Після 1991 року ця боротьба загострилася з новою силою. Змінилися лише методи. Скажімо, газовий тиск та ін.

У той час, коли етнічні українці масово емігрують з власної держави у пошуках кращої долі, у нас в домі активно хазяйнують національні меншини. Після призначення на ключові силові посади у державі етнічних росіян – Ігоря Калініна (голова СБУ) і Дмитра Соломатіна (міністр оборони) у руках нацменів зосередилася вся повнота влади в Україні.

Українські республіканці неодноразово наголошували на тому, що серед вищих керівників держави немає жодного (підкреслення наше) українця за духом і кров‘ю. Так, Президент України В.Янукович - за походженням білорус, керівник адміністрації президента С.Льовочкін – росіянин, прем’єр-міністр М.Азаров (справжнє прізвище Пахло) – єврей. Перший віце-прем’яє міністр А. Клюєв – росіянин, віце-прем’єр-міністри Б.Колесніков – єврей, С.Тігіпко – молдаванин.

Навіть в радянські часи так нахабно не вели національну політику. Комуністи, заграючи з місцевим населенням, та побоюючись міжнародного осуду, обов’язково розчиняли владу представниками корінного населення. У 20-ті роки був навіть період українізації, коли всі керівні посади в Україні належали українцям. Нинішня ж влада поводить себе цинічно, не зважаючи на думку громадськості, повністю ігноруючи українське національне питання, поводиться в Україні як відвертий окупант.

Згадані нами особи ще донедавна працювали на відповідальних посадах у Москві, і насправді невідомо, чи вони взагалі отримали українське громадянство. Хоча і раніше траплялися випадки, коли на важливих державних постах в Україні якимось чином опинялися іноземці, зокрема, громадяни Росії та Ізраїлю.

Читати повністю ТУТ