Чому не потрібно збивати високу температуру

Питання про високу температуру хвилює дуже багатьох людей. Особливо це стосується батьків і інших родичів маленьких дітей. Недаремно нині вже в психології з'явився термін "лихоманкофобія", тобто страх перед підвищеною температурою. Чому ж такий, здавалося б, природний процес саморегуляції організму викликає таку паніку в рядах людей? Давайте розберемося, що ж таке ця висока температура і для чого вона потрібна? Спершу трохи теорії і цитат з медичної літератури. Для переконливості. 

Трохи теорії

Наприклад, в підручнику "Дитячі хвороби" знаменитого педіатра-неонатолога Н.П Шабалова ми можемо знайти таке визначення лихоманки : "Лихоманка - захисно-пристосовна реакція організму, що виражається в перебудові терморегуляції на підтримку більшого, ніж в нормі, рівня тепломісткості і температури тіла. Це типовий процес, сформований в процесі еволюції у теплокровних тварин. Лихоманка створюється самим організмом, його регуляторними системами.

Біологічну доцільність лихоманки, як процесу, пояснюють прискоренням катаболізму (розпаду) "чужого" у вогнищі запалення (доведено для пневмококів, гонококів, спірохет, причому висока лихоманка – вище 40 градусів просто згубна для цих мікробів, активізується фагоцитоз і імунітет. Лихоманка підвищує природну стійкість організму, посилюючи бар'єрну і знешкоджуючу функцію печінки, фагоцитарну (що пожирає мікроби) функцію лейкоцитів.

Температурна активація внутрішньоклітинних ферментів сприяє виробленню антитіл і інтерферону, лізоциму, інтерлейкінів. Лихоманка перешкоджає розмноженню вірусів і бактерій". Далі в книзі пишеться про недоцільність застосування при лихоманці жарознижуючих засобів, оскільки вони "затушовують" клінічну картину захворювання, забезпечуючи при цьому почуття "неправдивої безпеки". 

Крім того, окремо професор Шабалов говорить про ризик, який несе в собі жарознижуюча терапія – побічні дії ліків у вигляді алергічних реакцій, пригноблення кровотворного паростка кісткового мозку, ушкодження слизової оболонки шлунку. Що ж з усього цього виходить...  

Ода високій температурі

Висока температура – це НЕ ХВОРОБА, а як раз спроба організму від хвороби позбавитися. Це захисна, пристосувальна реакція, що посилює імунну відповідь. Підвищення температури у відповідь на інфекційне захворювання – це природна і потужна зброя організму. Щобільше, ця ОБОВ'ЯЗКОВА умова переведення імунітету зі звичайного стану в стан "бойовий". Для вироблення інтерферону, який бореться з вірусами, бактеріями і інфекціями, потрібна саме висока температура. Це фізіологічний процес.

Причому у кожного організму своя оптимальна температура, комусь достатньо для боротьби з інфекцією 38 градусів, а комусь буде мало і 40. Слід пам'ятати, якщо організм САМ підіймає температуру, значить для чогось йому це необхідно. Крім того, можна відмітити ще один важливий момент. Висока температура не лише є оптимальним способом виходу з якогось гострого інфекційного стану.

Якщо ми не втручатимемося в процеси саморегуляції (особливо актуально для маленьких дітей), ми дозволимо організму виробити ідеальну й оптимальну стратегію по подальшій взаємодії з різними інфекціями. Іншими словами, організм людини "вчиться" боротися з хворобами швидко та ефективно. Це перевірено на особистому досвіді. Якщо не збивати температуру у дитини, в наступні рази він переноситиме хвороби все легше і легше, часто вже і без таких високих температур.

Що ж відбувається, коли ми збиваємо температуру?

По-перше, в організмі не виробляється необхідної кількості інтерферону та інших елементів, потрібних для боротьби з інфекцією. Відповідно, він не може належним чином з нею боротися. Звідси ускладнення, недолікованості, затяжні або часті хвороби тощо. Ви просто вимикаєте імунну систему організму, не даєте їй виконувати свої функції. По-друге, ніякі ліки не проходять для організму безслідно. Усе це навантаження на печінку, шлунок і так далі (які б "безпечні" не були препарати). По-третє, ви не даєте розвинутися імунітету.

