Чим далі течія тріумфального зла відносить країну до берега повального лібералізму, тим більше шкала політичного спектру зсувається вліво. Здавалося, ще вчора центристами були націонал-демократи, з їх культом „неспротиву злу насильством” та „політичної нації”. Все, той час минув. Сьогодні кожен патріотично спрямований політик є мінімум правим. Ніша центристів зайнята „новыми русскими» українофобсько-мазохістського сорту. Патріоти стали ультраправими.

Констатація факту тепер неполіткоректна, нетолерантна. Але ж від нетолерантності факти не зникають, тому сама по-собі нетолерантність є ознакою збереження себе у добрій формі. Бути ультраправим – бути нормальним.

Вже нині видно, що за рівнем українофобії Верховна Рада-2006 поб’є всі рекорди. За умов, коли патріотів до парламенту просто не пропустять, 3%-ий бар’єр пройдуть ліберали (як толерантні так і радикальні), новые русские та українофоби. 15 жовтня ліберали продемонстрували на всю країну, що скоріше здадуть Київ українофобам, ніж повернуть Україну українцям. Тому ліберали зроблять все, щоб у наступному складі Верховної Ради ультраправих не було.

Чому блок Свобода-УНА-УКП не став реальністю? Зрештою не важливо. Факт – блоку націоналістів не буде, кожен піде окремо. Не буде ультраправих і у Верховній Раді – маючи сумарно до 7% прихильників, розділивши 7 на 3 отримаємо поразку. Ось так. Патріотів розвели, а під яким соусом – вже не суттєво. Головне результат.

Чого злякалися – звинувачень в ксенофобії, в Україні для українців? Українофоби не комплексують – окуповують центр Києва, прямим текстом заявляють про ненависть до країни та народу, який їх приютив, виписують бойовиків з-за кордону. І тому проходять до Верховної Ради. Толерантність протистояти агресії не здатна. За визначенням.

До тих пір, поки окупант почуватиметься в гостях як вдома, а господар лякатиметься вказати окупанту на його місце, Україна буде неукраїнською.

Не складно передбачити, як поставиться ліберально-українофобська Верховна Рада до правої опозиції. Хіба за буферну республіку СНД боролися покоління патріотів? Тому ця республіка в ім’я свого самозбереження змушена протидіяти правій опозиції. Ця республіка знає – після відновлення Української держави з пацифізмом буде покінчено. Раз і назавжди.

P.S. В годину народного набату своє плече законній владі підставлять прості безіменні патріоти. Ті, чию боротьбу згодом змішуватимуть з брудом. Ті, чиї обличчя поглине страшний морок забуття. Ті, в кого кидатимуть каміння ліберальні інтелектуали. Бійці передової, плоть від плоті нашого трудового народу. Слава невідомим героям правого спротиву!