Хроніка одного засідання

Однак, щоб зрозуміти, чим закінчиться історія (якщо дана історія взагалі буде мати видимий кінець), варто повернутися до її початку.

До другої години дня в будинку парламенту зібралися народні депутати, журналісти і численні співчуваючі в жовтогарячих шарфиках. О 14.15 у кулуарах з'явився Віктор Андрійович. Саме собою відчинилося величезне вікно, і простір наповнився свіжим зимовим вітром. Це вам навіть крутіше, ніж хмари, що розступаються з приводу появи Ющенка. Утім, зараз не про символи.

Отже, сьогодні парламент на вимогу 150 народних депутатів провів позачергове засідання парламенту. Відкрив збори спікер Володимир Литвин, у президії також були присутні Адам Мартинюк і Олександр Зінченко. Усього в залі був зареєстрований 191 народний депутат. Дві години засідання пішли на заслуховування депутатів про вибори президента. Щоб зрозуміти позиції всіх учасників процесу, приведемо кілька цитат у порядку їхньої хронології:

Володимир Литвин, голова парламенту:
«Політична ситуація в країні набуває загрозливих ознак. Ми стрімко сповзаємо до широкомасштабного громадянського конфлікту і зіткнень з непрогнозованими наслідками... У таких обставинах робити вигляд, що нічого особливого в країні не відбувається, намагатися відмовчуватися, сподіватися, що все, так би мовити, розсмокчеться, аморально і злочинно. Сьогодні рішення може і повинна приймати Верховна Рада».

Роман Зварич, фракція «Наша Україна»:
«Сьогодні в залі зібралася критична маса народних депутатів України, що заявляють про державний переворот і які відмовляються підкорятися діючій владі. Які твердо заявляють, що не будуть визнавати шахрайські методи визначення результатів виборів, від цієї позиції ми ніколи не відступимо. Друге, ми заявляємо про те, що немає ніяких підстав довіряти Центрвиборчкому, тому ми вимагаємо, щоб Верховна Рада України прийняла рішення про дострокове припинення повноважень членів ЦВК і призначила своїм рішенням новий склад Комісії. Третє, ми закликаємо всі органи правопорядку, усіх військовослужбовців не виконувати злочинних наказів і приєднатися до народу, адже вони давали присягу на вірність українському народу, на вірність Конституції України. І визнати єдиного легітимного Президента України Віктора Ющенка. Четверте. Ми звертаємося до урядів усіх держав світу, до Організації Об'єднаних Націй, до ОБСЄ, до Ради Європи. Добродії, ви вже заявили через ваших спостерігачів про те, що вибори в Україні не відповідали демократичним стандартам. Ви були свідками широкомасштабного шахрайства з боку української влади. Тому ми вас закликаємо, не допомагайте злочинній владі в Україні легітимізувати спробу антинародного державного перевороту, що здійснюється шляхом фальсифікацій результатів виборів. Ми вас закликаємо визнати Віктора Ющенка легітимно обраним Президентом України. І п'яте. Ми звертаємося до всіх органів місцевого самоврядування держави провести надзвичайні сесії місцевих рад і визнати дійсні результати волевиявлення громадян, що засвідчують перемогу Віктора Ющенка на виборах Президента України».

Олександр Мороз, фракція Соціалістичної партії України:
«Якщо влада в нинішній ситуації не піде назустріч опозиції, не вступить з нею в правовий діалог, тоді стосунки буде з'ясовувати вулиця. Це вибухонебезпечна ситуація. Є ще можливість попередити таку небезпеку. Ще не втрачений шанс на нормальне вирішення конфлікту. Політрада і парламентська фракція Соціалістичної партії України вважала і сьогодні вважає за необхідне негайно перевести передбачений конфлікт у правове русло... Вважаємо також, що ЦВК не має права офіційно завершувати вибори до одержання висновків Верховного Суду України. Я підтримую пропозицію про недовіру Центральній виборчій комісії. Сьогодні треба робити вибір. Ризик колосальний, ризик помилитися колосальний. Але є в нас людина, якій довірили переважна більшість населення свою волю. Я думаю, що сьогодні, спираючись на те, що він знаходиться в сесійному залі, нехай він користується цією волею. Якщо він може брати на себе відповідальність за подальший правовий розвиток подій».