Не потрібно збивати температуру

На думку багатьох сучасних фахівців, НІЯКОЇ температури збивати не треба. Температура будь-якого значення не небезпечна, якщо тільки вона не викликана сонячним перегріванням або хімічним отруєнням. При інших захворюваннях температура не підніметься вище за те значення, яке саме цей організм зможе винести. При таких захворюваннях температура рідко підіймається вище за 41 градус, зазвичай не більше 40. Тому, якщо у дитини температура 40 і 2, означає саме така температура потрібна його організму, щоб впоратися з інфекцією.

Міфи та страхи, пов'язані з температурою

Жалість до дитини. Багато хто говорить, що не можуть дивитися, як дитина мучиться, не хочуть його більше катувати, і так далі. Але вони мало уявляють, чим для їх дитини може обернутися така "жалість". Необхідно пам'ятати, що температуру підіймає САМ організм, а не хтось зовні. Цей організм не створюватиме собі таку лихоманку, яку сам не зможе винести. Його сили спрямовані саме на самозцілення, а зовсім не на самогубство. 

Грубе і, найчастіше, бездумне втручання в ці процеси відгукнеться дуже серйозними наслідками: хронічними захворюваннями, ускладненнями, частою застудою, і іншими хворобами. Шкодують батьки по більшій мірі себе. Це їм дуже важко дивитися на хвору дитину, і вони готові принести в жертву його подальше здоров'я заради тимчасового полегшення.

Фебрильні судоми. Ще один момент, що лякає, пов'язаний з підвищенням температури, – це можливість фебрильних судом. Проте доведено, що вони бувають не від високої температури, а від її різкого підвищення, тобто можуть статися і при досить низьких показах градусника. Крім того, самі судоми для дитини небезпеки не представляють, хоча їх вигляд дуже лякає. Батьки цілком можуть з ними впоратися і допомогти дитині їх пережити. Якщо ж у вашої дитини вже була висока температура, а судом при цьому не було, навряд чи вони з'являться надалі.

Непосильне навантаження на серце. Ще один міф, пов'язаний з підвищеною температурою, – це навантаження на серце, від якого ми дитину позбавляємо, насильно збиваючи температуру. Знову ж таки згадаємо, що організм САМ підвищує температуру, і він не діятиме собі в шкоду. Існувала думка, що застосування жарознижуючих засобів виправдане у дітей з патологією нервової системи (важкі родові травми), при епілепсії, вроджених вадах серця (про здорових дітей навіть мові не йшло), але знову ж таки ця думка не була досить обґрунтована, оскільки у хворому організмі температура знову ж таки піднімається цим же самим хворим організмом, тим самим хворим серцем і він не створюватиме те, чого не зможе винести. Так що, якщо навіть застосування жарознижуючих засобів серед дітей з патологіями викликає такі спори, то для здорових-то дітей температура, що підвищується їх власним організмом, має бути помічником, а не ворогом.

І чому ж лікарі рекомендують біг і фізкультуру для тренування серця, а температуру радять збивати з міркувань "не перевантажувати серце", хоча підвищена температура є відмінним тренуванням саме для зміцнення серцевого м'яза? Набагато більше навантаження на серце роблять перепади температур. Природна висока температура поступово підіймається, досягає свого максимуму, потім плавно опускається. Коли ми втручаємося в цей процес, ми цей плавний ритм (знову ж таки, індивідуальний для кожного організму) порушуємо. Температура підіймається, потім різко падає від жарознижуючого, потім знову намагається повзти вгору і підвищується, ми знову застосовуємо жарознижуюче, і так кілька разів. Температура прагнутиме досягти необхідного максимуму, тому найчастіше не вдається збити її з першого разу. Такі різкі стрибки температури набагато шкідливіші для серця, ніж просто плавна і природна лихоманка, що викликається безпосередньо ним самим.

Думайте

Одним словом, я закликаю вас – думайте, думайте і ще раз думайте перш ніж приймати жарознижуюче, а особливо перш ніж годувати ним вашу дитину. Адже у неї ще є прекрасні шанси зберегти й налагодити природні системи регуляції свого організму. 

Джерело