрнафта» втратила сотні мільйонів доларів, а компанії-посередники, афілійовані з «Пріватом», заробили на цьому», — розповідає співробітник компанії, що займається оптовою торгівлею нафтопродуктами.
Підвищений рівень тінизации - в легкій і харчовій промисловості — 42% і 39% відповідно. Це пояснюється тим, що в цих галузях найбільша частка малого бізнесу, якому простіше виводити частину обігу в тінь.
За експертними оцінками, рівень тінизации аграрного сектора на даний момент складає 27,4%. Розрахунок аграрної тіні, проведений Мінекономіки, показав скромніший результат — близько 14% (за станом на початок 2009 року). Таку розбіжність в оцінках частково можна пояснити сильним впливом на сільське господарство чинника сезонності.
Основною причиною тіні агросектора є те, що велику частину ВВП в ньому, як і раніше формують домогосподарства. За наслідками 2008 року, внесок домогосподарств у ВВП агросектора склав 59,7%, а сільгосппідприємств — 40,3%.
Населення не зацікавлене проходити марудну процедуру реєстрації суб’єктів малого підприємництва і відвідувати податкову інспекцію та пенсійний фонд. Приватні вітчизняні аграрії вважають за краще реалізовувати або обмінювати вирощену продукцію подалі від касових апаратів. Через це частка тіньового обороту в секторі знаходиться на стабільно високому рівні.
Свій внесок в розвиток тіньової економіки вносять і середні сільгосппідприємства, які також не проти продати частину продукції за готівку і не вказати цей об’єм в своїй звітності. «Дуже багато фермерів і сільгоспкомпаній реалізовують частину продукції за готівку без будь-яких чеків або документів. Яку частку доходу показувати в податковій, кожен вибирає сам», — розповідає співробітник податкової інспекції, що побажав залишитися неназваним.
В тему:
Економіка самодостатності. Світовий досвід опори на власні сили
Третій Гетьманат і кредити МВФ. Тріллер
Паразити
Останні записи