Під час співбесіди виявилося, що у березні 2005 року авіарейсом «Пекін – Москва» вони прибули в Росію, після чого дісталися Києва, де провели певний час. Громадяни слов‘янської зовнішності, які приносили їм їжу, часто знущалися з них, вимагаючи телефонувати додому для переказу грошей. А майже два тижні тому подорожан перевезли на Закарпаття, де тримали у підвальному приміщенні. Звідти їм таки вдалося втекти. Протягом кількох діб китайці блукали лісом, поки не були затримані прикордонниками.

В іншому випадку мандрівка незаконних мігрантів (цього разу грузинської національності) тривала значно менше. Двоє представників Грузії на початку липня вилетіли літаком з Тбілісі до Донецька. Потім потягом попрямували до Львова, де на таксі вирушили до Ужгорода.

Вийшовши з машини, вирішили здійснити незаконний перетин українського кордону, але були затримані представниками Держприкордонслужби під час спроби подолати загороджувальний паркан.

Цікаво, що коли відбувалося затримання мігрантів на західному кордоні, у київському «Борисполі» здійснювалася посадка 24 громадян Китаю, 17 індіанців та по одному представнику Грузії і Бангладешу, яких випроваджували з України. П‘ятьом молдавським вояжерам пощастило трохи менше — додому їх відправили рейсовим автобусом «Львів-Кишинів». Західна iнформаційна корпорація