Невже, щоб побачити, що Земля Свята, що годує, напуває, оберігає, надихає, стають на коліна, щоб лише потім, розгинаючи занімілу спину, розправляючи плечі, побачити, що  Світить Сонце і є блакитне небо, навколо буяє Життя:  рослини, комашки, тварини. А Людина, як вінець Божий, шанує і оберігає ці Божі Творіння.

Оглядаємося навколо і запитуємо себе: "Чи все ми зробили, щоб милуватися Божою красою? Чи задоволені живі істоти (наші помічники і друзі) якістю води річок, струмків, озер, джерел, родючістю ґрунтів і чистотою повітря? Чи зручно їм поряд жити з Вінцем Природи, що володіє мовою, культурою, розумом?"

Рідне Довкілля... Гармонія. Яке довкілля передаємо нащадкам? Який приклад подаємо?

Ви бачили  радість міських дітей, коли їм дозволяють бігати босоніж по землі, присісти на траву?