Олег Зарубинський, Демократична платформа НДП:
«Просто проголосувати за українську демократію мало, її потрібно захищати, захищати для того, щоб наші діти мали право на вибір, щоб кожен громадянин відчував себе хазяїном у своїй країні. Демплатформа НДП закликає: все залежить від кожного з нас. І ми переконані, що більшість з вас виявить громадянську, а не кухонну позицію, і доведе владі, що хазяїном у державі є українець, а не олігарх».

Микола Онищук, фракція «НДП-Трудова Україна»:
«Вибори довели, що в Україні - і це я хочу підкреслити - з'явився його величність Громадянин... Не можна досягти легітимності лише формально правими рішеннями, якими можуть бути рішення Центральної виборчої комісії, адже легітимність - це поняття, якщо хочете, не стільки правове, скільки морально-етичне. І це проблема, котру необхідно буде вирішувати всі нам, у тому числі українському парламенту.

Михайло Гладій, фракція Народної Аграрної партії:
«Позиція нашої фракції однозначна: по-перше, ми підтримуємо пропозицію про висловлення ЦВК недовіри. По-друге, ми за створення спеціальної парламентської комісії з розслідування фактів масових порушень на виборах Президента України, причому в найкоротшої термін. І, по-третє, ми не можемо залишатися осторонь від тих подій, що відбуваються сьогодні в суспільстві. Народ переможе!»

Сергій Бичков, група «Центр»:
«Ми маємо право стверджувати про сплановане використання штабом кандидата від влади криміналітету для реалізації брудних виборчих технологій. Аналіз фактів, порушень і фальсифікацій дає можливість аргументовано заявити, що вони відбувалися під патронатом, а часто і за прямої участі керівного складу адміністрацій і органів державного керування, що були частиною технологічних штабів Януковича... Усе це об'єктивно сформувало недовіру до Центральної виборчої комісії. На наш погляд, до закінчення розслідування і Президентові, і Прем'єр-міністрові варто самостійно заявити про тимчасовий відхід від керування державою, передавши на цей час свої повноваження єдиному легітимному керівнику - Голові Верховної Ради України».

Юлія Тимошенко, блок Юлії Тимошенко:
«Я хотіла б висловити слова подяки від українського народу, від парламенту України Голові Верховної Ради Володимиру Литвину за те, що він сьогодні з народом! Я хотіла б сказати слова глибокої вдячності мерові міста Києва Олександру Олександровичу Омельченку, який сьогодні практично став на сторону киян і на сторону народного Президента України. Багато місцевих рад, рад областей сьогодні визнали легітимного Президента України Віктора Ющенка.

Але ми бачимо, що у Верховній Раді відсутні зрадники народу України, відсутні люди, що ніколи не виступали за інтереси народу: це - усі провладні фракції, усі ті люди, що сьогодні і становлять криміналітет в Україні. І тому така Верховна Рада, як тільки займе свій кабінет народний Президент України, повинна бути розпущена терміново! І зараз ми повинні з вами усвідомити, що у Верховній Раді ми оголошуємо народного Президента України Віктора Ющенка, що приходить до влади і починає із сьогоднішнього дня виконувати функції Президента в Україні. Друге, що ми повинні з вами зробити, це висловити зараз недовіру Центральній виборчій комісії, яка стала на сторону криміналу на чолі зі своїм головою Сергієм Ківаловим...

