Хоча температура повітря на планеті підвищується повільно, стрімко тануть льодовики, айсберги... Все це помітно і неозброєним, як кажуть, оком. Через якісь сто років чимало країн можуть опинитися під водою. Отож не будемо вслід за королем Франції Людовиком XIV повторювати сакраментальну фразу «Після нас хоч потоп!».

Деякі біологи намагаються побачити у глобальному потеплінні позитив. Підвищиться температура, і, скажімо, неподалік Києва можна буде вирощувати соковитий виноград і солодкі дині... Ближче до тундри родитиме пшениця... Врожайність багатьох культур може зрости. Але є одне «але»...

Вчені університету штату Огайо (США) дійшли висновку, що при зростанні врожаїв рису, пшениці та деяких інших сільгоспкультур відбудеться зменшення їх біологічної цінності. Це пов’язано з тим, що збільшення надходження у рослинні клітини вуглекислого газу пришвидшить їх ріст і поділ. Але надходження азоту не зросте, і через це знизиться вміст білка, отже, і харчова цінність.

Вчені вважають, що протягом наступних 50 років врожайність рису зросте на 42%, сої - на 20%, пшениці - на 15%, кукурудзи - на 5%. У середньому, за прогнозами вчених, рослинницької продукції будемо збирати на 15% більше, але вміст білка зменшиться, порівняно з тим, що маємо зараз, на 20%.

Отож глобальне потепління нічого доброго нам не обіцяє. Є лише один спосіб пригальмувати цей процес - зменшити так званий парниковий ефект, тобто менше спалювати нафти, газу, інших органічних речовин, не так інтенсивно «гріти Всесвіт»...