• Що таке стартап
• Успішні стартапи

Всі компанії різні. Але є певні правила, яким ви просто зобов’язані слідувати, коли починаєте свій бізнес.

Якщо в стартапі щось наплутано з самого початку, то це вже не виправити.

Відправна точка для будь-якої діяльності дуже важлива. Засновники та відправні точки визначають подальший розвиток бізнесу. Якщо ви зосередите всю увагу на побудові фундаменту діяльності і не зробите на цьому етапі великих помилок, то у вас з’явиться шанс на розвиток. Якщо ви цього не зробите – у кращому випадку, вам може й пощастить, але навряд чи.

Всі періоди заснування мають свій термін життя. Але от як довгий цей термін – складне питання. Типова історія передбачає: заснування компанії, найм перших співробітників, первинне фінансування. Однак існує думка, що заснування компанії затягується на значно триваліший термін. Виконання переходу від 0 до 1 – створення технології – відбувається паралельно заснуванню компанії.

На противагу цьому процесу, перехід від 1 до N в рамках розширення (глобалізації), своєю чергою, повністю відбувається вже після заснування компанії.

Тобто часто буває, що процес заснування компанії триває стільки ж, скільки й розробка технічних інновацій. І тільки після того, як відбувається зміна парадигми з «0–1» на «1–N», процес заснування можна вважати завершеним.

Коментар: Іншими словами, на етапі формування «зерна» (0–1) відбувається становлення технології і вироблення управлінської моделі (формування системи правил). На етапі розмноження цього «зерна» (1–N) відбувається розгортання готової технології і виконання вже сформованої системи правил (бізнес-моделі).

Існує, звичайно, межа того, що ви можете зробити за правилами. Гарантію від провалів не дадуть навіть ідеальні «правила гри». Немає способу відразу ж налаштувати все так, щоб потім події розгорталися безперешкодно. Але вам все одно слід закласти основи компанії настільки правильно, наскільки це можливо.

Уявіть собі матрицю 2 х 2. На одній осі у вас хороші люди, гідні довіри, а за ними люди, яким варто довіряти менше. На іншій осі у вас спочатку неврегульована структура з малою кількістю правил, а потім відмінно відрегульована структура, де правила встановлені в достатній кількості.

Робота хороших людей, гідних довіри, в погано відрегульованій структурі зазвичай призводить до анархії, хоча інколи й працює.

Протилежне поєднання – ненадійні люди і велика кількість правил – теж іноді спрацьовує. Переважно таку систему можна назвати тоталітарною.

Модель з низьким рівнем довіри і малою кількістю правил являє собою нещадний світ. Люди, яким ви не стали б довіряти, можуть робити все, що їм заманеться. Найкраще уникати такої комбінації.

Ідеальним є поєднання людей, яким можна довіряти, і добре відрегульованої структури. Люди довіряють один одному і разом створюють хорошу корпоративну культуру. І до того ж це все структуровано. Люди гребуть в одному напрямку, і це відбувається не випадково.

Акціонерний капітал є одним з ключових способів регулювання стартапу. Різним групам належать частки в капіталі компанії. Частину, природно, отримують засновники. Спочатку вони повинні з’ясувати, як розподілити акції між собою.

Тут найважливішим питанням є сумісність засновників компанії один з одним. Це питання є ключовим як з точки зору структури, так і з точки зору корпоративної культури. Якщо засновники працюють злагоджено, ви можете перейти до наступної частини рівняння. Але якщо це не так, то компанія вибухне зсередини. Нічого не буде працювати.

Саме тому інвестори повинні приділяти і дійсно приділяють так багато уваги командам засновників компаній. Все має значення. Має значення, як добре засновники знають один одного. Має значення, як вони взаємодіють і працюють один з одним. Має значення, чи доповнюють вони один одного наборами компетенцій та особистих якостей. Всі ці питання дуже важливі. Будь-які тріщини в команді засновників надалі будуть тільки збільшуватися.

Хороші взаємини між співзасновниками компанії, як правило, ведуть до успіху. Таким чином, злагодженість команди засновників – це найважливіше питання при оцінці стартапу на ранній стадії. Воно може формулюватися по-різному: Як співзасновники ділять між собою частки в капіталі компанії? Наскільки добре вони працюють разом?

Як засновник компанії, ви повинні завжди думати про те, як і чому процеси можуть вийти з-під контролю. Ваше завдання – запобігати відхиленням від потрібного курсу і виправляти їх там, де вони відбуваються.

Іншою важливою думкою є те, що люди повинні або повністю працювати в компанії, або не працювати в ній зовсім. Поєднання роботи в компанії з іншими проектами, залучення консультантів і зовнішніх порадників на важливі частини роботи – це все дуже великі ризики, що ведуть до втрати узгодженості в діях.

Ваша рада директорів відповідає за корпоративне управління. Кожний член  у вашій раді директорів має значення. Кожен з них повинен бути дійсно хорошою людиною. Типова рада директорів – це два інвестори, один «незалежний» директор і два засновники компанії. П’ять осіб – вже досить велика рада директорів. Більше п’яти осіб у раді директорів – це вже не оптимальне рішення.

Рада повинна збиратися тільки тоді, коли це абсолютно необхідно. У питаннях ради директорів «менше» найчастіше означає «більше». Ідеальна рада, скоріше всього, складається з трьох осіб: один інвестор і два засновника. Набагато легше досягти згоди між членами ради директорів, якщо всі вони чудові люди, і якщо їх небагато.

Створення компанії, що має цінність, – це довгий шлях. Ключове питання, за яким вам, як засновнику, потрібно буде стежити, це розмиття вашої частки в компанії. Якщо у вас залишилося більше 10% після багатьох раундів фінансування, це взагалі дуже хороший результат. Розмиття частки – нещадний процес.

Є й альтернативний варіант, коли ви не залучаєте інвесторів. Багато успішних компаній створювалися саме так. Craigslist коштував би приблизно 5 мільярдів доларів, якби він у своєму розвитку більше нагадував компанію, чим комуну. GoDaddy ніколи не брав стороннього фінансування. У Trilogy в кінці 1990-х років не було зовнішніх інвесторів. Microsoft майже приєдналась до цього клубу, корпорація прийняла одну невелику венчурну інвестицію прямо перед IPO. Коли Microsoft стала публічною, Біллу Ґейтсу, як і раніше, належали вражаючі 49,2% компанії.

Так що питання про залучення інвесторів не так вже й відрізняється від питання про залучення співзасновників компанії чи її співробітників. Які люди кращі? Кого ви хочете бачити поряд з собою? Кого ви потребуєте на борту свого корабля?

Коментар: На етапі формування стартапу (0–1), коли ще немає системи регулюючих правил, провідну роль – організуючу і спрямовуючу – відіграє особистість лідера. На наступному етапі (1–N)  цю функцію значною мірою бере на себе якісно створена система правил, дозволяючи лідеру мінімізувати рутину і зосереджуватися на творчості.