У нас сьогодні в Україні народилася справжня міцна українська нація, український народ, який уже не роздроблений, сьогодні мільйони людей, які стоять біля парламенту, це і є наша надія й опора, це і є ті люди, що приведуть справжнього Президента до влади. І тому я закликаю вас усіх просто брати владу у свої руки. Ні в кого нічого не просити... Ні на які переговори зі злочинною владою не йти, просто виносити їх із владних коридорів і оголошувати новий уряд, нового Президента і нову Україну».

Віктор Ющенко, фракція «Наша Україна»:
«Україна сьогодні стоїть на порозі громадянського конфлікту... Кучма Леонід Данилович. Це перша людина, що не виконала функції гаранта, тому що він сьогодні не захистив право виборців, святе право, що знаходиться в центрі людських свобод, а його унікальна посада є суттю того, як захистить людське право на вибір.

Друге. Янукович Віктор Федорович. Я переконаний, у будь-якій цивілізованій країні, якби була проведена така підготовка до виборів, на другий би день Прем'єр-міністр був би у відставці. … І тому коаліція "Сила народу" вважає голосування на дільницях Одеської, Луганської, Харківської, Миколаївської, Сумської областей сфальсифікованими. Донецьк я двічі можу повторити. Ми не визнаємо участі в голосуванні по цих областях понад півтора мільйонів виборців. Ми звертаємося до Верховного суду України з заявою про негайний розгляд питання щодо скасування результатів виборів на дільницях цих областей ... У нас є два вибори: відповіді на той конфлікт, у який нас втягла влада, або буде давати цей парламент, я всім серцем бажаю цього, щоб він це зробив, або відповідь буде давати вулиця.

Валерій Пустовойтенко, фракція НДП:
«Я запрошую до діалогу. І хочу сказати, що якщо ми не проведемо політичної реформи, я щиро її підтримував, ніколи, ви самі це підтвердите, не можна віддавати сьогодні в одні руки ті повноваження, що є сьогодні. І я готовий вам запропонувати почати сьогодні дискусію на рівні Прем'єр-міністра України, Віктора Андрійовича Ющенка, представників депутатських груп і фракцій для того, щоб ми змогли усе зробити, щоб консолідувати наше суспільство».

Адам Мартинюк, фракція Комуністичної партії:
«Виражаючи і захищаючи інтереси трудівників, комуністи не можуть і не будуть стояти осторонь тих небезпечних процесів, що відбуваються сьогодні в Україні. Відомі політичні сили, керуючись цинічним гаслом "Перемога за будь-яку ціну", залучаючи дані сумнівних exit-pollів ще до початку офіційного підрахунку голосів, оголошують переможцями своїх кандидатів, вони запустили розроблений американськими політтехнологами і щедро профінансований Заходом украденими в нашого народу грішми, випробуваний у Сербії і Грузії сценарій так званої ненасильницької революції. Затьмарений ненаситною жадобою влади розум деяких політиків перестає контролювати їхню політичну поведінку. Комуністі закликають обидві сторони до стриманості, до політичних консультацій, до збереження громадянського спокою і до вирішення всіх питань у рамках діючої Конституції і законів України, за торжество права і закону».

Ігор Юхновський, фракція «Нашої України»:
«Я, Юхновський Ігор Рафаїлович, старійшина Верховної Ради України, перед смертельною загрозою, що нависла над Україною, урочисто перед Богом всевишнім і перед народом України проголошую, що на підставі щирого волевиявлення народу Віктор Андрійович Ющенко обраний Президентом України. Великий народе України від Сходу до Заходу! Будь разом з новим Президентом! Прошу вас, Вікторе Андрійовичу, на цій стародавній ...

Володимир Литвин: «Виключіть мікрофон! Виключіть мікрофон! Не влаштовуйте комедію, ви дуже досвідчена людина. Таке рішення нікому не потрібно. Я ще раз хочу сказати вам! Я включу мікрофон, але якщо буде це продовжуватися, я закрию засідання. Я ще раз хочу сказати: ніякої присяги не буде. Заспокойтеся, будь ласка! Говоріть, але по суті. Кінчайте комедію».

