Чим приголомшив європейських лідерів і навіть деяких з власних міністрів. З таким цинізмом не впоралися біржі від Парижа до Москви, торги на ММВБ навіть тимчасово припинялися. Акції французького банку Societe Generale впали на 16% - до рівня 1987 року, коли цей банк був приватизований (на таку ж величину впали і папери італійського Intesa Sanpaolo).

Тепер Папандреу запрошений (або, точніше, викликаний) на французький Лазурний берег для участі в рятувальних роботах із запобігання новій світовій кризі, хоча Греція взагалі-то не входить в "двадцятку". Можливо, це буде його остання гастроль як глави кабінету, оскільки навіть в сюрреалістичних умовах грецької політики важко уявити собі, щоб греки на референдумі добровільно проголосували за чергове погіршення свого матеріального становища, яке поки оплачують платники податків Німеччини та Франції.

"Тінь чергової грецької урядової кризи затьмарила порядок денний саміту світових лідерів", - пише The Wall Street Journal. Можна не сумніватися, що деякі з цих світових лідерів дуже задоволені відчайдушною витівкою Папандреу. Тепер збори "двадцятки" в Палаці фестивалів на курорті, який зазвичай приймає кінозірок, нібито наповнюється конкретним змістом. Набережну Круазетт, яка в дні Каннського кінофестивалю стає улюбленим місцем туристів, вже закрили для публіки.

Як акуратно висловився у вівторок глава Світового банку Роберт Зеллік, останні дії Афін "додають невизначеності ринкам в той час, коли, як здавалося, виникла надія, що домовленості в зоні євро і передбачені ними дії допоможуть зняти частину цієї невизначеності". Практичним наслідком такого розвитку подій стане те, що багато часу на зустрічі лідерів "двадцяти" в Каннах буде присвячено обговоренню проблем Греції, економічний внесок якої у ВВП Євросоюзу менше 3%.

Лідери Німеччини і Франції, чию репутацію напередодні поставив під сумнів імпульсивний грек (Саркозі і Меркель, що переконали інших керівників єврозони вкотре розщедритися на користь Греції, тепер виглядають як "продавці повітря", як дотепно висловився вчора хтось з коментаторів ), виступили з вкрай роздратованою спільною заявою. У ній йдеться про те, що Берлін і Париж "сповнені рішучості забезпечити невідкладне виконання рішень, прийнятих на саміті єврозони". На думку двох лідерів, ці рішення "сьогодні більше необхідні, ніж будь-коли".

Заява, зроблена Ніколя Саркозі від себе особисто, ще більш різка: "Радитися з народом - справа завжди законна, але не можна розраховувати на солідарність усіх країн єврозони, якщо кожен не погодиться робити необхідні зусилля". У перекладі це звернення до влади Греції означає: "Якщо ви такі горді, то чому такі бідні?" Схоже, що в Парижі витівка Георгіоса Папандреу сприйнята за особисту образу господареві каннської зустрічі "двадцятки".

Як пише The Financial Times, Саркозі мав намір використовувати приїзд світових лідерів для схвалення франко-німецького плану порятунку Греції та євро. В результаті, як недипломатично заявив лідер французької правлячої партії Філіп Жювен, грецький прем’єр Папандреу "рятує свою шкуру за всяку ціну", що загрожує "зруйнувати зусилля Франції та Німеччини" з досягнення домовленості в зоні євро.

У Берліні тим часом офіційні джерела підтвердили: грецька влада не попереджала своїх європейських колег про намір провести референдум, коли обговорювався черговий пакет екстреної допомоги Афінам. У Німеччині не приховують: якщо Греція відмовиться виконувати свою частину домовленостей, зафіксованих на останньому саміті в Брюсселі, це неминуче призведе Афіни до дефолту. Що, в свою чергу, завдасть сильного удару по всій зоні євро.

Така точка зору все більше поширюється і на інші європейські столиці. У Лондоні, який завбачливо відмовився від вступу в зону євро, тепер вже подейкують про те, що і Євросоюз - не найвдаліша конструкція в кризові часи. Напередодні The Daily Telegraph писала про те, що до кінця року Бразилія за ВВП обійде Британію та займе шосте місце в світі. Один з читачів на форумі сайту DT приписав: "Ось Бразилія - не член Євросоюзу. Треба б і нам з нього вийти".

Спокуса простих рішень особливо сильна у кризові часи. Але важко очікувати від глав держав "двадцятки" якихось складних рішень для порятунку світової економіки, яка все менше реагує на їхні плани.