Реальність- це плід нашої уяви (вислови друзів Луїзи Хей)
Реальність- це плід нашої уяви (вислови друзів Луїзи Хей)
Ви є те, про що думаєте зранку до вечора. Енергія слідує за думкою, на чому ми зосереджуємо увагу- те і росте позитивне чи негативне. Ми маємо вибір. Що ми бачимо попереду- те нас і жде. Зосередивши свою увагу на добрі і досконалісті, що існують в нашому світі, ми досягаємо вищої частоти вібрації свідомості і частіше стикаємося з гарними подіями в нашому житті.
Ми позбуваємося наших страхів, стрибаючи у вогонь. Не турбуватися про те, що може ніколи не статися, не боятися бід. Ефективне і кінцеве вирішення всіх проблем можливе лише через зміну свідомості. Якщо ми навчимося приймати біль і гіркоту неминучих життєвих втрат і перемін з безумовним дружелюбством, тоді в нас буде можливість дійсно мінятись, йдучи вперед.

Коли боги вирішили заховати мудрість, вони сховали її в такому місці, там, як їм було відомо- в найменш сподіваному місці. Вони заховали її всередину кожного з нас. Ключ - наші поступки, дія.
Любов зцілить все. Ми безтямно піддані впливу того, що нас оточує. До глибини душі зрозуміти те, що кожен з нас є частиною одного цілого і те, що ми зробили індивідуально сильно впливає на кожного з нас. Змінюючи особисту свідомість, ми вносимо вагомий вклад в трансформацію світу.

Телекінетична свідомість- це допуск до 4-мірної реальності. В такій реальності нема двійності, двомірності - є тільки цілісність. Нема ні початку, ні кінця. Інтуїтивний підхід є невід"ємним аспектом в прийнятті рішень. Простір і час, відомий нам, тут зупиняються, створюється рівновага, яка необхідна для нашого зцілення і підтримки хорошого здоров"я в новому світі.
Направляючи нашу енергію в сферу 4-мірної реальності, ми приєднуємося до того, що в давнину називали "вищою алхімією". Ми активуємо наші ефірні чакри і даємо початок новому джерелу світла та енергії. Ця алхімічна трансформація пришвидшує процес розширення та інтеграції інтуїції і створює почуття духовного очищення та просвітлення.

Наша особа- це більше не питання того, що ми робимо, щоб заробити на життя. Це є енергетичні структури світла, відображаючі нашу вищу божественну сутність, нашу аутентичність і наші наміри.
Старі стереотипи мислення, які обмежували і стримували нас, більше не існують. Свідомість змінюється і дозволяє усвідомити стереотипи поведінки, що заважають нам досягнути достатку, якого ми бажаємо і є гідними його. Ми міняємо свої стереотипи мислення, які несуть відповідальність за внутрішню рівновагу, володіємо нашими емоціями. Ми вносимо в наше життя цілющу енергію надії і освітлюємо цілісність нашої сутності.
По суті нашу реальність створюють не самі думки, а визвані ними вібрації і емоції. Зображення думок на папері позволяє нам зосередитись, що сприяє процесу проявлення вібрації. Реальність- це плід нашої уяви. Фантастичні записи ведуть до реалізації подій майже з точністю до написаного, письменники володіють якоюсь езотерикою.

Ми любимо Шевченка і гордимося ним. Українська езотерика Т. Шевченка: "На панщині пшеницю жала, стомилася, не спочивать пішла в снопи, пошкандибала Івана сина годувать ...", "О, сестри, сестри, горе вам, мої голубки молодії..., у наймах коси побіліють...", " І ми розбіглися межи людьми, мов мишенята". І українці розбіглися по світу, по наймах, і дітей годують, і коси біліють, адже в школі напам"ять вчили ці твори.
Згідно з вченням Платона, всі реальні предмети, які нас оточують, є всього лише тінями ідей, утворених в свідомості людини. Наші думки і переживання близькі з реальністю.
Піфагорові послідовники створили теорію гармонії сфер, згідно якої людина здатна підніматись до вищих сфер свідомості, якщо вона відчує стан натхнення. Звідси, той чи інший стан свідомості людей безпосередньо пов"язаний з рухом планет небесної сфери.
Гі Де Мопассан: "Можна сказати, що людина від того часу як вона думає, завжди відчуває і боїться якоїсь нової сутності, більш сильної, ніж вона, свого приємника в цьому світі і, почуваючи близькість цього володаря, але не вміючи розгадати його природу, в нерозібраності своїй створила ціле фантастичне плем"я зверхприродніх сутностей, примар, народжених страхом."

"Безумовно, самітність небезпечна для діяльних розумів. Ми повинні жити серед людей, які думають і говорять. Залишаючись довго в самітності, ми населяємо пустоту примарами."
"Від пір, як людина думає, як навчилась висловитись і записати свою думку, вона відчуває поряд з собою якусь таємницю, недосяжну для її нетонких і недосконалих відчуттів, і пробує замінити безсилля відчуттів напруженням розуму. Це вічне відчуття невидимих явищ втілились в образи, легенди про блукаючих духів, гномів, міф про бога, так як наші уяви-вигадки народжені зляканим людським розумом."
Звичайний страх- це є перший принцип розуму, рефлекс "безпечно-небезпечно". Коли ми позбуваємося страху, наш розум-его хворобливо прощається з самодумкою і напрацьованими оцінками, починається конфлікт інтересів особистості. Поступово супротив розуму зникає і здійснюється його трансформація, виникає можливість приймати знання іншого ступеня, розвивається інтуїція.