Ігор Юхновський: «Я прошу вас, Вікторе Андрійовичу, на цій п'ятсотлітній Біблії Острозькій прийняти присягу за Конституцією на вірність народу України!»

Володимир Литвин: Шановні народні депутати, обговорення питання: «Ситуація, що склалася в зв'язку з виборами» у Верховній Раді України завершене. Додаткове засідання Верховної Ради України оголошується закритим».

Власне, після цього ми почули від Віктора Ющенка слова присяги народу України, даної на Острозькому Євангелії. Потім була Лілія Григорович із квітами. Співали гімн України. На тому і розійшлися.

Аспірин

Хто і що одержав внаслідок позачергового парламентського засідання - питання. Найбільше слів – і поваги, і викриття ( залежно від сторони) – пролунає на адресу спікера Володимира Литвина. У ситуації, де усі поділені на жовтогарячих і біло-блакитних, сам факт проведення позачергового засідання – символ для обох сторін. Причому «януковичі» позначили спікера міткою образи, «ющенківці», навпаки, заздалегідь зарахували до своїх. А насправді глава Ради діяв винятково в рамках закону і регламенту. При цьому був і строгий, і суворий.

У промові, виголошеній Литвином, символи послані всім сторонам: для Ющенка – «загроза демократії», для Кучми – «необхідність ввійти в конституційне поле». Спеціально для Юлії Тимошенко – заклик заспокоїтися і діяти «з головою». Напевно, за планом Литвин збирався вдатися до добре засвоєної ним тактики розчинного аспірину: коли таблетка розтане в склянці води, немов депутатські емоції в сесійному залі, залишається лише приємна на смак і ефективна газована вода. Пшик.

Однак у ході справи Володимиру Михайловичу довелося вносити в поведінку «миротворця» корективи. Не варто думати, що Литвин не знав про майбутню коронацію Ющенка. Знав. Про це прямо заявили відразу кілька народних депутатів у своїх виступах. Проте, Литвин довів засідання до самого кінця. І закрив його саме вчасно, щоб залишити собі шляхи в усі сторони, а не тільки в одну. Чи правильно? Мудро.

Ставки зроблені

Неординарний крок Віктора Ющенка є одночасно символом і мужності, і розпачу. Адже в ситуації протистояння «не на життя, а на смерть» досить сміливо взяти на себе відповідальність. І досить ризиковано: адже якщо Ющенку не вдасться легітимізуватися, його подальша політична доля вирішена. Утім, ніякого іншого способу у Віктора Андрійовича стати на одну площадку з ще діючим Президентом Леонідом Кучмою і потенційним спадкоємцем Віктором Януковичем, зважаючи на все, не було.

Питання легітимізації Ющенка – ключове. Об'єктивно президентом є Кучма. І Ющенко. А от Янукович – ні. Ну, в тому розумінні, що він теж президент. Попередній.

Але при цьому ясно, що формально закон з боку Ющенка вже порушений: Президентом оголошує ЦВК. Але обирає його народ. І з цього погляду присяга Ющенка є лише порушенням процедури: ніде не написано, що президент повинен оголошувати присягу при всіх 450, або навіть при 226 депутатах Верховної Ради.

