Військові історики колись присвятять подіям у Криму та на сході України 2014-2015 років товсті томи наукових досліджень. Утім, деяких висновків європейські експерти дійшли вже зараз, аналізуючи ці події в режимі реального часу. Їх головний висновок полягає у тому, що йдеться не про внутрішньоукраїнський конфлікт, а про фактичну війну Московії проти України, замасковану під громадянську. Причому про війну, сплановану заздалегідь і з застосуванням як давно відомих, так і нових форм ведення бойових дій.
Так, Мартін Малек із віденського Інституту досліджень проблем забезпечення миру і управління конфліктами твердо переконаний, що анексія Криму, яку він називає "окупацією", не була "імпровізацією або відчайдушною реакцією Путіна на повалення Януковича 22 лютого 2014 року".
Ця операція планувалася не тижні чи місяці, а роки, і відпрацьовувалася під час військових навчань, вказує він. Як приклад Малек наводить спільні російсько-білоруські навчання у Калінінградській області, а також на західному кордоні у вересні 2013 року.
Було заявлено про участь у навчаннях 12 900 військовослужбовців, тобто менше тієї кількості, яка передбачає присутність західних спостерігачів. Насправді ж маневри були значно обширнішими - близько 70 тисяч солдатів та офіцерів, що стало причиною скарги з боку НАТО.
Під час навчань відпрацьовувалися операції з захисту співвітчизників, нібито гноблених на території іноземної держави. Пізніше, вказує Малек, відпрацьовані методи застосували в Криму. Причому почасти саме ті військовослужбовці, які були задіяні до тих маневрів. Їх завчасно невеликими групами перекинули на півострів на базу в Севастополі.
Європейські експерти вказують, що професійні московські військовослужбовці були від самого початку й на сході України. "На Донбасі воюють зовсім не колишні трактористи й шахтарі, як запевняв Путін 17 лютого цього року", - каже Мартін Малек.
Спроби рекрутувати до ополчення місцевих мешканців були, на його думку, не надто успішними, тож основний кістяк збройних формувань сепаратистів становлять спецпідрозділи збройних сил і, зокрема, загони ГРУ (Головного розвідувального управління), які, штурмували донецький аеропорт.
Доведеною участь москвинських військовослужбовців у бойових діях на сході України вважає і директор приватного науково-дослідницького інституту із Франкфурта-на-Майні Дастін Деге. За його оцінками, в Україні воюють від 6 до 12 тисяч солдатів з Московії, але в окремі періоди їх було і набагато більше.
Деякі воєнні операції, за словами Деге, взагалі могли проводити тільки москвинські військовослужбовці, наприклад, блокувати електронні комунікації між українськими силовиками. "Такі дії передбачають наявність технології, якою в України ніколи не було, - каже він. - А, отже, сепаратисти й не могли захопити необхідну військову техніку в українських арсеналах".
У звіті британського Королівського інституту оборонних досліджень, опублікованому в середині березня, педантично перераховано десятки бойових і розвідувальних формувань, військовослужбовці яких були відправлені до України.
"Перший етап масштабних вторгнень регулярних військ розпочався 11 серпня 2014 року, - йдеться у звіті. - Деякі російські розвідувальні та спеціальні підрозділи діяли на українській території найпізніше з 14 липня. Вони мали у своєму складі бригади з шістьох людей".
Враховуючи такі обставини, неправильно називати те, що відбувається на сході України, гібридною війною. Такого погляду дотримується чимало європейських експертів, у тому числі Ульрих Шнекенер з університету в Оснабрюці. Він вказує на те, що усі війни в історії людства були по-своєму "гібридними" - і громадянські, і між державами, і колоніальні, і, навпаки, визвольні, і силове придушування заколотів або сепаратизму. "Всі такі збройні конфлікти, - вказує він, - містили, як це тепер називають, елементи гібридної війни".
Ось і класичні війни між державами рідко провадилися без застосування некласичних методів. Шнекенер нагадує про партизанів, повстання проти окупаційних влад, тероризм, диверсії, про використання найманців і мародерів, локальних польових командирів і, звісно, пропагандистську обробку населення та дезінформацію.
Якщо ж покопирсатися в історії, то можна знайти і приклад із "зеленими чоловічками". Така тактика, розповів Мартін Малек, застосовувалася ще в п'ятому столітті до нашої ери під час Пелопоннеських війн, які також можна називати гібридними.
Але й зовсім нещодавно - під час Першої чеченської війни в 1994-1995-му роках - Московія використовувала авіацію без розпізнавальних знаків. Москва, нагадує Малек, тоді заперечувала свою участь у бомбардуваннях і підтримувала чутки про те, що це були, мовляв, турецькі літаки, які відправили до Чечні для того, аби звалити провину на Кремль.
Примітка: подано зі скороченням та з виправленням термінів.
Сенс гібридної війни в тому, що інформаційний компонент у ній складає 80-90%.
Освячуйся! Озброюйся! Плодися!
Комментарии
Сенс гібридної війни в тому, що інформаційний компонент у ній складає 80-90%.
Освячуйся! Озброюйся! Плодися!
Хочу звернути увагу на вживання понять "московія", "москвини" у статті - дуже влучні і доречні терміни. На мою думку, в України треба відновлютувати ці історичні поняття у всіх засобах інформації, також і на державному рівні. Це буде одним із елементів відповіді на іформаційну війну з боку московської орди.
"Пізнаймо правду і правда визволить нас!"
Оцінила публікацію, але не зі свого екаунта :-)
Янукович міг втекти з Києва і отаборитися на Донбасі, а потім очолити "війну з хунтою". Ото було б щось схоже на громадянську війну. У плани Москви входило, щоб він утік саме в Росію. Чому? Бо таке дозволило окупувати Крим! Як ви гадаєте, чи мала Москва свої інтереси в Майдані-2?
Треба відслідкувати, хто з так званої опозиції відвідував Московію в 2013 році.
Хай буде Ща з Тя! І з Мя :)
Можна звичайно вважати, що гібридної війни немає, що Східноукраїнський конфлікт виник через слабоумство Путіна, але наслідки такої позиції не може характеризувати слово "програв", а скоріше "продув".
В контексті статті - заперечення гібридної війни породжено нездатністю НАТО в сучасному вигляді, їй протидіяти і відповідно необхідністю її характеризування за існуючою класифікацією або розробкою нових засобів безпеки.
Гібридна війна є терміном, який відображає розмивання і перемішування раніше окремих категорій конфлікту. http://warontherocks.com/2015/04/the-problem-with-hybrid-warfare/ .
Думаю, гібридна в даному випадку ближче до синоніму тактики 4GW (війни четвертого поколоління), її синонімами також є терміни нелінійна, асиметрична війна. Економічна, інформаційна війна, провокування окопної війни та інші, в системі тактики 4GW є лише окремими технологіями. В конфлікті також проглядаються ознаки воєн наступних поколінь.
http://uk.wikipedia.org/wiki/Війна_четвертого_покоління
Взагалі, щось подібне описано в трактаті Сунь-У про війну, датованому ще 3000 років тому, що до цього часу вивчається у військових вузах.
Волю не здобувають на одинці
Сунь У це той самий, що Сунь Цзи?
Хай буде Ща з Тя! І з Мя :)
напевне, але суть коментаря не в китайській філософії
Волю не здобувають на одинці
Наведений линк свідчить, що концепцію ведення сучасних війн розробили американці, а московити її скопіювали.
Хай буде Ща з Тя! І з Мя :)