5 правил поширення Царства божого

1. Особистий приклад — найсильніший аргумент

Почніть з себе! Якщо ви з кожним днем ставатимете життєрадіснішим, красивішим, бадьорішим, гармонійнішим — це буде найкращим аргументом на користь вашого світогляду і вашого способу життя. Люди самі почнуть цікавитися, як це вам вдається і що треба робити для оздоровлення та омолодження.

2. Інформуйте ненав’язливо

Якщо людина дозріла до самовдосконалення, то вона сама вчепиться за ненароком кинуту вами думку і витягне з вас усе, що її цікавить. Якщо ж не дозріла, то ви її ні в чому не переконаєте, а тільки зіпсуєте стосунки.

Тож тактовно інформуйте людину про позитивні можливості нашого світу. Навіть якщо сьогодні вона ще не готова, то може статися, що вже завтра обережно перепитає: «Слухайте, а що це ви таке цікаве розповідали...».

3. Ослабте зв’язки — і керуйте ними

Середовище друзів і знайомих змінити доволі просто. Значно важче з кровними родичами, адже з ними ми пов’язані надзвичайно сильними, жорсткими зв’язками — психо-енергетичними ланцюгами і канатами. Це створює загрозу зірватися у прірву разом з обтяженою близькою людиною.

Щоб керувати родинними зв’язками, їх треба зробити слабкими, пластичними, «гумовими». Як цього досягнути? Жорсткість зв’язків закладена у світогляді. Більшість людей керуються помилковим стереотипом про те, що вони чимось зобов’язані своїм родичам, і якщо не будуть опікуватися їхнім вдосконаленням, то це призведе до катастрофи.

Насправді кожна людина приходить у світ вільною істотою — божественним гравцем. Вона нікому нічого не зобов’язана — і їй також ніхто нічим не зобов’язаний.

Якщо ми робимо комусь добро, то не через обов’язок, а тому, що любимо і відчуваємо вдячність.

Тож якщо людина активно опирається вашому «вихованню», то треба дати їй можливість пройти цим шляхом і особисто переконатися в його плюсах і мінусах. Здійснюючи надмірний виховний тиск, ви відбираєте від людини шанс здобути власний досвід пізнання добра і зла. Часто буває, що як тільки ви припините активне «виховання» і скажете людині «роби що хочеш», то вона відразу ж почне слідувати вашим рекомендаціям — але вже так, наче це її власні переконання.

4. Формуйте позитивне середовище

Людина є колективною істотою: у своїй підсвідомості вона має потужні програми пристосування до загалу і життя «так як всі». Тому приділяйте свою увагу передусім тим, хто легко сприймає вас, цінує вашу просвітницьку працю і вдячний за неї. Якщо просвітлених людей у вашому середовищі стане достатньо багато, тоді інші, прагнучи бути «такими як всі», підлаштуються під передові норми без додаткових зусиль з вашого боку.

5. Активно поширюйте світло

Стан людини залежить від того, яку інформацію вона сприймає. А все тому, що кожна нова порція інформації неминуче формує в мозку людини нові нейронні зв’язки і змінює її як інформаційно, так і фізично. Тому чим більше у суспільстві циркулює позитивної інформації – текстів, картин, музики, кінофільмів, – тим позитивнішим стає суспільство.

Не соромтеся розповідати про добрі справи, здійснені вами або іншими світлими людьми. Багато гарних людей повмирало тільки тому, що їхні знайомі не поділилися з ними своїм досвідом. Тож краще зайвий раз нагадати людині про Царство боже, чим потім стояти над могилою і відчувати докори сумління за надмірну делікатність.

Прославляйте будь-яку, навіть найменшу перемогу на шляху до святості. «Ви – світло світу. Не може сховатись місто, що лежить на верху гори. І не запалюють світла і не ставлять його під посудиною, лише на свічник, і воно світить усім у хаті. Тож хай світить перед людьми ваше світло, щоб вони, бачивши ваші добрі вчинки, прославляли вашого Батька, що на небесах (Матвій 5.14-16).

* * *

Ваше бажання допомагати іншим має одне езотеричне обмеження: ця допомога не повинна зупиняти ваше власне просування вгору. Просування людини до досконалості важливіше за всі найсильніші родинні зв’язки разом узяті. Опускання вниз або еволюційне гальмування нікому не допоможе – ні в цьому житті, ні в наступному. Натомість чим ближче людина до боголюдської реалізації, тим більші її можливості тягнути за собою усіх інших.

Вгору просування - без краплі вагання!