Але, крім юридичної легітимізації існує, як висловився Микола Онищук, морально-етична. За логікою, остання, все-таки, повинна мати юридичні підтвердження як внутрішні, так і зовнішні. Кількість міських і обласних рад, що визнали новообраним главою держави Ющенка, збільшується. Можна прогнозувати, що, якщо київському меру Олександру Омельченку вдасться зібрати регіональних колег на засідання, їхнє число зросте. Але однозначно можна стверджувати, що буде повзти вгору і число рад, які засуджують самозванство Ющенка. Крім того, навряд чи сьогодні хтось може з точністю сказати, як сприйняв його вчинок народ України? Будуть переважати в масах райдужні настрої, або ж навпаки,

Крім того, немає жодного прямого підтвердження перемоги Ющенка з боку урядів інших країн. Незважаючи на досить жорсткі слова, сказані Заходом на адресу демократичності і прозорості виборів, далі поки що ніхто не пішов. Телеграм з вітальними трояндочками цього дня ніхто не надіслав. Показова в цьому значенні заява Володимира Путіна, який закликав колег дочекатися оголошення результатів ЦВК.

Вставай, страна огромная!

Порятунок потопаючого – справа рук самого потопаючого. І якщо ще вчора Ющенко, виходячи на мітинг перед сотнями тисяч своїх прихильників міг закликати їх захистити вибір народу, то сьогодні Віктору Андрійовичу доведеться додати до списку і вимогу захопити «пошту, телеграф і Банкову». Адже не сидіти ж справді новому президентові в старому офісі!

Наскільки ефективно зможе Ющенко керувати юрбою – питання. Як далеко піде команда новооголошеного президента в радикалізації дій – ще одне. Але нічого, крім юрби, в арсеналі особисто Віктора Андрійовича вже немає. Якщо, звичайно, відкинути фантастичні припущення про те, що Верховний Суд може скасувати результати у тих областях, результати яких не імпонують Ющенку; якщо Сергій Ківалов завтра не заявить про черговий збій комп'ютерів і не оголосить переможцем Ющенка; якщо Литвину не вдасться посадити за стіл переговорів усіх трьох президентів – Кучму, Януковича і Ющенка.

На всі ці «якщо» відповідь дасть тільки завтрашній день. Але щоб зрозуміти, як його прожити, може варто зазирнути в день учорашній? Майже сторіччя тому народився цілий напрямок у мистецтві – символізм. І от яким він був:

Микола Бердяєв: «Це було не просто мистецтвом перехідного періоду від одного століття до іншого. Воно свідчить про перехід людства на новий рівень свідомості, воно - тільки предтеча мистецтва нової епохи, що не вичерпується ні сторіччям, ні (можливо) навіть тисячоріччям.

Валерій Брюсов: «Наші дні - виняткові дні, одні з найкращих в історії. Несподівані і чудові можливості відкриваються людству. У глибинах наших душ починає тріпотіти життям те, що століття здавалося відсталою, мертвою, основною матерією. Ми, як стебла, мимоволі, несвідомо обертаємо наші обличчя туди, звідки ллється світло. Провісники нового - скрізь: у мистецтві, у науці, у моралі.

Але не треба перебільшувати сили руху, що захоплює нас. Ми гребінь хвилі, що встала, але вона впаде: караван людства, у своєму шляху, зійшов на вершину пагорба, і йому видна мета його мандрівок. Юнаки, що йдуть перед, уже кричать: "Єрусалим! Єрусалим!" - цілують землю, плачуть від щастя. Але старші суворо зупиняють їх: Вони знають, що ще треба буде спуститися по іншому схилу пагорба, ще доведеться знову йти по рівнині, переходити ріки, долати нові пагорби, знову збиватися зі шляху і втрачати надію.

Так, шлях ще далекий. Ще не швидко здійсниться те, у чому нині дається нам обіцянка... Ще не раз людство повернеться всіма помислами до найближчого, до земного; ще не раз прославить його як єдине. Можливо, цілі сторіччя їм доведеться чекати свого урочистого воскресіння. Рідкісні безумці, випадкові мрійники, яким буде задушливо і тісно в тодішньому житті, стануть розшукувати ці запилені переплетення, ці напівзакинуті полотна і бронзи, і, зустрічаючи в далекому минулому відлуння своїм мріям, здивовано говорити: "Вони вже знали все це! Вони вже мріяли про це!"