«Керівник», за каденції якого відбувалися мільйонні фінансові порушення, брутальні звільнення, грандіозні «казаческіє» п’янки, а, відповідно, спалені архітектурні пам’ятки, тотальне нищення експонатів найбільшого скансену Європи, поки що ховається в лікарні, але невдовзі разом із своїми подєльніками стане пацієнтом зовсім інших служб…
Сталося це після місяців тяжкого протистояння колективу з паразитами, яких активно «кришував» «акадємік» Жулинський, після сотень статей, десятків телерепортажів у вітчизнчних та зарубіжних змі. Зразу після публікації цієї новини, в інтернеті з’явилося великомудре міркування «акадєміка»… Що ж так його зтурбувало?
Далі приводимо коментар заступника директора Музею Вадима Логвінова.

З цікавістю прочитав інтерв’ю Миколи Жулинського для радіо «Свобода». Наразі «акадєміка» серйозно затурбували події, що мали місце в кількох знакових музеях України – Києво-Печерській лаврі, Софії києвській, Музеї архітектури у Пирогові та інших… Стосунки Жулинського з музеєм у Пирогові я мав щастя спостерігати, оскільки два роки працював у Музеї «під патронатом» цього турботливого «акадєміка».

Жулинський, з його слів, «кілька років займався» Музеєм архітектури. Очевидно, нинішній жалюгідний стан музею – наслідки цих «занять». Я особисто знаю про аж два візити цього куратора протягом трьох (!) років. Один – на представленні Федаки на посаду директора, другий – у складі комісії НАНУ при перевірці системних порушень, допущених тим самим директором. Що цікаво, коли Жулинський, приїхавши у музей, привітався з працівниками, а ті йому відповіли, що не бажають вітатися з людиною, що покриває зловживання у музеї. Думаю, це деякою мірою характеризує рівень його кураторства. Але, наскільки я знаю, не все так запущено – головний бухгалтер музею пані Кравець була частим гостем Академії, тісно «співпрацювала» із вченим секретарем пана Жулинського Віктором Бурбелою. А оскільки під час роботи пані Кравець у музеї було виявлено мільйонні розкрадання коштів, думаю, хтось таки дійсно «займався» музеєм…

У інших авторитетних висновках дослідника літератури теж правди не більше, ніж золота в жетоні на метрополітен: « …що стосується (…) Федаки, то цей чоловік тільки неповних три роки працює. Це доктор історичних наук. Він спеціалізується по етнології, по народній архітектурі, одержав дуже тяжку спадщину, надзвичайно складну, тому що там украй багато було запущено, там постійні конфлікти, постійні проблеми. Але вони навіть встигли за цей час реставрувати 69 пам’яток, відродити їх в основному за рахунок спецфондів.
(…) в 2011 році їхній (музейний чи реально ЇХНІЙ?. - Авт.) прибуток нараховував 4 мільйони гривень! І це кошти, які йшли на реставрацію. А, зокрема, Історичний музей України, один із центральних музеїв нашої держави, у 2011 році одержав тільки 2,5 мільйони. Це говорить про те, що ці організовані свята обрядові, обрядові свята-ярмарки і так далі – все це, що творилося за народним традиціями, приносило певний авторитет і доволі достойний прибуток…»

Як кажуть, вітаємо Вас пане «акадєміку», збрехавши!

Але давайте по порядку: неповних три роки – це що, мало?!! Ще б три роки такого керівництва – і від музею залишилася б купка хмизу та пару соток території! Що стосується конфліктів – то сам Федака їх майстерно створював та віртуозно підтримував з купкою своїх прибічників… Людина, що не має жодного досвіду управління та звільнена по статті з попередніх місць роботи, очевидно, на думку пана «акадєміка», більш достойна керувати музеєм, ніж будь-хто інший! А «69 пам’яток» - це що, жарт? По-перше, реставрація – ліцензований вид діяльності. А у музеї, щоб Вам було відомо, таких ліцензій здавна не водилося. А те, що Ви з Федакою називаєте «реставрацією» - підмазати глиною з кізяком кусок стіни, підперти дрючком стріху, поремонтувуати хвіртку та інше, – що ж, які куратори, такі й реставратори! А про «заробіток 4 мільйони гривень» краще б Вам не згадувати! Бо, прочитавши це, працівники музею, з яких познімали доплати, забрали гроші на оздоровлення та премії, можуть упіймати Федаку (який, до речі, ніколи не забував себе преміювати) та добряче його «підреставрувати»! І, нарешті, що стосується обрядових свят – жодне з них не було започатковане при директорі Федаці. Та й проводилися, скоріше, не завдяки, а всупереч…

Отже, пане «акадєміку», Вам краще не позувати на фоні залишків Пирогова… Ви вже одного разу «затурбували» тисячі довірливих людей на мільйони гривень такою собі однойменною кредитною спілкою (Довідка: КС «Турбота» - фінансова піраміда сімейства Жулинських, що територіально базувалася в одній із кімнат в Інституті літератури, де й досі директорствує Жулинський). За кілька років «турботливі патріоти» зібрали у довірливих українців мільйонні суми, що зненацька зникли у вирі «кризи». Думається, що лише патріотові із краснознамьонним кдбешним минулим стало можливим уникнути заслуженої кари…

І, нарешті, неймовірно «логічний» висновок, достойний «акадєміка», чому на посаді директора музею з’явився Дмитро Заруба, який, ніби-то має готельний бізнес? (А чи не можна уточнити, який? Знову збрехав?). А звідси – а що ж буде зі 150 га землі? По-перше, не 150 – Вам, як бувшому куратору, потрібно було б знати, а по-друге, а що зробив попередній «досвідчений» директор, щоб узаконити музейні території? Якщо не знаєте, я відповім, НІ-ЧО-ГО! А якщо Ви сумніваєтесь, чи може історик з досвідом роботи в туристичній галузі очолити музей, згадайте – як Ви, науковець, який захистив дисертацію на тему «… про історичний оптимізм в радянській літературі» очолили інститут літератури ім Т.Г. Шевченка – і – нічого – НІ-ЧО-ГО!

До речі, лише після обнародування висновків ГоловКРУ України про мільйонні фінансові порушення в Музеї народної архітектури та побуту України НАН, за якою числився музей, «скинула» музей на мінкульт. На фоні грандіозних фінансових порушень у самій Академії 4-5 мільйона гривень – лише дрібна піщинка, але ця тема настільки потужно прозвучала в пресі, що «дід Патон» (даруйте!) вирішив позбавитися такої обузи як музей. Зверніть увагу, не покарати паразита, а саме скинути подалі… От молодець!

Тож освічена громада вітає найголовнішого академіка країни з таким велекомудрим рішенням! Слава Вам!

P.S. Колектив музею вітає свого нового директора Дмитра Васильовича Зарубу з призначенням та щиро зичить здоров’я, удачі й наснаги! Ми щиро сподіваємося, що з Вашим приходом закінчиться ера паразитів, невігласів та хапуг! Разом ми відтворимо музей та повернемо Україні цю перлину!