Сьогодні з ранку багато контрагентів Харківського механічного заводу імені Фрунзе були дещо ошелешені: телефонуючи в багато служб підприємства, вони з подивом дізнавалися, що потрібні їм люди знаходяться в позаплановому відгулі.

Причина п'ятничного вихідного, яку називали самі працівники заводу, виглядає настільки фантастичною, що «Обком» вирішив сам розібратися в події. Але спочатку про день учорашній.

Учора, 5 серпня, 318 працівників заводу імені Фрунзе повинні були виїхати на уік-енд на узбережжя Азовського моря. Для цього була замовлена відповідна кількість автобусів. Але коли люди вже зібралися для подорожі до моря, в останній момент їм оголосили, що відпочинку не буде і вони повинні розходитися по домах. А зіпсований уїк-енд їм компенсують сьогоднішнім позачерговим відгулом.

Інтерпретація події у викладі профкому заводу і простих працівників сильно відрізняється, у чому довелося переконатися й «Обкому».

У профспілковому комітеті нам наполегливо пояснювали, що турфірма, з якою було укладено договір на обслуговування, не виконала своїх зобов'язань і замість 318 місць для відпочинку підготувала на узбережжя тільки 180 на одній з баз. У цьому нібито переконалися самі представники заводу, що заздалегідь виїхали на узбережжя. Вони і повідомили про неготовність об'єктів до прийому відпочиваючих. І так збіглося, що переконалися вони в цьому в самий останній момент. А 180 чоловік, для яких місця все-таки були, вирішили не відправляти, щоб іншим кривдно не було. От за таку моральну травму й оголосили курортникам, що не відбулися, позачерговий день відпочинку.

Самі ж працівники заводу, причому з різних відділів і цехів підприємства, стверджують, що їхня поїздка зірвалася з іншої причини. За їхніми словами, їм було оголошено, що існує деяке розпорядження, що забороняє пересування автобусних колон між областями України. Природно, що триста чоловік в один автобус поміститися не могли (щоб не створювати колону), а тому ніхто і не поїхав.

Як зізнався один зі співробітників заводу, спочатку оголошена їм причина викликала сміх. Але після роздумів стало не до сміху. Як професійний працівник механічного заводу він додав: «Що в нас за країна така? Що б ми не робили, все одно автомат Калашникова виходить».

Від себе додамо: що б ми не будували, все одно зона виходить. Навіть для відпочинку.